справа №622/738/18
провадження №3/619/976/18
15.08.2018 року Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Калмикова Л.К., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла із ГУ ДФС у Харківській області ДФС України у відношенні ОСОБА_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючого ТОВ «СТ Івашківський інкубатор», директор, -
за ч.1 ст.163-1 КУпАП,-
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 10.07.2018 року при проведенні перевірки ТОВ «СТ Івашківський інкубатор», директором якого є ОСОБА_1, встановлено порушення порядку ведення податкового обліку, а саме: заниження податкових зобов'язань по податковій декларації з податку на додану вартість на загальну суму 70 819.00 грн., в результаті чого занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати у сумі 54252.00 за червень 2015 та занижено нараховану суму податку на додану вартість до сплати у сумі 16567.00 грн. за вересень 2016р.
Зазначається, що факт порушення встановлено актом перевірки від 29.05.2018 за № 2151/20-40-14-22-07/31742242.
В судове засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності- Безуглий Д.М. не з'явився, повідомлявся належним чином, у зв'язку з чим суд вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.
У судовому засіданні представник ОСОБА_1-ОСОБА_2 заперечував проти викладених обставин у протоколі про адміністративне правопорушення.
В поданих запереченнях зазначив, що працівники Головного управління ДФС у Харківській області 29.05.2018 року склали акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «СТ Івашківський інкубатор» №2151/20-40/-14-22-07/31742242 та винесли податкове повідомлення від 15.06.2018 року №00000281422.
Згідно з п. 111.1. ст. 111 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) до платника податків за порушення податкового законодавства може бути застосована адміністративна відповідальність.
Статтею 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - КУпАП) передбачена відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Частиною першої статті 255 КУпАП уповноважені посадові особи органів доходів і зборів мають право складати протоколи у справах про адміністративні правопорушення за статтями 51-2, 155-1, 162-1, 162-2, 163-1-163-4, 163-12, 164, 164-5, 164-16, 166-16, 166-17, 177-2, 204-3 КУпАП.
Статтею 9 КУпАП зазначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Отже, підставою для застосування до платника податків адміністративної відповідальності є вчинення адміністративного проступку, однак ОСОБА_1 вважає складення на нього адміністративного протоколу безпідставним та необґрунтованим.
Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Щодо строків притягнення до адміністративної відповідальності:
Згідно зі ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.05.2018 №2151/20-40/-14-22-07/31742242 порушення було вчинено у червні 2015 та вересні 2016 року, а відтак за правилами ст. 38 КУпАП строк притягнення до відповідальності директора ОСОБА_1 вже пройшов.
Щодо невідповідності форми протоколу про адміністративне правопорушення:
Пунктом 5 Розділу 2 Інструкції з оформлення органами доходів і зборів матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 02.07.2016 № 566 (надалі - Інструкція №566) передбачено, що усі реквізити Протоколу заповнюються розбірливим почерком державною мовою. Не допускаються закреслювання або виправлення відомостей, що заносяться до Протоколу, а також внесення додаткових записів після того, як Протокол підписаний особою, відносно якої він складений.
Однак, в протоколі, виписаного на директора ОСОБА_1, реквізити протоколу були заповненні на комп'ютері що є прями порушенням Інструкції №566.
Крім того відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення серед іншого зазначаються: і суть адміністративного правопорушення. Але в графі суть правопорушення в адміністративному протоколі зазначено виключно статті Податкового кодексу України та суми несплати податкових зобов'язань.
Хоча самою формою протоколу визначено, що в ньому зазначаються «суть порушення, частини, статті Кодексу України про адміністративні правопорушення, Податкового кодексу України та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи доходів і зборів», у протоколі від10.07.2018 року №39 не зазначено обставини вчинення адміністративного правопорушення, не вказано, які саме протиправні дії були вчинені ОСОБА_1, що не узгоджується з положеннями ст. 256 КУпАП.
Щодо відсутності підстав на притягнення до адміністративної відповідальності:
Відповідно до п. 56.1. ст. 56 ПКУ рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.
Враховуючи вищезазначене ТОВ «СТ Івашківський інкубатор» 02.07.2018 року в порядку ст. 56 ПКУ оскаржила податкове повідомлення-рішення від 15.06.2018 №00000281422 Головно управління ДФС у Харківській області до Державної фіскальної служби України. Листом від 19.07.2018 року за №23962/6/99-99-11-01-01-25 ДФС України продовжила строк на розгляд скарги до 01.09.2018 року включно. Отже, на даний час продовжується адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області.
Відповідно до п. 56.4 ст. 56 ПКУ під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.
Пунктом 56.15 ст. 56 ПКУ передбачено, що протягом строку від дня подачі до контролюючого органу скарги до дня закінчення процедури адміністративного оскарження податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Згідно з роз'ясненнями Верховного Суду у постанові від 19.04.2018 у справі №815/1071/16 висновки, викладені в акті перевірки щодо встановлення порушень платником податків, не є безумовно достовірними, оскільки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки.
Думка, висловлена посадовими особами контролюючого органу в акті перевірки або довідках про проведення звірки, зокрема щодо реальності вчинених платником податків господарських операцій, повинна оцінюватися судами із урахуванням інших доказів у справі, предметом якої є податкові правопорушення, що обґрунтовуються контролюючим органом серед іншого висновками акту перевірки платника платків або актами перевірки його контрагентів. Відповідно, судове рішення щодо правомірності сум грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом платнику податків, не може мотивуватися виключно даними акту перевірки цього платника податків або його контрагентів, або даними звірок, якщо ці дані обґрунтовано заперечуються платником податків та при цьому не підтверджені іншими доказами, зібраними у справі.
Виходячи з наведеного, до остаточного вирішення спору в порядку адміністративного судочинства між податковим органом і платником податку, складені працівниками податкового органу акт та відповідні податкові повідомлення-рішення відображають лише позицію однієї з сторін спору, а тому не можуть бути підставою для висновку про наявність в діях посадової особи платника податку вини в формі умислу або необережності, і відповідно бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.
Щодо порушення порядку притягнення до адміністративної відповідальності:
Згідно з п.4 Розділу 2 Інструкції №566 зміст Протоколу повинен відповідати вимогам, викладеним у статті 256 КУпАП.
Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються (окрім іншого) пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол підписується особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, у ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подавати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складанні протоколу, особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються права і обов'язки, передбачені ст. 268 КУпАП про що робиться відмітка у протоколі.
Таким чином, в розумінні ст.256 КУпАП, з метою дотримання прав особи, котра притягається до адміністративної відповідальності, визначених у ст.268 КУпАП, така особа належним чином повинна бути повідомлена про час і місце складання протоколу з роз'ясненням їй права надавати пояснення та зауваження щодо його змісту. Однак Головним управлінням ДФС у Харківській області не виконало вимоги законодавства та не роз'яснено ОСОБА_1 його права та обов'язки.
Заслухавши представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1- ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наступне.
Згідно ч.2 ст.38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частині третій цієї статті.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 29.05.2018 за №2151/20-40/-14-22-07/31742242 інкриміноване правопорушення було вчинено у червні 2015 та вересні 2016 року, тобто на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП.
Згідно п.7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, розпочате підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП.
Оскільки на момент розгляду справи закінчився строк, передбачений ст. 38 КУпАП, то суддя дійшов до висновку про закриття провадження у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 38, 247 п.7 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП закрити у зв'язку із закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Постанова може бути оскаржена особою, притягнутою до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подання апеляційної скарги на протязі 10 днів з дня винесення постанови до Апеляційного суду Харківської області через районний суд.
Суддя Л. К. Калмикова