пр. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел. (057) 702-00-72
е-mail: inbox@dna.arbitr.gov.ua
14.08.2018р. справа № 905/593/18
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: суддівОСОБА_1 ОСОБА_2, ОСОБА_3
без виклику сторін
розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області
на рішення господарського суду Донецької області
від02.05.2018 року (повний текст складено та підписано 03.05.2018 року у м. Харкові)
по справі№905/593/18 (суддя Матюхін В.І.)
за позовом до відповідача про Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Лиман, Донецька область Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області стягнення 10 150,00 грн.
28.03.2018р. позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» м. Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Лиман, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області про стягнення штрафу за неправильно визначену масу вантажу у розмірі 10 150,00грн. (а.с.3-4).
Справа №905/593/18 була розглянута за правилами спрощеного позовного провадження згідно ухвали господарського суд Донецької області від 02.04.2018р. (а.с.1).
Рішенням господарського суду Донецької області від 02.05.2018р. у справі №905/593/18 позовні вимоги задоволені повністю (а.с.28-29).
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровський район, Донецька область на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Лиман, Донецька область штраф у розмірі 10 150,00грн, судовий збір в сумі 1 762,00 грн. (а.с.28-29).
Судове рішення мотивоване доведеністю матеріалами справи факту значного перевищення гранично допустимої норми розходження маси нетто за залізничною накладною №53184321 від 02.12.2017р. у п'ятикратному розмірі провізної плати, яка дорівнює сумі 10 150,00 грн., виходячи із провізної плати 2 030,00 грн., відтак сума штрафу за неправильно визначену масу вантажу підлягала стягненню саме у розмірі 10 150,00грн.
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Донецька область не погодився із прийнятим судовим рішенням та звернувся із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018р. у даній справі в та прийняті нове рішення, яким відмовити у задоволені позову в повному обсязі (а.с.45-51).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно накладної №53184321 від 02.12.2017р., яка відповідно до Статуту залізниць України є одночасно є договором на заставу вантажу, залізниця прийнявши вантаж до перевезення визнала наявність його у кількості, що зазначена в накладній. Оскільки зважування вантажу у вагони за вказаною накладною здійснювалось вантажовідправником, вантаж прийнятий та ніяких зауважень з боку залізниці не було, та відповідно, порушень чинного законодавства збоку апелянта не було.
В подальшому апелянтом будь-яких дій по зменшенню маси ваги вчинено не було.
Скаржник посилається на те, що позивач просив суд першої інстанції застосувати до відповідача санкцію у вигляді стягнення п'ятикратної плати за неправильно зазначену масу вантажу нарівні з санкцією, передбаченої за таке порушення, як пред'явлення до перевезення вантажу, забороненого до перевезення і яке потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та відповідно штраф є надмірно великий.
Порушення з боку апелянта не завдало збитків позивачу, та скаржник просить суд зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2018р., визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя: Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 27.06.2018р. по справі №905/593/18 відкрито апеляційне провадження (головуючий суддя Радіонова О.О., судді Стойка О.В., Чернота Л.Ф.) за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018р. по справі №905/593/18 та зобов»язано позивача до 13.07.2018р. включно надати суду відзив на апеляційну скаргу з доказами надсилання його копії та доданих до нього документів іншій стороні у справі.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.07.2018р. у зв»язку з перебуванням у відпустці судді Стойка О.В., визначено наступний склад судової колегії: головуючий суддя: Радіонова О.О., судді Попков Д.О., Чернота Л.Ф.
Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 30.07.2018р. по справі №905/593/18 розгляд даної справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області вирішено здійснити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
06.07.2018р. через канцелярію суду від Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Київ в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» м.Лиман, Донецька область надійшов відзив на апеляційну скаргу №2022/512 від 02.07.2018р., в якому позивач просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін, який судом розглянутий, прийнятий до уваги та залучений до матеріалів справи (а.с.69-70).
Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній та додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції встановив наступне.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» м. Київ, є юридичною особою (ідентифікаційний код 40075815), що підтверджено витягом з ЄДРПОУ (а.с.17-19).
Регіональна філія «Донецька залізниця» м. Лиман є відокремленим підрозділом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (ЄДРПОУ 40150216).
Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» є юридичною особою (ідентифікаційний код 36975983).
Як вбачається з матеріалів справи, у грудні 2017р. на адресу ПАТ “Авдіївський КХЗ”, м.Авдіївка Донецької області, зі станції Удачна Донецької залізниці на станцію Авдіївка Донецької залізниці відбулось відвантаження за залізничною накладною №53184321 (дата відправки 02.12.2017р.), зокрема, у напіввагоні №55217764 вантажу - насипом концентрат вугільний, марка «К 0-100» (а.с.10).
При оформленні зазначеної залізничної накладної №53184321 відповідачем вказано маси вантажу: у вагоні №55217764 нетто - 69400 кг.
Як свідчить розділ 26 та 28 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на вагонних вагах, у русі, max 150 т., заводський №ВВЭТ-150№071201300ВВЭТ-150№088.
Згідно з п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольну перевірку маси вантажу на підставі заявки вантажоодержувача відповідно до ст.52 Статуту залізниць України, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №55217764, не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №53184321.
За результатами контрольної перевірки станцією Авдіївка Донецької залізниці складено Комерційний акт №482803/402 від 04.12.2017р., відповідно до якого за результатами переважування вагонів №55217764 на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача №0380, приписаних до залізниці, виявлено, що при переважуванні у вагоні №55217764 вага брутто складає 90750кг., тара - 23100 кг, нетто 67650 кг., що менше документа на 1750 кг (а.с.8).
У розділі “Д” комерційного акту також відображено, що вантаж прибув в справних вагонах: люка та двері закриті, течі вантажу немає. Навантаження в вагонах нижче рівня бортів на 10 см., без виїмок і поглиблень, маркування катком-ущільнювачем і поперечними смугами 1,5 - 2,0м., плівкою проти видування не покривалась. Переважування вантажу здійснювали: ДС ОСОБА_4, комерційний агент ОСОБА_5, прийомоздавач ПАТ “АКХЗ” ОСОБА_6 При повторному переважуванні в присутності зазначених осіб недостача вантажу підтвердилася. Зав. вантажним двором за штатним розкладом немає.
Акт підписано ДС ОСОБА_4, комерційним агентом ОСОБА_5, інженером ОСОБА_7, прийомоздавачем ПАТ “АКХЗ” ОСОБА_6
Згідно технічного паспорту №0380 від 02.04.2013р. вагонних ваг станції Авдіївка Донецької залізниці, відміткою у паспорті підтверджено, що повірені 10.04.2017р. (а.с. 12-16).
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Судом першої інстанції було встановлено, що Комерційний акт №482803/402 від 04.12.2017р. підписаний належними особами у відповідності до п.10 Правил складання актів.
Як вказує у позовній заяві позивач, при проходженні вагону через станцію Авдіївка Донецької залізниці, ним було проведено перевірку маси вантажу, під час якої виявлено, що маса вантажу у вищезазначених вагонах не відповідає масі, вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 10 150,00 грн, внаслідок чого він звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача вказаної суми штрафу.
Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Малозначними є справи, визначені частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Зокрема, до таких відносяться:
- справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
- справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Предметом спору у даній справі є стягнення штрафу за неправильно визначену масу вантажу у розмірі 10 150,00 грн., тобто ціна позову є меншою ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому дана справа є малозначною у розумінні приписів частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що клопотань від учасників справи про розгляд апеляційної скарги з повідомленням учасників справи надано не було, а колегія суддів з власної ініціативи не вбачає необхідності розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області з повідомленням учасників справи, а тому доходить висновку про можливість призначити апеляційну скаргу до розгляду без повідомлення учасників справи згідно з ч. 10 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України.
Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017р. №2147-VIII, що набрав чинності 15.12.2017р., Закону України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України, Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, Правилами оформлення перевізних документів, Правилами приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.
Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання згідно із ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору та інших правочинів.
Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Як встановлено ч.3 ст. 909 ЦК України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5 ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст.6 глави 1 Статуту залізниць України (далі “Статут”), накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
Статут визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1, розділом 4 "Правил оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084 (далі - Правила № 863/5084 від 24.11.2000 ), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1 та п. 2.2, графи "Маса вантажу, визначена відправником, кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 р. за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку вагон №55217764 - є напіввагоном, приймається залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.
Статтею 37 Статуту залізниць визначено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.
Тарні і штучні вантажі перевозяться із зазначенням у накладній маси і кількості вантажних місць. Маса цих вантажів визначається до здавання їх для перевезення і зазначається на вантажних місцях.
Вантажі, що перевозяться насипом і наливом, а також інші вантажі, зважування яких на вантажних вагах неможливе, зважуються на вагонних вагах.
Перелік вантажів, що можуть перевозитися насипом і наливом, установлюється Правилами.
Загальна маса вантажу визначається шляхом зважування на вагах або підрахуванням маси на вантажних місцях за трафаретом чи стандартом.
Маса окремих вантажів може визначатися розрахунковим методом, за обміром або умовно (нафтопродукти в цистернах, тварини, лісоматеріали тощо).
Маса вантажів визначається відправником.
Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
За вимогами п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом.
До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об'єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом - виробником цистерни).
За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу.
Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов'язаний зазначити в накладній.
Як свідчать п.26, 28 накладної №55217764 від 02.12.2017р., що складена на станції відправлення Удачна, Донецької залізниці, зважування вантажу здійснено на електронних вагах вантажовідправником.
На станції призначення Авдіївка Донецької залізниці було проведено контрольну перевірку маси вантажу на підставі заявки вантажоодержувача відповідно до ст.52 Статуту залізниць України, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №55217764 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній №53184321.
Відповідно до п. 4 Правил складання актів „У разі перевірки маси вантажу зважуванням на вагонних вагах, якщо маса тари приймається за трафаретом на вагоні, комерційний акт складається в день зважування вагона з вантажем; якщо маса тари вагона визначається зважуванням його після вивантаження, комерційний акт складається в день зважування порожнього вагона”.
За результатами контрольної перевірки станцією Авдіївка Донецької залізниці складено Комерційний акт №482803/402 від 04.12.2017р., відповідно до якого за результатами переважування вагону №55217764 на справних 100-т електронних вагах вантажоодержувача №0380, приписаних до залізниці, виявлено, що при переважуванні у вагоні №55217764 вага брутто складає 90750кг., тара - 23100 кг, нетто 67650 кг., що менше документа на 1750 кг (а.с.8).
Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту.
Статтею 24 Статуту передбачено, що вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.
Згідно з п. 5.5 розділу 5 “Правил оформлення перевізних документів”, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 за №644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.
Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача штраф в сумі 10 150,00 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції щодо вірного розрахунку позивачем суми штрафу, виходячи із провізної плати, оскільки за аналізом ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, п.5.5 розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000р. №863/5084, відповідальність у вигляді штрафу встановлена за факт неправильного зазначення певних відомостей у накладній.
Оскільки відповідачем допущено невірне вказання маси вантажу у графі 24 "маса вантажу, зазначена відправником" залізничної накладної №53184321 від 02.12.2017р., суд апеляційної інстанції відхиляє доводи апелянта щодо надмірно нарахованого розміру штрафу позивачем, а відтак останнім було правомірно розраховано суму штрафу у відповідності до Статуту залізниць України.
Розмір провізної плати, згідно наданих перевізних документів, визначений у сумі 2030грн.
З огляду на зазначене, штраф за допущене порушення у накладній №53184321 від 02.12.2017р. у п'ятикратному розмірі провізної плати дорівнює сумі 10 150,00 грн., виходячи із провізної плати 2 030 грн., з чим погоджується суд апеляційної інстанції.
Згідно додатку 3 до Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000р. «Пояснення щодо заповнення накладної», графа накладної « 31» містить провізну плату, яка заповнюється залізницею. В накладній №53184321 від 02.12.2017р. в графе « 31» міститься цифра 16240,00, яка складає суму, яка була сплачена відправником (графа « 34»). На зворотному боці зазначеної накладної міститься номера восьми вагонів, в тому числі і вагону №55217764 з вказанням відносно кожного провізної плати у розмірі 2030,00 грн., а загальна сума платежів складає 16240,00 грн.
Враховуючи, що факт неправильного визначення відповідачем маси вантажу відносно вагону №55217764, встановлений належними у розумінні ст. ст. 73,74 ГПК України доказами: згадуваним комерційним актом №482803/402 від 04.12.2017р., замовленням станції на переважування вагонів від 04.12.2017р., випискою з книги контрольних переважувань від 04.12.2017р., технічним паспортом засобу вимірювальної техніки №0380 від 02.04.2013р., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності стягнення штрафу за допущене порушення у накладній №53184321 від 02.12.2017р. у п'ятикратному розмірі провізної плати, яка дорівнює сумі 10 150 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що апеляційні скарга не спростовує висновок місцевого господарського суду, оскаржуване судове рішення відповідає нормам матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018р. у справі №905/593/18 повинно бути залишено без змін.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 129 ГПК України.
Керуючись статями 269, 270, 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» с.Сергіївка, Покровського району Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018 року у справі №905/593/18 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від 02.05.2018 року у справі №905/593/18 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів через Донецький апеляційний господарський суд з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено та підписано 14 серпня 2018 року.
Головуючий О. О. Радіонова
Судді Д.О. Попков
ОСОБА_3
Надруковано 5 прим.: 1. Позивачу;1. Відповідачу; 1 у справу; 1. ДАГС; 1. ГСДО