13 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 202/6148/15-ц
провадження № 61-41204ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про захист прав споживача, стягнення суми, відшкодування моральної шкоди,
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» (далі - ПАТ «Платинум Банк») про стягнення коштів за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» від 19 грудня 2014 року № 00309025, а саме: проценти на суму вкладу у розмірі 1 574,44 доларів США, 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 410,69 доларів США, суму неповернутого вкладу за договором про розміщення вкладу «Вільні кошти» від 19 березня 2015 року № 00337409 у розмірі 174,02 доларів США, проценти на суму вкладу у розмірі 3,97 доларів США, 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 2,65 доларів США, грошові кошти у розмірі 20 000,00 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 20 жовтня 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Платинум Банк» на користь ОСОБА_1 за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» від 19 грудня 2014 року № 00309025 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 410,69 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 20 червня 2018 року еквівалентно сумі у розмірі 10 858,64 грн.
Стягнуто з ПАТ «Платинум Банк» на користь ОСОБА_1 за договором про розміщення вкладу «Вільні кошти» від 19 березня 2015 року № 00337409 суму неповернутого вкладу у розмірі 174,02 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 20 червня 2018 року еквівалентно сумі у розмірі 4 601,10 грн та 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 2,65 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на 20 червня 2018 року еквівалентно сумі у розмірі 70,10 грн.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У липні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ПАТ «Платинум Банк» на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору майнового характеру є стягнення коштів за договором про розміщення вкладу «Готівка щомісяця» від 19 грудня 2014 року № 00309025, а саме: процентів на суму вкладу у розмірі 1 574,44 доларів США, 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 410,69 доларів США, суми неповернутого вкладу за договором про розміщення вкладу «Вільні кошти» від 19 березня 2015 року № 00337409 у розмірі 174,02 доларів США, процентів на суму вкладу у розмірі 3,97 доларів США, 3 % річних від простроченої суми грошового зобов'язання у розмірі 2,65 доларів США, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору немайнового характеру є відшкодування моральної шкоди у сумі 20000,00 грн.
Отже, ця справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначена справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом також перевірено, чи мають місце обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, та зазначених обставин не встановлено.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).
З урахуванням наведеного, оскільки ПАТ «Платинум Банк» подало касаційну скаргу на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» на постанову Апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 червня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Платинум Банк» про захист прав споживача, стягнення суми, відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами повернути особі, яка подавала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В. М. Коротун