14 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/980/18
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: С.В. Таран,
Суддів: Л.В. Поліщук, Т.А. Величко,
при секретарі судового засідання В.Ю. Лук'ященко,
за участю представників:
від позивача - ОСОБА_1;
від відповідача - участі не брали;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одесаобленерго"
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.05.2018 про відмову у забезпеченні позову, прийняту суддею О.Ю. Оборотовою, 25.05.2018, м. Одеса, повний текст складено 25.05.2018,
у справі №916/980/18
за позовом: Акціонерного товариства "Одесаобленерго"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ"
про визнання неправомірними дій та зобов'язання виконати умови договору
У травні 2018р. Акціонерне товариство "Одесаобленерго" (далі -АТ "Одесаобленерго") звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЗЕМ" (далі - ТОВ «ЗЕМ») про визнання неправомірними дій останнього з видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (стандартне приєднання) №4/2017 від 03.07.2017 на об'єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, діл. №41/2, а також про зобов'язання ТОВ “ЗЕМ” належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені в пункті 3.1.14 договору на послуги з передачі електричної енергії №3/П від 09.09.2009, а саме: при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов'язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором №3/П від 09.09.2009, укладеним між сторонами, а саме тим, що ТОВ «ЗЕМ» протиправно приєднує до власних мереж нових споживачів на підставі технічних умов, які з позивачем не були узгоджені.
Одночасно з поданням позову АТ "Одесаобленерго" подало заяву про забезпечення позову шляхом зобов'язання ТОВ "ЗЕМ" припинити передачу електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, діл. №41/2, а також заборонити відповідачеві підключати до власних електричних мереж об'єкт, розташований за вищезазначеною адресою на підставі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (стандартне приєднання) №4/2017 від 03.07.2017.
Вказана заява обгрунтована тим, що невжиття заходів до забезпечення позову унеможливить ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.05.2018 у справі №916/980/18 (суддя Оборотова) у задоволенні заяви АТ "Одесаобленерго" про забезпечення позову відмовлено.
Ухвала суду мотивована тим, що по суті заходи забезпечення позову, які просить вжити позивач, дублюють позовні вимоги, оскільки предметом позову є зобов'язання належним чином виконувати умови договору та визнати дії незаконними, а забезпечення позову подано з метою припинення дій, які позивач вважає незаконними, при цьому останнім не надано жодних обґрунтувань та доказів на підтвердження того, що виконання рішення суду буде утруднено чи унеможливлено у разі невжиття таких заходів.
Не погодившись з прийнятою ухвалою, АТ "Одесаобленерго" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.05.2018 у справі №916/980/18 скасувати та його заяву про забезпечення позову задовольнити. Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі зазначає про те, що посилання місцевого господарського суду на те, що заходи забезпечення позову є тотожними позовним вимогам є безпідставними, оскільки виходячи з правової природи заходів забезпечення позову вони мають бути пов'язані із позовними вимогами, адже їх вжиття має забезпечити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. За твердженням апелянта, ТОВ «ЗЕМ» протиправно приєднує до власних мереж нових споживачів на підставі технічних умов, які із позивачем узгоджені не були, чим завдає АТ «Одесаобленерго» значних неконтрольованих збитків.
Відповідач власну правову позицію щодо апеляційної скарги в письмовому вигляді не виклав.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 20.06.2018 у складі головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: В.В. Бєляновського, Л.В. Лавриненко за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Одесаобленерго" відкрито апеляційне провадження.
В подальшому ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 04.07.2018 справу №916/980/18 призначено до розгляду на 19.07.2018 о 12:30 год.
Розпорядженням в. о. керівника апарату суду №863 від 17.07.2018 у зв'язку з перебуванням головуючого судді Поліщук Л.В. у відпустці, відповідно до підпункту 17.4, підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.17, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016, підпункту 3.2.1 пункту 3.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційного господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/980/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.07.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №916/980/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: В.В.Бєляновський, Л.В. Лавриненко.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 18.07.2018 у визначеному складі суддів справу №916/980/18 прийнято до свого провадження.
Між тим 19.07.2018 судове засідання не відбулося у зв'язку з перебуванням судді-члена колегії ОСОБА_2 у відпустці відповідно до наказу голови суду №225-в від 18.07.2018, про що Одеським апеляційним господарським судом складено відповідну довідку від 19.07.2018.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 23.07.2018 справу №916/980/18 призначено до розгляду на 07.08.2018 о 10:30 год.
Розпорядженням в. о. керівника апарату суду №944 від 06.08.2018 у зв'язку з перебуванням суддів В.В. Бєляновського та Л.В. Лавриненко у відпустці, відповідно до підпункту 17.4, підпункту 17 пункту 1 розділу XI “Перехідні положення” Господарського процесуального кодексу України, підпунктів 2.3.25, 2.3.50 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду у редакції від 15.09.2016 в Одеському апеляційного господарському суді призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №916/980/18.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.08.2018 для розгляду апеляційної скарги по справі №916/980/18 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя С.В. Таран, судді: Т.А. Величко, Л.В. Поліщук.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 07.08.2018 у визначеному складі суддів справу №916/980/18 прийнято до свого провадження.
У судовому засіданні 07.08.2018 оголошувалась перерва до 14.08.2018.
У судовому засіданні 14.08.2018 представник позивача апеляційну скаргу підтримав; представник відповідача участі не брав, при цьому на адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із укладанням мирової угоди між сторонами.
В задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом апеляційної інстанції було відмовлено шляхом постановлення протокольної ухвали, з огляду на те, що заявником не надано доказів на підтвердження викладених у клопотанні обставин та з врахуванням того, що явка повноважних представників сторін в судове засідання 14.08.2018 обов'язковою не визнавалась.
Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки Господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
-розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
-забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
-наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
-імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (пункти 1, 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Заявником до заяви про вжиття заходів до забезпечення позову на підтвердження необхідності вжиття таких заходів додано єдиний доказ - копію акту про порушення №8003775 від 23.05.2018, складеного працівниками АТ "Одесаобленерго".
Із змісту вказаного акту вбачається, що працівниками позивача 23.05.2018 була проведена перевірка споживача ОСОБА_3 та за її результатами встановлено, що при користуванні електричною енергією за адресою: смт Затока, б-р Золотий берег, ділянка №41/2 зазначеною особою здійснено самовільне підключення електроустановок не до мереж АТ «Одесаобленерго». Відомостей або інформації про будь-яке відношення відповідача до самовільного підключення споживача ОСОБА_3 у вказаному акті не зазначено.
Інших доказів на підтвердження потенційної можливості ухилення відповідача від виконання судового рішення матеріали апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 25.05.2018 не містять.
Згідно з частиною першою статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Відповідно до частини четвертої статті 137 Господарського процесуального кодексу України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Частиною одинадцятою статті 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії (пункт 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16).
Господарським судом Одеської області була здійснена належна оцінка відповідності зазначених у заяві заходів до забезпечення позову праву (інтересу), про захист якого просить АТ «Одесаобленерго». Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що доводи, викладені позивачем у заяві про вжиття заходів до забезпечення позову, не свідчать про наявність обставин, з якими закон пов'язує необхідність застосування таких заходів забезпечення позову.
Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову у даній справі є вимоги АТ "Одесаобленерго" про визнання неправомірними дій ТОВ "ЗЕМ" з видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (стандартне приєднання) №4/2017 від 03.07.2017 на об'єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровський, смт. Затока, бульвар Золотий беріг, діл. №41/2, а також про зобов'язання ТОВ “ЗЕМ” належним чином і в повному обсязі виконувати обов'язки, передбачені в пункті 3.1.14 договору на послуги з передачі електричної енергії №3/П від 09.09.2009, а саме: при видачі технічних умов на приєднання до мереж електропередавальної організації нових споживачів постачальника на ступені напруги 0,4 кВ, зобов'язувати їх узгоджувати технічні умови з постачальником з питань організації обліку електричної енергії, на ступені напруги 10 кВ, узгоджувати технічні умови з постачальником в частині приєднання та організації обліку електричної енергії.
Заходи до забезпечення позову, які просив вжити позивач, не є співмірними із заявленими АТ «Одесаобленерго» позовними вимогами, оскільки застосування заходів до забезпечення позову шляхом зобов'язання відповідача припинити постачання електричної енергії на об'єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровськ, смт Затока, бульвар Золотий берег, діл.№41/2, фактично задовольняє позовні вимоги скаржника, що направлені на припинення дій відповідача з видачі технічних умов приєднання до електричних мереж електроустановок (стандартне приєднання) №4/2017 від 03.07.2017 на об'єкт, розташований за вказаною адресою, які позивач вважає неправомірними.
При цьому заявником взагалі не обґрунтовано, яким чином невжиття таких заходів до забезпечення позову як заборона відповідачу підключати до власних електричних мереж об'єкт, розташований за адресою: Одеська область, м. Білгород-Дністровськ, смт Затока, бульвар Золотий берег, діл.№41/2, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист оспорюваних прав або інтересів позивача, враховуючи те, що, за твердженням самого скаржника, такий об'єкт вже підключений до електричних мереж.
Враховуючи викладене, оцінивши обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позову (чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову), імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви АТ «Одесаобленерго» про вжиття заходів до забезпечення позову на підставі статті 137 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, враховуючи те, що доводи апелянта стосовно порушення Господарським судом Одеської області норм права при прийнятті оскарженої ухвали від 25.05.2018 у справі №916/980/18 не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування оспореного судового акта колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду не вбачає.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 232, 233, 255, 269, 270, 271, 273, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Одесаобленерго" залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 25.05.2018 у справі №916/980/18 - без змін.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство "Одесаобленерго".
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку у строк, який обчислюється відповідно до статті 288 Господарського процесуального кодексу України, у випадках, передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 15.08.2018.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя Л.В. Поліщук
Суддя Т.А. Величко