справа №619/2098/18
провадження №1-кп/619/379/18
іменем України
16 серпня 2018 року м. Дергачі
Дергачівський районний суд Харківської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12018220280000398 від 20.03.2018 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Слатине Дергачівського району Харківської області, громадянина України, працюючого, однак, офіційно не працевлаштованого, учасника бойових дій, маючого неповну середню освіту, вдівця, маючого на утриманні доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,-
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,
установив:
ОСОБА_4 , в ніч з 17.03.2018 на 18.03.2018 знаходився в будинку АДРЕСА_3 , де мешкає раніше йому знайомий ОСОБА_7 та зі згоди останнього залишився за вказаною адресою до ранку 18.03.2018, де приблизно о 08год.30хв. побачив на стільці в кімнаті вищевказаного будинку мобільний телефон «Nokia 6300», ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 . Маючи прямий злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, а саме вищевказаного мобільного телефона, впевнившись, що його дії ніким помічені не будуть, і скориставшись тим, що ОСОБА_7 вийшов з будинку у двір, ОСОБА_4 реалізуючи свій злочинний умисел, діючи з корисних спонукань, шляхом вільного доступу таємно викрав мобільний телефон «Nokia 6300», ІМЕІ НОМЕР_1 , після чого з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду на загальну суму, згідно висновку експерта (судово- товарознавча експертиза) №9243 від 07.05.2017 - 360,00грн.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення злочину, так, як це зазначено вище.
Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч.4 ст.349 КПК України, обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують його особу.
Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні вище зазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження і обвинуваченим не оспорюються.
Дії обвинуваченого ОСОБА_4 , які виразилися в таємному викраденні чужого майна (крадіжці), суд кваліфікує за ч.1 ст.185 КК України.
При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 , суд враховує щире каяття, активне сприянню розкриттю злочину, що відповідно до п.1 ч.1 ст. 66 КК України визнається обставинами, які пом'якшують його покарання.
Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, являється учасником бойових дій, не працює, вдівець, має на утриманні доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , доньку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , працює, однак, офіційно не працевлаштований.
Відповідно до ч.2 ст.50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Так, згідно з роз'ясненнями, які містить п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (в редакції Постанови Верховного Суду №8 від 12.06.2009 р.), суди при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який являється злочином середньої тяжкості, наслідки, що настали, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують покарання, при цьому, призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення особи яка вчинила злочин та попередження нових злочинів.
Виходячи з засади співмірності призначене покарання за своїм видом і розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом'якшують і обтяжують. Без урахування й належної оцінки всіх цих обставин у своїй сукупності обрана міра покарання не може вважатися справедливою.
За таких обставин справи, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.185 КК України у виді позбавлення волі в межах санкції частини цієї статті.
Загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї з форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування. Завданням такої форми є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст.75 КК України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадку, якщо при призначенні покарання певного виду й розміру, він ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
Враховуючи тяжкість злочину, особу винного, відсутність тяжких наслідків вчиненого злочину, ставлення винного до скоєного, а також той факт, що потерпілому повернуто викрадене майно та останній до обвинуваченого будь-яких претензій не має, суд вважає можливим виправлення ОСОБА_4 без відбування покарання, зі звільненням від відбування покарання з іспитовим строком та застосовує ст. 75 КК України. На період випробувального терміну суд покладає на нього обов'язки, передбачені ч.1, п.2 ч.2 ст. 76 КК України, які вважає необхідними та достатніми для його виправлення.
Долю про речові докази суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.
Згідно ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 377 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового терміну в 1 (один) рік не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
У відповідності зі ст.76 КК України на період іспитового строку покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави судові витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №9243 від 07.05.2018 в розмірі 286,00грн.
Речові докази: мобільний телефон «Nokia 6300», ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-картою мобільного оператора МТС, мобільний телефон НОМЕР_2 , в телефоні містилась карта пам'яті на 1 гігабайт, телефон в чорному корпусі із металевою кришкою, телефон б/у, в робочому стані, без пошкоджень, що знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_7 - вважати провернутими останньому.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1