Ухвала
15 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 428/4237/18
провадження № 61-42226ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Таун Сервіс» про визнання дій (бездіяльності) такими, що порушують права споживача, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії,
У квітні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого посилався на те, що він є споживачем послуг з централізованого водопостачання та водовідведення, які надаються відповідачем ТОВ «Таун Сервіс», який, порушуючи діюче законодавство України, не надає споживачам платіжні документи, внаслідок чого
ОСОБА_1 не мав і не має можливості проводити оплату фактичних послуг, у зв'язку з чим в період з 01 травня 2017 року по 30 вересня
2017 року ОСОБА_1 призупинили виплату субсидії, чим, як вважає позивач, відповідачем спричинено йому матеріальні збитки у розмірі 1449,43 грн. Крім того, позивач вважає, що ТОВ «Таун Сервіс» безпідставно включено до тарифу за водопостачання та водовідведення створення та доставку платіжного документу, який вимушений сплачувати ОСОБА_1 як споживач послуги. Зазначеними порушеннями прав ОСОБА_1, як споживача послуг, відповідачем також спричинена моральна шкода, яка виявилась у додаткових зусиллях щодо відновлення виплати субсидії, душевних стражданнях та негативних емоціях, яку ОСОБА_1 оцінює у розмірі 1624,00 грн.
Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до
ТОВ «Таун Сервіс» про визнання дії (бездіяльність) як такі, що порушують права споживача; стягнення матеріальної шкоди у розмірі 1 468,40 грн та моральної шкоди у розмірі 1 624,00 грн; зобов'язання: надати платіжний документ, передбачений законами України, за весь період надання послуг; в подальшому надавати щомісяця платіжний документ, передбачений законами України; зробити перерахунок, виключивши з тарифу вартість складової на створення та доставку платіжного повідомлення; повернути незаконно нараховану суму за надання послуги не в повному обсязі за весь період надання послуги; покладення на відповідача судових витрат, пов'язаних з розглядом позовної заяви.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1залишено без задоволення.
Рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року за позовною заявою ОСОБА_1 до ТОВ «Таун Сервіс» про визнання дій (бездіяльності) такими, що порушують права споживача, відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 1 468,40 грн та моральної шкоди у розмірі 1 624,00 грн, зобов'язання вчинити певні дії залишено без змін.
06 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року в частині відмови в перерахунку тарифу за весь період надання послуг та у наданні ОСОБА_1 щомісячно платіжних документів. ОСОБА_1 просить витребувати у ТОВ «Таун Сервіс» документального підтвердження про вручення щомісячно платіжних документів та зобов'язати ТОВ «Таун Сервіс» надати ОСОБА_1 платіжний документ, передбачений законами України за весь період надання послуг та в подальшому надавати ОСОБА_1 щомісяця платіжний документ, передбачений законами України.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною дев'ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом
на 01 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» установлено що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1762,00 грн.
Предметом спору в даній справі є визнання дій (бездіяльності) ТОВ «Таун Сервіс» такими, що порушують права ОСОБА_1, як споживача; стягнення з ТОВ «Таун Сервіс» на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди у розмірі
1 468,40 гр. та моральної шкоди у розмірі 1 624,00 грн; зобов'язання
ТОВ «Таун Сервіс» надати ОСОБА_1 платіжний документ, передбачений законами України, за весь період надання послуг; в подальшому надання ОСОБА_1 щомісяця платіжний документ, передбачений законами України; зобов'язання ТОВ «Таун Сервіс» зробити перерахунок, виключивши з тарифу вартість складової на створення та доставку платіжного повідомлення; повернення незаконно нарахованої суми за надання послуг не в повному обсязі за весь період надання послуг ТОВ «Таун Сервіс».
Ціна позову у справі № 428/4237/18 не перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зазначена справа є незначної складності, та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.
Малозначною справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
Пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України встановлено, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services
v. France» від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від
19 грудня 1997 року).
Вказівка в резолютивній частині постанови апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року про можливість її оскарження до Верховного Суду, не є підставою для відкриття касаційного провадження судом касаційної інстанції, оскільки оскаржені судові рішення ухвалені у малозначній справі.
Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня
2018 року).
З урахуванням наведеного, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків не встановлено, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 07 червня 2018 року та постанову апеляційного суду Луганської області від 18 липня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Таун Сервіс» про визнання дій (бездіяльності) такими, що порушують права споживача, відшкодування матеріальної шкоди та моральної шкоди, зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило