Справа760/18135/18
Провадження 3-5897/18
08 червня 2018 року м. Київ
суддя Солом'янського районного суду м. Києва Курова О.І.
за участю прокурора Кучера Ю.М.
особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1,
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Національної поліції України Департаменту захисту економіки Управління захисту економіки у м. Києві, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який тимчасово не безробітний, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1, ІПН не відомий,
за ч.1 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 158 від 12 липня 2018 року ОСОБА_1, займаючи посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного посту «Аеропорт Київ» (Жуляни) Київської міської митниці ДФС, будучи державним службовцем категорії «В», відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», примітки до статті 172-6 КУпАП, являючись суб'єктом відповідальності, на якого поширюється дія Закону України «Про запобігання корупції», в порушення вимог частини 1 статті 45 даного Закону, несвоєчасно , без поважних причин, 11.04.2018 року подав щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 172-6 КУпАП.
Так, відповідно до наказу Полтавської митниці ДФС № 5-ос від 26.06.2016 ОСОБА_1 з 29 лютого 2016 року призначено на посаду старшого державного інспектора сектора чергових, в порядку переведення з Лубенської ОДПІ ГУ ДФС.
01.12.2015 року ОСОБА_1 прийнято присягу державного службовця.
04.04.2018 року ОСОБА_1 попереджений про обмеження, спрямовані на запобігання корупційним та пов'язаним з корупцією правопорушенням, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів і одержанню неправомірної вигоди або подарунка та поводження із ними, щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності, дотримання вимог фінансового контролю.
Наказом Київської міської митниці ДФС № 182-ос від 03.04.2018 року ОСОБА_1 призначено на рівнозначну посаду старшого державного інспектора відділу митного оформлення № 3 митного посту «Аеропорт Київ» (Жуляни) у порядку переведення з Полтавської митниці ДФС, враховуючи, що останній має спеціальне звання «Інспектор податкової та митної справи 3 рангу».
Відповідно ОСОБА_1 будучи державним службовцем категорії «В» є суб'єктом, на якого поширюється дія закону України «Про запобігання корупції» та є суб'єктом відповідальності за вчинення правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Відповідно до публічної частини Єдиного державного реєстру декларацій, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування ОСОБА_1 подав щорічну декларацію за 2017 рік особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування до виконання функцій держави або місцевого самоврядування до вказаного реєстру лише 11.04.2018 року.
ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, та пояснив, що 02 березня 2018 року здійснив вхід до особового кабінету НАЗК з метою заповнення декларації за 2017 рік. У зв'язку зі зміною ЕЦП заповнити декларацію не вдалося. 19 березня, а потім 29 березня 2018 року після консультації із співробітниками відділу ІТ Полтавської митниці ДФС ним було змінено ЕЦП та заповнено декларацію за 2017 рік, на основі декларації за 2016 рік. Після заповнення на сайті з'явилося повідомлення про успішне подання, після чого, як запевняє останній, він був упевнений, що його декларація успішно подана. Наступного дня, з метою перевірки подання декларації здійснив пошук декларації на сайті НАЗК, та не виявивши її на сайті не звернув на це уваги, оскільки декларація за 2016 рік з'явилася на сайті лише через 3 дні після заповнення. Отримання 29.03.2018 року повідомлення на електронну пошту про успішне подання декларації, не перевіряв, та як був упевнений в успішності її подання. Після отримання 10.04.2018 року повідомлення із КММ ДФС про відсутність у реєстрі його декларації за 2017 рік 11.04.2017 рік заповнив та подав її до реєстру, про що отримав повідомлення на електронну пошту. Умислу приховати свій майновий стан не мав.
Прокурор в судовому засіданні просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки вважає, що його вина підтверджується зібраними по справі доказами.
Під час судового розгляду даної адміністративної справи встановлено наступне.
Так, листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вих. № 223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року звернуто увагу на те, що вирішуючи питання про притягнення осіб до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, щодо порушення вимог фінансового контролю, яке полягало у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, слід враховувати об'єктивні ознаки складу цього адміністративного правопорушення, зокрема його об'єктивну сторону, яка має активну форму прояву та полягає у несвоєчасному поданні без поважних причин декларації.
Для розкриття об'єктивних складових адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, слід зазначити, що диспозиція цієї норми за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших норм. Так, примітка до ст. 172-6 КУпАП, містить вказівку на суб'єкт цього правопорушення, відсилає до норм спеціального антикорупційного закону, зокрема частин 1 і 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», в яких, крім іншого, передбачено певну деталізацію відповідних положень нормативно-правових актів, що наповнює норму ч. 1 ст. 172-6 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення саме тих ознак, які мають значення для правової кваліфікації зазначеного діяння.
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу; вчинення цього діяння через необережність виключає притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Відповідно до послідовності дій користувача «Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», ОСОБА_1, неодноразово, починаючи з 17.03.2018 року вчиняв послідовні дії користувача ІТС Реєстр на подання декларацій, 29.03.2018 року та о 04.:51:05 "Подання документу підтвердженол ЕЦП, Документ подано", проте не підтвердив подання документу шляхом накладення на нього електронного цифрового підпису. 11.04.2017 року ОСОБА_1 продовжив вчиняти послідовні дії користувача ІТС Реєстр на подання електронним цифровим підписом.
Порядком формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій особі, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016 року, визначено, що після заповнення усіх необхідних полів форми документа суб'єкт декларування підписує документ під його подання до ІТС Реєстр документ залишається в особистому кабінеті суб'єкта декларування із статусом «Чернетка». Збереження та подання документів до ІТС Реєстр підтверджуються шляхом надсилання повідомлення суб'єкту декларування на адресу його електронної пошти, вказану під час реєстрації в Реєстрі та до персонального електронного кабінету суб'єкта декларування. Після отримання зазначеного повідомлення суб'єкт декларування повинен невідкладно, але не пізніше семи днів після дні отримання такого повідомлення, перевірити зміст поданого ним документа ту разі виявлення неповних або недостовірних відомостей в ньому подати виправлений документ відповідно до цього Порядку. Водночас перед підписанням документу суб'єкту декларування необхідно підтвердити його ознайомлення з попередженням про настання відповідальності за подання недостовірних відомостей шляхом поставлення відповідної відмітки в документі, внаслідок чого буде активовано кнопку «Подати документ».
Доводи ОСОБА_1 про відсутність у нього умислу на уникнення фінансового контролю доходів заслуговують на увагу, оскільки останній зазначив, що електронна декларація за 2017 рік була подана, і він був впевнений, що вона подана вчасно.
Окрім цього, під час розгляду справи не було встановлено в бездіяльності ОСОБА_1 мотивів та відповідно умислу на уникнення фінансового контролю доходів суб'єкта декларування.
Таким чином, суддею встановлено, що в бездіяльності ОСОБА_1 відсутні ознаки суб'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, оскільки у нього були відсутні мотиви вчинити порушення закону, він не бажав його порушити, поза його волею перебував свідомий допуск настання негативних наслідків від діяння, що свідчить про відсутність вини, а відтак робить неможливим притягнення його до адміністративної відповідальності за даною статтею.
Відповідно до Рішення Конституціного Суду України від 06.10.2010 року, справа 1-27/2010, з об'єктивної сторони корупційне правопорушення характеризується також наявністю відповідного корисливого або іншого особистого інтересу особи, чи інтересу третіх осіб, яким суб'єкт правопорушення мав керуватися при його вчиненні.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Вєренцов проти України» від 11 квітня 2013 року, відповідальність за порушення встановленого порядку не може наступати, якщо зазначений порядок не було достатньо чітко встановлено внутрішнім законодавством. У разі браку чітких та передбачуваних законів, що встановлюють певні правила, покарання осіб за порушення неіснуючого порядку, суперечить принципу «ніякого покарання без закону», що закріплений у ст. 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи викладене, вважаю, що в справі про адміністративне правопорушення підлягає застосуванню положення ст. 62 Конституції України про те, що винуватість особи повинна бути доведена у встановленому законом порядку. Обвинувачення не може ґрунтуватись на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
За таких обставин, відповідно до ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діянні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 172-6, 247, 287, 294 КУпАП, суддя, -
Адміністративну справу відносно ОСОБА_1 закрити за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя О.І. Курова