Ухвала
16 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 179/734/15-ц
провадження № 61-42294ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
06 травня 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ? ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду з позовними вимогами про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 9 760,13 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30 серпня 2010 року між
ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 був укладений договір, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за його користування у розмірі 36 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла. Спадкоємці ОСОБА_2 мали право подати заяву про прийняття або відмову від прийняття спадщини у строк з ІНФОРМАЦІЯ_1 по 03 січня 2014 року. Станом на дату смерті ОСОБА_2 утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 9 760,13 грн, тому ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду із позовними вимогами про стягнення зазначеної заборгованості із ОСОБА_1, як спадкоємця ОСОБА_2
Заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року у задоволенні позовних вимог
ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ КБ «ПриватБанк» оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня
2018 року апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволено частково.
Заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року змінено в частині обґрунтування відмови у задоволенні позову.
10 серпня 2018 року через засоби поштового зв'язку
АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 19 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року та передати справу на новий розгляд до сулу першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Ціна позову у даній справі становить 9 760,13 грн та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1762,00 грн х 100).
АТ КБ «ПриватБанк» у касаційній скарзі посилається на те, що та у касаційній скарзі порушено питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики та касаційна скарга має виняткове значення для банку.
Посилання заявника у касаційній скарзі на пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України є безпідставними.
Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Національні суди мають вибирати способи такого тлумачення, які зазвичай можуть включати акти законодавства, відповідну практику, наукові дослідження тощо (VOLOVIK v. UKRAINE, № 15123/03, § 45, ЄСПЛ, 06 грудня 2007 року).
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,
№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховною Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня
2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки доводи касаційної скарги не свідчать про наявність підстав передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскаржені судові рішення прийняті у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд дійшов висновку про відмову відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга АТ КБ «ПриватБанк» подана на судові рішення, які не підлягають касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від
19 травня 2017 року та постанову апеляційного суду Дніпропетровської області від 12 липня 2018 року в справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило