Провадження №2/760/4855/17
Справа 760/11662/17
30 листопада 2017 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Усатова І.А., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг -
Позивач звернувся до суду з позовомдо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг в розмірі 22 401,10 грн., а також інфляційних нарахувань у сумі 8418,39 грн., та 3 % річних у сумі 606,87 грн.
Вивчивши позовну заяву та долучені до неї документи, суддя приходить до висновку про залишення позовної заяви без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до чинного законодавства України позовна заява є процесуальним документом, який повинен містити в собі, зокрема, зміст позовних вимог; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину або наявність підстав для звільнення від доказування.
Відповідно до ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог, виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої позовні вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Тобто в позовній заяві має містись посилання, зокрема, на те, до кого пред'явлений позов; що саме вимагає позивач (предмет позову); обставини, на яких ґрунтується вимога (матеріально-правова підстава позову); зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину.
Таким чином, на цій стадії цивільного процесу позивач зобов'язаний виконувати вимоги щодо доведення певного кола фактів, що мають процесуальне значення, для підтвердження наявності права на пред'явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред'явлення.
Відповідно ч. 3 ст. 118 ЦПК України позовна заява щодо вимог, визначених у ч.1 ст. 96 цього Кодексу, може бути подана тільки в разі відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу або скасування його судом.
Згідно з п. 6 ч. 3 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви, що подається у випадках, визначених частиною третьою статті 118 цього Кодексу, мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу.
В свою чергу, вимоги, за якими може бути видано судовий наказ, визначені п. 6 ч. 1 ст. 96 ЦПК України.
Так, позивачем пред'явлено позов в порядку позовного провадження, у своїй позовній заяві позивач вказав, що звертався до Солом'янського районного суду міста Києва в порядку наказного провадження, однак, ухвалою суду у справі №760/8172/16-ц йому було відмовлено в прийнятті заяви про видачу судового наказу. Однак, згідно положень п. 6 ч. 3 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви в даному випадку мають бути додані копії ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу або ухвали про скасування судового наказу. У зв'язку з наведеним, позивачу слід надати копію ухвали про відмову у прийнятті заяви про видачу судового наказу.
Відповідно до ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 118, 119, 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: