Постанова
Іменем України
01 серпня 2018 року
м. Київ
справа № 403/512/16-ц
провадження № 61-15919св18
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Висоцької В. С.,
суддів: Лесько А. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Пророка В. В., Штелик С. П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_4,
відповідачі: приватне сільськогосподарське підприємство «Седнівське», відділ Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» на ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2017 року у складі судді Адаменко І. М. та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 травня 2017 року у складі суддів: Голованя А. М., Гайсюка О. В., Карпенка О. Л.,
У жовтні 2012 року ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» (далі - ПСП «Седнівське»), відділу Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, зобов'язання скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок.
Рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано недійсними: договір оренди землі від 12 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», зареєстрований 13 серпня 2010 року в Устинівському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 041038500012, та договір оренди землі від 12 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», зареєстрований 13 серпня 2010 року в Устинівському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 041038500011. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
12 квітня 2013 року додатковим рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області у цій справі відмовлено у задоволенні решти позовних вимог до відділу Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області про зобов'язання скасувати державну реєстрацію договору оренди землі від 12 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», зареєстрованого 13 серпня 2010 року в Устинівському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 041038500012, та договору оренди землі від 12 січня 2010 року, укладеного між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», зареєстрованого 13 серпня 2010 року в Устинівському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 041038500011.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року залишено без змін.
01 червня 2016 року ПСП «Седнівське» звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 1123/755/12 за позовом ОСОБА_4 до ПСП «Седнівське», відділу Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області про визнання договорів оренди земельних ділянок недійсними, зобов'язання скасувати державну реєстрацію договорів оренди земельних ділянок.
Заява мотивована тим, що у травні 2016 року позивач отримав у відділі Держкомзему в Устинівському районі Кіровоградської області копії оригіналів оспорюваних договорів оренди землі, які мають суттєві розбіжності з тими, що були досліджені при розгляді справи № 1123/755/12. Цими копіями договорів встановлюються істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи.
Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 травня 2017 року, у задоволенні заяви ПСП «Седнівське» про перегляд рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами відмовлено.
Судові рішення мотивовані тим, що обставини, на які посилається заявник, не є нововиявленими, оскільки вони були предметом дослідження у суді першої інстанції при ухваленні рішення, яке переглядається.
У касаційній скарзі, поданій у червні 2017 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПСП «Седнівське» просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, направити справу на новий розгляд.
Касаційна скарга мотивована тим, що судами не взято до уваги порушення норм процесуального права, пов'язані з питанням допустимості доказів, які є обов'язковою підставою для скасування рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами. Установивши, що договори оренди було укладено в трьох примірниках, і всі три оригінальні примірники мають різний зміст щодо їх істотних умов, суди безпідставно не задовольнити заяву ПСП «Седнівське» про скасування рішення від 19 лютого 2013 року, яке ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У запереченні на касаційну скаргу ОСОБА_4 зазначав, що звернувся до правоохоронних органів із заявою про притягнення до кримінальної відповідальності працівників ПСП «Седнівське» і відділу Держкомзему в Устинівському районі за фактом підробки вищевказаних договорів оренди землі, відомості в ЄРДР внесено за № 12013120290000136. У відділі Держкомзему були вилучені оригінали підроблених договорів оренди, за якими призначено почеркознавчу експертизу на предмет встановлення справжності його підпису. Згідно з висновком почеркознавчої експертизи від 11 січня 2017 року № 252 встановлено, що у двох екземплярах договорів оренди, вилучених у відділі Держкомзему, підписи від його імені виконані не ним, а іншою особою. Крім того, ці договори не можуть бути нововиявленою обставиною, так як такі ж копії, були предметом розгляду судом при розгляді справи № 1123/755/12, рішення якої оскаржується.
Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - ЦПК України) касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.
30 березня 2018 року справу передано до Верховного Суду.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Судами встановлено, що рішенням Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 29 травня 2013 року, визнано недійсними: договір оренди землі від 12 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», зареєстрований 13 серпня 2010 року в Устинівському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 041038500012, та договір оренди землі від 12 січня 2010 року, укладений між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», зареєстрований 13 серпня 2010 року в Устинівському районному відділі КРФ ДП Центр ДЗК за № 041038500011. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки в договорах оренди землі сторонами не досягнуто згоди з усіх істотних умов, передбачених статтею 15 Закону України «Про оренду землі», а саме передачі в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, умови збереження стану об'єкта оренди, строки передачі земельної ділянки орендарю, то це відповідно до положень статті 215 ЦК України є підставою для визнання їх недійсними.
01 червня 2016 року ПСП «Седнівське» звернулося до суду із заявою про перегляд рішення Устинівського районного суду Кіровоградської області від 19 лютого 2013 року у зв'язку з нововиявленими обставинами у справі № 1123/755/12, посилаючись як на нововиявлену обставину на договори оренди землі, отримані ним в травні 2016 року у відділі Держгеокадастру в Устинівському районі Кіровоградської області, які мають суттєві розбіжності у порівнянні з тим, що були досліджені при розгляді справи № 1123/755/12, та якими встановлюються істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи.
Відповідно до статті 361 ЦПК України2004 року рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Пунктом 1 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року визначено, що підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв'язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
У пунктах 3, 4 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4 «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» роз'яснено, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК України 2004 року).
Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі.
Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК України 2004 року нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення.
Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Як убачається з матеріалів справи Устинівським районним судом Кіровоградської області при розгляді справи № 1123/755/12 були дослідженні всі три примірники спірних договорів і встановлено, що всі вони мають різний зміст щодо істотних умов, в тому числі вже досліджувалися аналогічні за змістом примірники договорів оренди землі, на які посилається заявник у заяві про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, тобто інформація, яка в них міститься, не є нововиявленою.
Так, згідно з пунктом 43 договорів оренди землі від 12 січня 2010 року, які були укладені між ОСОБА_4 та ПСП «Седнівське», кожен із договорів було укладено у трьох примірниках, що мають однакову юридичну силу, один з яких знаходиться у орендодавця, другий у орендаря, третій у органа, який провів його державну реєстрацію. Спірні договори були зареєстровані в Устинівському районному відділі Кіровоградської регіональної філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру».
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку із нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості надати цей доказ на остаточному судовому слуханні і що цей доказ є вирішальним (рішення ЄСПЛ у справі «PRAVEDNAYA v. RUSSIA» № 69529/01, § 27, 28, від 18 листопада 2004 року).
Суди, відмовляючи у задоволенні заяви, взяли до уваги роз'яснення, викладені у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 4, та дійшли обґрунтованого висновку, що обставини, на які посилається заявник як на нововиявлені, були предметом дослідження у суді першої інстанції при ухваленні рішення від 19 лютого 2013 року, їм була надана оцінка, тому по своїй природі вони не є нововиявленими.
Доводи касаційної скарги ПСП «Седнівське» висновків судів не спростовують, про незаконність судових рішень не свідчать, а стосуються переоцінки доказів, що перебуває поза межами повноважень суду касаційної інстанції.
Вимоги процесуального закону щодо розгляду заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами судами дотримані.
Частиною першою статті 410 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 400, 402, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
Касаційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства «Седнівське» залишити без задоволення.
Ухвалу Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 04 квітня 2017 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 травня 2017 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий СуддіВ. С. Висоцька А. О. Лесько С. Ю. Мартєв В. В. Пророк С. П. Штелик