Справа №613/778/18 Провадження № 1-кс/613/187/18
16 серпня 2018 року Богодухівський районний суд Харківської області у складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваної ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Богодухів клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 по кримінальному провадженню №12018220220000096 від 20 лютого 2018 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харків, українки, громадянки України, не заміжньої, не працюючої, освіта повна загально-середня, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,-
До Богодухівського районного суду Харківської області надійшло клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Богодухівського відділу Дергачівської місцевої прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на два місяці.
Клопотання слідчий мотивує тим, що ОСОБА_4 19 лютого 2018 року близько 19.30 год., за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , маючи умисел на відрите викрадення чужого майна, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в приміщенні залізничного вокзалу, розташованого за адресою: м. Богодухів, вул. Залізнична, 13 Харківської області, відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Fly FF281» вартістю 540 грн., в середині якого знаходилася картка пам'яті марки «Kingston micro CD» об'ємом 2 Gb, вартістю 100 грн., що належать ОСОБА_9 , чим спричинили останньому матеріальну шкоду на загальну суму 640 грн.
В обґрунтування клопотання слідчий посилався на наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зазначає, що підозрювана ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4 до 6 років, кім того, підозрювана не працює, не одружена, не має міцних родинних зв'язків; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки за місцем мешкання остання охарактеризувала себе з негативного боку, веде аморальний спосіб життя.
За вказаним фактом СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області 20 лютого 2018 року було розпочато досудове розслідування по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018220220000096 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
22 березня 2018 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив його задовольнити, вказуючи на наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Підозрювана ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України не визнала. Пояснила, що мобільний телефон попрохала у потерпілого, який знаходився у стані сильного алкогольного сп'яніння. ОСОБА_8 пояснив їй, що знає потерпілого та вона вважала, що бере мобільний телефон для здійснення дзвінка та в подальшому ОСОБА_8 поверне мобільний телефон ОСОБА_9 . Після того, як потерпілий надав їй телефон, вона підійшла до ОСОБА_8 та він забрав у неї цей телефон, сказав що потім дасть їй передзвонити та вирішить це питання зі знайомим ОСОБА_9 . В приміщенні залізничного вокзалу вони з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 перебували близько 30 хв., після чого вона з ОСОБА_7 пішли додому. По дорозі додому їх зупинив патрульний автомобіль, проте під час особистого огляду сторонніх речей у неї знайдено не було. Будь якого зговору на викрадення мобільного телефону з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 вона не мала. Прохала відмовити в задоволенні клопотання, оскільки не переховувалась, має постійне місце проживання, на даний час вагітна.
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 заперечував проти клопотання слідчого, оскільки вважає його необґрунтованим. Пояснив, що підозрювана ОСОБА_4 має міцні соціальні зв'язки, остання проживала в м. Харків разом з донькою та прагнула працевлаштуватись та не мала наміру переховуватись від органів поліції.
При розгляді клопотання слідчим суддею з пояснень підозрюваної ОСОБА_4 встановлено, що вона показання дає добровільно, до неї не застосовувалось насильство під час затримання і в період перебування в якості затриманої.
Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, думку захисника підозрюваної, який заперечував проти задоволення клопотання та дослідивши надані докази, встановив, що слідчим відділом проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню №12018220220000096 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 лютого 2018 року.
12 червня 2018 року до Богодухівського районного суду Харківської області надійшли клопотання від слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , про дозвіл на затримання ОСОБА_4 з метою приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно неї запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2018 року надано дозвіл на затримання підозрюваної ОСОБА_4 з метою її приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Як вбачається з повідомлення Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області від 15 серпня 2018 року та протоколу про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 15 серпня 2018 працівниками СКП Богодухівського ВП було встановлено місцезнаходження розшукуваної ОСОБА_4 яка знаходилася по вул. Шевченка м. Богодухів, та на підставі ухвали Богодухівського районного суду Харківської області від 12 червня 2018 року затримано ОСОБА_4 , в порядку ст. 191 КПК України та направлено до ІТТ №2.
Таким чином, відповідно до ст. 209 КПК України, моментом затримання ОСОБА_4 є 15 серпня 2018 року о 12.30 год., саме з цього часу вона перебувала під контролем уповноваженої особи.
Надані прокурором докази свідчать про необґрунтованість повідомленої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, з наступних підстав.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі « Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року: «Поняття «обґрунтована підозра» не визначене в національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК, необхідно взяти до уваги позицію ЄСПЛ, відповідно до якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно пов'язують підозрюваного з певним злочином. І вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».
Згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції зі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованої підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи, і судові органи мають навести інші підстави для продовження тримання під вартою (Рішення Європейського суду з прав людини «Яблонський проти Польщі»).
Як зазначив у своєму рішенні ЄСПЛ у справі «Немайстер проти Австрії», наявність обґрунтованої підозри в тому, що затриманий скоїв злочин, є визначальною умовою законності утримання під вартою, однак з часом воно перестає бути достатнім, і Європейський Суд повинен в цьому випадку встановити, чи виправдовують продовження позбавлення волі інші підстави, наведені судовими органами. Якщо такі підстави є "доречними" і "достатніми", Європейський Суд повинен переконатися також, що національні органи влади проявили "особливу ретельність" в проведенні розгляду (див., Зокрема, рішення у справі "Летеллье проти Франції" (Letellier v. France) від 26 червня 1991 р § 35, Series A, N 207; і рішення у справі "Ягчі і Саргін проти Туреччини" (Yagci and Sargin v. Turkey) від 8 червня 1995 року § 50, Series A, N 319-A). У зв'язку з цим Європейський Суд зазначає, що тягар доказування у таких питаннях не може бути перерозподілено з покладанням на затриманого обов'язки довести наявність підстав для його звільнення (див. Рішення у справі "Ілійков проти Болгарії" (Ilijkov v. Bulgaria) від 26 липня 2001 року, скарга N 33977/96, § 85).
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Калашник проти Росії» тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі. Якщо законом встановлено презумпцію щодо обставин, які стосуються підстав тримання під вартою, має бути, крім того, переконливо доведена наявність конкретних обставин, які переважують правило поваги до особистої свободи.
Згідно письмових пояснень потерпілого ОСОБА_9 , останній повідомляв, що мобільний телефон марки «Fly FF281» він дав добровільно на прохання ОСОБА_4 . Даний мобільний телефон був добровільно виданий ОСОБА_10 , який зазначив, що придбав його 19 лютого 2018 року у ОСОБА_8 . Свідок ОСОБА_11 в своїх письмових поясненнях повідомив, що потерпілий перебував в стані сильного алкогольного сп'яніння, він завів його зі знайомим на ім'я ОСОБА_12 до приміщення вокзалу, після чого до вокзалу прийшов його знайомий на ім'я ОСОБА_13 та жінка ОСОБА_14 , з якими він вийшов на вулицю курити та між ними виникла розмова щодо слів потерпілого, що в нього зник мобільний телефон.
Повідомлення про підозру від 22 березня 2018 року не відповідає матеріалам досудового слідства в частині кваліфікації та обставин справи, оскільки зазначено, що ОСОБА_4 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відкрито заволоділи мобільним телефоном марки «Fly FF281», однак ОСОБА_4 повідомила суду про відсутність змови з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про відкрите викрадення майна ОСОБА_9 , що не спростовується наданими матеріалами клопотання, зокрема свідченнями потерпілого. Також в матеріалах клопотання відсутні відомості про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Також відсутні відомості, щодо виділення в окреме провадження матеріалів відносно останніх осіб та їх процесуальний статус по справі.
Частиною 2 ст. 177 КПК України, підставою для обрання запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання слідчого, заслухавши думку сторін, вважає, що сторона обвинувачення не довела, що існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та ризики, зазначені слідчим в клопотанні, а саме те, що підозрювана може переховуватись від органів досудового розслідування та суду; може незаконно впливати на потерпілого та свідків, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Отже, судом встановлено, що після пред'явлення підозри ОСОБА_4 , будь які запобіжні заходи не обирались, повісток про виклик до слідчого матеріали клопотання не містять, а тому свідчення ОСОБА_4 про те, що остання не переховувалась від органів досудового розслідування, не спростовані.
На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, про відсутність підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або будь-якого іншого запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст. 176, 193, 202, 206, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -
В задоволенні клопотання слідчого СВ Богодухівського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , підозрюваної за ч. 2 ст. 186 КК України - відмовити.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - негайно звільнити з під варти.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1