Держпром, 8-й під'їзд, майдан ОСОБА_1, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" липня 2018 р.м. ХарківСправа № 922/832/18
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Смірнової О.В.
при секретарі судового засідання Деньковичі А.Й.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубремонт", м. Харків
до Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків
про та за зустрічним позовом до про стягнення коштів в сумі 2743009,77 грн. Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз", м. Харків Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубремонт", м. Харків стягнення коштів в сумі 5653263,96 грн.
за участю представників:
позивача за первісним позовом - ОСОБА_2, довіреність №б/н від 05.03.2018 року
ОСОБА_3, довіреність № б/н від 02.01.2018 року;
відповідача за первісним позовом - ОСОБА_4, довіреність № 6-626 від 22.02.2018 року;
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" (позивач за первісним позовом) звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (відповідач за первісним позовом) про стягнення з останнього основного боргу в розмірі 2632396,00 грн., 3% річних в сумі 20121,60 грн., втрат від інфляції в сумі 90942,17 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором про закупівлю робіт №1511000726 від 30.11.2015 року. Судові витрати позивач за первісним позовом просить відшкодувати за рахунок відповідача за первісним позовом.
Ухвалу господарського суду Харківської області від 06.04.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №922/832/18. Справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на "02" травня 2018 року на 11:30 год.
26.04.2018 року відповідач за первісним позовом надав відзив (вх.№ 11141), в якому проти первісного позову заперечував, посилаючись на ненастання строку оплати виконаних робіт та на необґрунтованість розміру витрат позивача за первісним позовом на професійну правничу допомогу.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 27.04.2018 року прийнято до спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов ПАТ "Укртрансгаз" в особі Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (вх. № 10475 від 24.04.2018 року) про стягнення з ТОВ "Трубремонт" пені в сумі 3560082,23 грн. та штрафу в сумі 1928238,02 грн. за договором про закупівлю робіт №1511000726 від 30.11.2015 року.
В судовому засіданні 02.05.2018 року оголошено перерву до 16.05.2018 року до 10:30 год.
10.05.2018 року позивач за первісним позовом надав відповідь на відзив (вх.№12453), в якій вказав, що він вчинив всі необхідні дії задля продовження належної реєстрації податкової накладної № 39. Однак реєстрацію податкової накладної № 39 було проведено лише 09.11.2017 року, з об'єктивних підстав, які ніяким чином не залежать від його волі.
15.05.2018 року відповідач за первісним позовом надав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 14157), в яких зазначив про недоведеність тверджень позивача за первісним позовом щодо добросовісного виконання останнім всіх умов договору, а також про ненадання жодного належного доказу здійснення останнім витрат на професійну правничу допомогу.
16.05.2018 року відповідач за зустрічним позовом надав відзив (вх.№ 14335), в якому послався на необґрунтованість тверджень позивача за зустрічним позовом на неналежне виконання підрядником своїх зобов'язань та стягнення пені та штрафу за прострочення виконання робіт є необґрунтованими, оскільки фактично затримка у виконанні будівельних робіт стала наслідком систематичного неналежного виконання саме замовником своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством України, з самого початку дії договору і по теперішній час.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.05.2018 року підготовче засідання відкладено на 31.05.2018 року на 12:20 год.
29.05.2018 року позивач за первісним позовом надав додаткові пояснення (вх.№15524), які досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
30.05.2018 року відповідач за первісним позовом надав відповідь на відзив (вх.17726), яку досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 31.05.2018 року продовжено строк проведення підготовчого провадження до 06.07.2018 року, підготовче засідання відкладено на 18.06.2018 року на 11:30 год.
18.06.2018 року відповідач за зустрічним позовом надав заперечення на відповідь (вх.№ 17447), які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.06.2018 року прийнято заяву Акціонерного товариства "Укртрансгаз" про зміну найменування відповідача за первісним позовом з Публічного акціонерного товариства "Укртрансгаз" на Акціонерне товариство "Укртрансгаз", підготовче засідання відкладено на 27.06.2018 року.
В судовому засіданні 27.06.2018 року оголошено перерву до 06.07.2018 року до 11:30 год.
27.06.2018 року позивач за зустрічним позовом надав заперечення на додаткові доводи (вх.№ 18590), які було досліджено судом та приєднано до матеріалів справи.
05.07.2018 року позивач за зустрічним позовом надав заяву про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№ 19328 від 05.07.2018 року), в якій збільшив позовні вимоги на суму 164943,71 грн. та, відповідно, просив суд стягнути з ТОВ "Трубремонт" на користь АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" пеню у сумі 4076656,48 грн. та штраф у сумі 1576607,48 грн. за порушення господарського зобов'язання за Договором №1511000726 від 30.11.2015 року. Крім того, позивач за зустрічним позовом додав до свого позову немайнову вимогу про зобов'язання TOB "Трубремонт" повернути АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" виконавчу документацію на виконані роботи "Реконструкція газопроводу Шебелинка-Славянськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ Донецької області, Ділянка УТ 4 (км 39,9-км 55,1)".
06.07.2018 року відповідач за зустрічним позовом надав додаткові пояснення (вх.№ 19395 від 06.07.2018 року), які було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.07.2018 року було прийнято до розгляду заяву позивач за зустрічним позовом про уточнення (збільшення) позовних вимог (вх.№ 19328 від 05.07.2018 року), закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.07.2018 року на 12:00 год. Крім того, вищевказаною ухвалою було встановлено відповідачу за зустрічним позовом строк для подання відзиву з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог до 16.07.2018 року та надано позивачу за зустрічним позовом додатковий строк для надання відповіді на додаткові пояснення відповідача за зустрічним позовом (вх.№ 19395 від 06.07.2018 року).
13.07.2018 року позивач за зустрічним позовом надав заперечення на додаткові пояснення (вх.№20279), які було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.
16.07.2018 року відповідач за зустрічним позовом надав відзив на уточнений зустрічний позов (вх.№ 20546), який було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.
В судовому засіданні 16.07.2018 року оголошено перерву до 30.07.2018 року.
30.07.2018 року позивач за первісним позовом надав додаткові документи (вх.№ 22010), які було досліджено судом та долучено до матеріалів справи.
Представники позивача за первісним позовом в судовому засіданні 30.07.2018 року підтримали вимоги первісного позову, проти задоволення зустрічного позову заперечували.
Представник відповідача за первісним позовом в судовому засіданні 30.07.2018 року підтримав зустрічний позов, проти задоволення первісного позову заперечував.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.
30 листопада 2015 року між ТОВ "Трубремонт" (позивач за первісним позовом, Підрядник) та ПАТ "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (відповідач за первісним позовом, Замовник) укладено договір про закупівлю робіт № НОМЕР_1 (далі - Договір; том 1 а.с. 21-24), відповідно до умов якого, Підрядник зобов'язався виконати роботи “Реконструкція газопроводу Шебелинка-Слав'янськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області. Ділянка УТ 4 (км 39,9 - км 55,1), а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.
Додатковою угодою №2 від 05 грудня 2016 року до Договору, строк виконання робіт було встановлено з дати укладання Договору по 31.12.2017 року.
Склад та обсяги робіт, які підлягають закупівлі за даним договором визначені Договірною ціною (Додаток № 2), що є невід'ємною частиною Договору. Зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною Договору (п. 1.2. Договору).
Відповідно до п. 3.1. Договору, його ціна складає 95850514,39 грн. (разом з ПДВ).
На виконання умов Договору, Підрядник приступив до виконання своїх обов'язків щодо реконструкції газопроводу Шебелинка-Слав'янськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області.
У червні 2017 року Підрядником, на підставі умов зазначеного Договору, було виконано ряд робіт, що підтверджується актом №1 та актом № 2 приймання виконаних робіт за червень 2017 року від 30.06.2017 року (том 1 а.с. 26-35), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств.
Згідно з Довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за червень 2017 року від 30.06.2017 року (том 1 а.с. 36-35), загальна вартість будівельних робіт, виконаних Підрядником за вищезазначеними актами, склала - 4113148,65 грн.
Відповідно до п.4.1. Договору, розрахунки за виконані роботи проводяться шляхом перерахування коштів Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника, що вказаний в Договорі.
Згідно з п.4.2. Договору, оплата здійснюється поетапно, протягом 180 календарних днів після підписання актів виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або фактом поставки обладнання та матеріалів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що Підрядник зобов'язаний надати Замовнику податкову накладну, складену в електронній формі та оформлену належним чином, з зазначенням обов'язкових реквізитів, відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - ПКУ), з дотриманням умов щодо належної реєстрації електронного підпису уповноваженої особи та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку та строки, встановлені ПКУ.
Підрядник разом з видатковою накладною, актом приймання-передачі чи іншим документом, що є підставою для оплати, додатково зобов'язаний надати копію квитанції (в паперовій формі), яка підтверджує реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних, здійснену в порядку та в строки, встановлені ПКУ.
Своєчасне ненадання Підрядником податкової накладної/розрахунку коригування, або її оформлення з порушенням порядку заповнення, встановленого ПКУ, або надання податкової накладної з порушенням вимог щодо електронного підпису уповноваженої особи, яка її підписала, або не підтвердження реєстрації податкової накладної в ЄРПН в терміни, передбачені ПКУ, ненадання копії квитанції, зазначеної в абз. 2 цього пункту, є відкладальною обставиною для настання обов'язку Замовника щодо здійснення оплати робіт за цим Договором до моменту одержання Замовником такої податкової накладної/розрахунку коригування та одержання інформації з Єдиного реєстру податкових накладних про підтвердження факту здійснення такої реєстрації Підрядником та перевірки податкової накладної/розрахунку коригування на предмет додержання вимог законодавства щодо її заповнення та підписання.
21.11.2017 року та за 27.11.2017 року, Замовником на розрахунковий рахунок Підрядника було перераховано грошові кошти на загальну суму 1480752,65 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (том 1 а.с. 128-129).
На підставі викладеного Підрядник вважає, що у Замовника виникла заборгованість у розмірі 2632396 грн. (4113148,65 грн. - 1480752,65 грн.).
Такі обставини, на думку позивача за первісним позовом, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.
За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
У відповідності зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч. 1 ст. 837 ЦК України).
За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (ст. 876 ЦК України).
У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст.843 ЦК України).
За приписами частини першої статті 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
В частині 1 статті 854 ЦК України закріплено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.
Відповідно до частини четвертої статті 882 ЦК України, передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Матеріали справи містять два акти приймання виконаних робіт за червень 2017 року (№1 та № 2) на загальну суму 4113148,65 грн. (том 1 а.с. 26-35), які були підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств 30.06.2017 року.
Згідно з п.4.2. Договору, оплата здійснюється поетапно, протягом 180 календарних днів після підписання актів виконаних робіт по кожному етапу (форма КБ-2в, КБ-3) або фактом поставки обладнання та матеріалів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Підрядника.
Позивач за первісним позовом, посилаючись на п. 4.2. Договору, вказує на те, що грошові кошти за виконанні роботи у розмірі 4113148,65 грн. повинні були бути перераховані Замовником Підряднику у строки до 30 грудня 2017 року.
В свою чергу, відповідач за первісним позовом зазначає, що Підрядник відомості щодо податкової накладної № 39 вніс до Єдиного реєстру податкових накладних лише 01.11.2017 року, реєстрацію якою здійснено 09.11.2017 року (2 том а.с. 8).
Відповідач за первісним позовом, посилаючись на п.4.3 Договору, вважає, що перебіг строку виконання обов'язку Замовника оплатити виконані роботи вартістю 4113148,65 грн. починається з 10.11.2017 року та має закінчитись 09.05.2018 року.
З приводу викладених обставин суд зазначає, що відповідно до ст. 212 ЦК України особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина).
Реєстрація податкової накладної не є відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, оскільки такою обставиною може бути лише та, щодо якої невідомо, настане вона чи ні, а обов'язок щодо реєстрації податкової накладної Підрядником чітко передбачений Податковим кодексом України.
Відкладальна обставина обумовлює настання або зміну прав та обов'язків сторін, які вчиняють правочин, а отже невід'ємно залежить саме від волі та добросовісності виконання сторонами своїх обов'язків. Внесення відомостей до Єдиного реєстру податкових накладних та безпосередня реєстрація податкової накладної залежить не тільки від обов'язків сторін, а й від діяльності третьої особи - Державної фіскальної служби. Отже, реєстрація податкової накладної не може виступати відкладальною обставиною в розумінні ст. 212 ЦК України, оскільки вона залежить не тільки від волі та належного виконання Сторонами правочину своїх обов'язків.
При цьому, суд вважає твердження відповідача за первісним позовом про те, що перебіг строку виконання обов'язку Замовника оплатити виконані роботи починається з моменту реєстрація відповідної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних такими, що ґрунтуються на довільному тлумаченні умов Договору.
Так, проаналізувавши розділ 4 Договору, в якому міститься порядок здійснення оплати за Договором, суд зазначає, що у Замовника виникає обов'язок оплатити виконані Підрядником роботи за наявності двох умов:
- підписання актів виконаних робіт (протягом 180 календарних днів після підписання);
- реєстрація відповідної податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Отже, початок перебіг строку визначеного п. 4.2. Договору не пов'язується з реєстрацією відповідної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Вказаний висновок також підтверджується частковою оплатою Замовником робіт за Договором на загальну суму 1480752,65 грн. у листопаді 2017 року.
Спірні акти приймання виконаних робіт за червень 2017 року на загальну суму 4113148,65 грн. були підписані 30.06.2017 року, отже грошові кошти за виконанні роботи повинні були бути перераховані Замовником Підряднику у строк до 28 грудня 2017 року, за умови реєстрації відповідної податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних.
Оскільки податкова накладна № 39 була зареєстрована 09.11.2017 року, станом на 28.12.2017 року, у Замовника виник обов'язок оплатити виконані Підрядником роботи.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Станом на момент розгляду справи, відповідач 2632396,00 грн. основного боргу не сплатив та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу чи підтверджували б оплату заборгованості.
Отже, враховуючи вищевикладене, відповідач за первісним позовом визнається судом таким, що з 28.12.2017 року прострочив виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем за первісним позовом робіт за Договором.
Враховуючи викладене, та те, що на момент прийняття рішення по справі, у матеріалах справи відсутні будь-які докази погашення відповідачем за первісним позовом заборгованості в добровільному порядку, суд вважає, що вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача за первісним позовом основного боргу в сумі 2632396,00 грн. підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних в сумі 20121,60 грн. та втрат від інфляції в сумі 90942,17 грн., суд зазначає наступне.
Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 7.1. Договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором, Сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим Договором.
Частиною 2 ст. 625 ЦК України гарантовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.
Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку, що вказані розрахунки є вірними та відповідають наведеним вище нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 20121,60 грн. та втрат від інфляції в сумі 90942,17 грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо зустрічного позову, суд зазначає наступне.
Зустрічні позовні вимоги вмотивовані порушенням Підрядником строків виконання окремих етапів робіт за Договором.
Так, позивач за зустрічним позовом зазначає, що всупереч умовам Договору, Підрядником з порушенням встановленого строку було виконано роботи на загальну суму 73327550,39 грн. (з яких у строк виконано на суму 63654533,51 грн., з простроченням на суму 9673016,88 грн.).
Також, Позивач за зустрічним позовом вказав, що у зв'язку з необхідністю закінчення робіт по об'єкту “Реконструкція газопроводу Шебелинка-Слав'янськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ, Донецької області. Ділянка УТ 4 (км 39,9 - км 55,1) є термінова необхідність укласти Договір з іншою підрядною організацією, для чого необхідна виконавча документація на вже виконані будівельні роботи.
Суд звертає увагу сторін, що відповідно до вимог встановлених статтею 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", право на початок та виконання будівельних робіт виникає лише після отримання Замовником Дозволу на виконання будівельних робіт, виданого Державною архітектурно-будівельною інспекцію України і внесеного до відповідного державного реєстру.
Дослідивши матеріали справи, судом було встановлено, що Дозвіл на виконання будівельних робіт (том 2 а.с. 156-157) було отримано Замовником робіт лише 07.07.2016 року та передано Генпідряднику лише у вересні 2016 року. У зв'язку з цим, сторонами була погоджена та підписана Додаткова угода №2 до Договору №1511000726 від 30.11.2015 року, якою було подовжено строк виконання робіт до 31.12.2017 року (том 1 а.с. 25).
Відповідно до Постанови КМУ №668 від 01 серпня 2005 року "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві", проектна документація розробляється та затверджується відповідно до регіональних і місцевих правил забудови, державних будівельних норм та інших нормативних документів. Забезпечення робіт (будівництва об'єкта) проектною документацією, її погодження з уповноваженими державними органами та органами місцевого самоврядування, а також проведення в установленому порядку експертизи цієї документації здійснюється замовником. Сторона, що забезпечує роботи (будівництво об'єкта) проектною документацією, зобов'язана протягом установленого договором підряду строку передати іншій стороні чотири примірники проектної документації, якщо інше не передбачено договором підряду. При цьому, відповідно до п.49 вищевказаної постанови “передача некомплектної проектної документації, а також проектної документації, що не відповідає регіональним і місцевим правилам забудови, державним будівельним нормам та іншим нормативним документам, не дозволяється”.
Відповідач за зустрічним позовом зазначає, що робочий проект, за яким він мав виконував роботи, був виготовлений в 2006 році (із внесеними деякими змінами до проекту в 2012 році), що призводило та призводить до постійних затримок у виконанні будівельно-монтажних робіт та постачанні дільниці матеріалами, оскільки внесення змін та погодження нових матеріалів та технічних рішень з ПАТ "УКРГАЗПРОЕКТ", що виготовило проект та здійснює авторський нагляд, потребує додаткового часу на прийняття рішення. Дані обставини підтверджуються листуванням між ТОВ "Трубремонт" (відповідач за зустрічним позовом) та ПАТ "Укргазпроект", зокрема листом №179А від 29.07.2017р (2 том а.с.31).
Вказані обставини позивачем за зустрічним позовом належно не спростовані. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що 26.11.2015 року Підрядник прийняв від Замовника проектну документацію, що підтверджує підпис на супровідному листі №07-380 від 26.11.2015 року та приступив до виконання своїх зобов'язань за Договором. Зауважень та заперечень від Підрядника на цей час щодо невідповідності або некомплектності проектної документації на адресу Замовника не надходило.
Проте, дослідженням згаданого листа №07-380 від 26.11.2015 року (том 2 а.с. 148) встановлено, що відповідну документацію Замовником було передано Підряднику лише в одному екземплярі, всупереч приписам Постанови КМУ №668 від 01 серпня 2005 року. Крім того, твердження про відсутність до цього часу заперечень відповідача щодо недоліків проектної документації спростовується матеріалами справи, зокрема листами відповідача за зустрічним позовом №13/03/17, № 76 від 15.03.2017 року, № 362 від 28.10.2016 року, №25/10/16, №179А від 29.07.2017 року, №23/07/17, 2101ВИХ-17-672 (том 2 а.с. 27-32).
Судом також встановлено, що п. 4 Календарного плану (1 том а.с. 71), який є додатком до Договору №15110000726 від 30.11.2015 року і фактично встановлює етапи та строки виконання робіт за цим договором, охоплює період з листопада 2016 року по серпень 2017 року та включає в себе проведення технічної рекультивації порушених земель на ділянці км 39,9 - км 51,1.
Відповідно до ст. 52 ЗУ "Про охорону земель", рекультивації підлягають землі, які зазнали змін у структурі рельєфу, екологічному стані ґрунтів і материнських порід та в гідрологічному режимі внаслідок проведення гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт. При проведенні гірничодобувних, геологорозвідувальних, будівельних та інших робіт, пов'язаних з порушенням ґрунтового покриву, відокремлена ґрунтова маса підлягає зняттю, складуванню, збереженню та перенесенню на порушені або малопродуктивні земельні ділянки відповідно до робочих проектів землеустрою. При знятті ґрунтового покриву здійснюється пошарове зняття і роздільне складування верхнього, найбільш родючого шару ґрунту, та інших прошарків ґрунту відповідно до структури ґрунтового профілю, а також материнської породи. Об'єм ґрунтової маси, що підлягає зняттю і роздільному складуванню, визначається в робочих проектах землеустрою.
Рекультивація земельних ділянок здійснюється шляхом пошарового нанесення на малопродуктивні земельні ділянки або ділянки без ґрунтового покриву знятої ґрунтової маси, а в разі потреби - і материнської породи в порядку, який забезпечує найбільшу продуктивність рекультивованих земель.
З доказів, наданих відповідачем за зустрічним позовом до матеріалів справи вбачається, що виконання робіт, передбачених Календарним планом, починаючи з п.4 вказаного плану, протягом 2016 та 2017 років було неможливим у зв'язку з перешкоджаннями та зупинками будівельно-монтажних робіт на відповідних земельних ділянках з боку їх землекористувачів - фермерських господарств, зокрема ТОВ АФ "Подолівська", ФГ "Мазуров Олександр Анатолійович", СТОВ "Гаврилюк". Вказані дії були пов'язані з тим, що на момент проведення планових робіт між цими підприємствами та Замовником будівництва об'єкта (позивачем за зустрічним позовом) відсутні договори про відшкодування збитків, як це передбачено ЗУ "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів", "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 284.
Вищезазначені обставини підтверджуються актом недопуску від СТОВ “Гаврилюк” від 20 квітня 2017 року; актом недопуску на земельну ділянку від ОСОБА_1 від 03.10.2016 року та від 04.11.2016 року; актом приймання-передачі земельної ділянки в тимчасове користування між ФУМГ "Харківтрансгаз" та ФГ "Мазуров Олександр Анатолійович" від 03 листопада 2017 року, актом недопуску на земельну ділянку від ОСОБА_5 від 10.07.2017 року (4 том а.с. 74-77).
Позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідно до положень ч.2 ст.37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", за наявності дозволу на виконання будівельних робіт отримання замовником та генеральним підрядником чи підрядником (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт та видалення зелених насаджень у межах будівельного майданчика не вимагається. Крім того, останній стверджує, що належним чином повідомив власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон, а також відповідні органи виконавчої влади та місцевого самоврядування про початок робіт.
Дані твердження позивача за зустрічним позовом спростовуються наступним.
У наведеній позивачем за зустрічним позовом статті 37 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" йдеться саме про документи дозвільного характеру, тобто такі, які отримуються у відповідних державних органах, відповідальних за державну політику у сфері містобудівної діяльності. Отже дія цієї статті не поширюється на взаємовідносини між замовником будівництва та власниками або користувачами земельних ділянок, розташованих у зоні будівництва.
Крім того, дослідивши матеріали справи, суд встановив, що позивачем за зустрічним позовом були укладені наступні договори:
- Договір про доступ на земельну ділянку для виконання реконструкції газопроводу та відшкодування збитків землекористувачу земельної ділянки від 20 березня 2017 року, укладений між ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Агрофірма "Подільське";
- Договір про доступ на земельну ділянку для виконання реконструкції газопроводу та відшкодування збитків землекористувачу земельної ділянки від 19 грудня 2017 року, укладений між ПАТ "Укртрансгаз" та ТОВ “Агрофірма "Подільське";
- Договір про доступ на земельну ділянку для виконання реконструкції газопроводу та відшкодування збитків землекористувачу земельної ділянки від 19 вересня 2017 року, укладений між ПАТ "Укртрансгаз" та СТОВ "Гаврилюк";
- Договір про доступ на земельну ділянку для виконання реконструкції газопроводу та відшкодування збитків землекористувачу земельної ділянки від 03 листопада 2017 року, укладений між ПАТ "Укртрансгаз" та ФГ "Мазуров Олександр Анатолійович" (2 том а.с. 167-174).
Відповідно до ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно зі ст. 14 Конституції України право власності на землю гарантується.
Стаття 3 Цивільного кодексу України визначає, що загальними засадами цивільного законодавства є: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Стаття 41 Конституції України встановлює, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.1,7 статті 319 Цивільного кодексу України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом
Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Розпочинаючи за допомогою підрядника роботи на земельних ділянках, належних третім особам, позивач за зустрічним позовом фактично здійснює передбачені актами цивільного законодавства дії, які породжують відповідні цивільні права та обов'язки між ним та власниками або користувачами відповідних земельних ділянок.
Згідно з ст.202 ЦК України, дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином. А відповідно до ст.208 ЦК України, правочини між юридичними особами належить вчиняти у письмовій формі.
Отже, для початку будівельних робіт на відповідних земельних ділянках, Замовник повинен належним чином (письмово) оформити погодження та правовідносини з власниками або користувачами відповідних земельних ділянок. Такі висновки, зокрема, кореспондуються і з положеннями статті 16 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів" ("Права підприємств магістральних трубопроводів в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації)"), відповідно до приписів якого, у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) для негайної її локалізації, ліквідації можливих наслідків чи відвернення загрози підприємства магістральних трубопроводів без попереднього погодження з власниками або користувачами земельних ділянок, без оформлення речових прав на земельні ділянки та без отримання відповідних дозволів і погоджень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, визначених законодавством, мають право: безперешкодно проїжджати до місця аварії (аварійної ситуації) для виконання ремонтних і аварійно-відновлювальних робіт; здійснювати облаштування ґрунтових комор та інших тимчасових споруд з подальшою рекультивацією землі; здійснювати рубку дерев у разі аварій (аварійних ситуацій) на магістральних трубопроводах, що проходять через лісові ділянки, з подальшим оформленням у встановленому порядку спеціальних дозволів на рубку та очищення місць від їх залишків; проводити земляні та інші роботи для негайної локалізації аварій (аварійних ситуацій), ліквідації наслідків або відвернення їх загрози.
Підсумовуючи зазначені норми, суд приходить до висновку, що попереднє погодження з власниками або користувачами земельних ділянок, тощо, законодавством не вимагається тільки у разі аварії або загрози її виникнення (аварійної ситуації) для негайної її локалізації. У всіх інших випадках відповідні попередні погодження є необхідними.
Крім того, відповідно до ст. 17 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів", підприємства магістральних трубопроводів зобов'язані повідомляти власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон магістральних трубопроводів, про встановлені цим Законом обмеження щодо використання таких земельних ділянок у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згідно з "Порядком повідомлення власників та користувачів земельних ділянок, розташованих у межах охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, про встановлені обмеження у використанні таких земельних ділянок", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2013 року № 268 підприємство магістральних трубопроводів один раз на рік не пізніше 30 квітня за власні кошти оприлюднює в друкованих засобах масової інформації місцевої або регіональної сфери розповсюдження та на власному веб-сайті оголошення про проходження магістрального трубопроводу територією земельних ділянок конкретних власників та користувачів.
Відповідно до наданих позивачем за зустрічним позовом копій районної інформаційної газети "Вісті Барвінківщини" Замовник зробив відповідне повідомлення щодо проходження магістрального трубопроводу лише 24 листопада 2017 року, при цьому будівельні роботи за Договором повинні були закінчитися 31 грудня 2017 року. Крім того, зміст зазначеного оголошення в газеті, констатує факт про вже прокладений газопровід, а не попереджає про початок будівельних робіт.
Жодної іншої інформації щодо належного повідомлення землекористувачів про початок проведення робіт позивачем за зустрічним позовом не надано. Належних доказів про повідомлення відповідних органів виконавчої влади та місцевого самоврядування про початок робіт також не надано, оскільки наявні в матеріалах справи листи на адресу цих органів не містять доказів їх направлення або отримання.
Відповідно до ст. 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку. Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
З огляду на дати укладення договорів про доступ на земельну ділянку для виконання реконструкції газопроводу та відшкодування збитків землекористувачам, позивач за зустрічним позовом з запізненням більше ніж на рік погодив доступ до земельних ділянок відповідних землекористувачів, що спричинило неможливість для відповідача за зустрічним позовом розпочати виконання пункту 4 та наступних пунктів Календарного плану. Для своєчасного початку Підрядником робіт, передбачених п.4 календарного плану, погодження із землекористувачами повинні були бути отримані перед початком проведення технічної рекультивації (відповідний пункт Календарного плану №4), а саме не пізніше жовтня 2016 року.
Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку, що строки закінчення виконання робіт за Договором на даний час є такими, що не настали, оскільки, відповідно до положень ч. 2 ст. 613 Цивільного кодексу України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Таким чином, посилання позивача за зустрічним позовом на неналежне виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов'язань та вимога про стягнення пені та штрафу за прострочення виконання робіт є необґрунтованими, оскільки фактично затримка у виконанні будівельних робіт стала наслідком систематичного невиконання Замовником своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством України та Договором.
Все вищезазначене в сукупності підтверджує неналежне виконання Замовником своїх обов'язків передбачених Договором, параграфами 1,3 глави 61 Цивільного кодексу України та приписами спеціального законодавства, зокрема ЗУ "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів", "Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 284, ЗУ "Про охорону земель", тощо.
Крім того, судом було досліджено надані позивачем за зустрічним позовом локальні кошториси (том 3 а.с. 56-256, том 4 а.с. 1-28) та було встановлено наступне.
Відповідно до ДСТУ Б Д.1.1-1:2013. "Правила визначення вартості будівництва", локальний кошторис - це первинний кошторисний документ, який визначає кошторисну вартість окремих видів будівельних робіт та витрат по будинках, будівлях, спорудах будь-якого призначення, лінійних об'єктах інженерно- транспортної інфраструктури і складається на підставі обсягів робіт, що визначені при розробленні проектної документації.
Згідно з п.5.4. вищезгаданого ДСТУ Б Д.1.1-1:2013, локальні кошториси складаються в поточному рівні цін на трудові і матеріально-технічні ресурси за формами, наведеними в додатках А,Б,В.
Відповідно до обов'язкового додатку А - "Форма локального кошторису на будівельні роботи", локальний кошторис у строках "Склав" та "Перевірив" має містити зазначення посади, прізвище, ініціали та підпис відповідних осіб.
У наданих позивачем за зустрічним позовом локальних кошторисах відсутні посилання на посаду та прізвища осіб, що, відповідно, склали та перевірили ці кошториси. Відсутність обов'язкових, передбачених спеціальними нормами реквізитів, виключає визнання цих документів локальними кошторисами, а відтак і належним та допустимим доказом у цій справі.
Надані позивачем за зустрічним позовом об'єктний та локальний кошториси складені в поточний цінах станом на 22 жовтня 2015 року, мають зліва вгорі примітку "НА ТЕНДЕР". Надана кошторисна документація не містить посилань на Договір про закупівлю робіт № НОМЕР_1 від 30 листопада 2015 року.
На підставі вищевказаного, суд приходить до проміжного висновку, що надані позивачем за зустрічним позовом кошториси є лише додатком до тендерної документації та по своїй суті є проектами кошторисів і не можуть бути використані як належні та допустимі докази на підтвердження формування вартості робіт.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ТОВ "Трубремонт" на користь АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" пені у сумі 4076656,48 грн. та штрафу у сумі 1576607,48 грн. за порушення господарського зобов'язання за Договором задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги про зобов'язання TOB "Трубремонт" повернути АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" виконавчу документацію на виконані роботи "Реконструкція газопроводу Шебелинка-Славянськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ Донецької області, Ділянка УТ 4 (км 39,9-км 55,1)", суд зазначає наступне.
Право кожної особи на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства закріплено статтею 15 Цивільного кодексу України.
Порушення цивільного права - це результат протиправних дій, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.
Невизнання цивільного права - це дії носіїв пасивного цивільного обов'язку, які полягають у запереченні цивільного права уповноваженої особи, внаслідок чого остання повністю або частково позбавляється можливості реалізувати своє право. Несприятливий наслідок може мати як при абсолютному, так і при відносному цивільному правовідношенні.
Оспорювання цивільного права - це такий стан цивільного правовідношення, при якому між його учасниками існує спір з приводу наявності чи відсутності у них суб'єктивного права, а також щодо приналежності такого права певній особі. Оспорюване цивільне право ще не порушене, але виникає невизначеність у праві, що зумовлює неможливість його повного або часткового використання.
Право на захист виникає з певних підстав, якими виступають порушення цивільного права, його невизнання чи оспорювання. Зміст конституційного права особи на звернення до суду за захистом своїх прав визначений статтею 16 Цивільного кодексу України.
Позивач в уточненій зустрічній позовній заяві просить зобов'язати TOB "Трубремонт" повернути Акціонерному товариству "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" виконавчу документацію на виконані роботи "Реконструкція газопроводу Шебелинка-Славянськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ Донецької області, Ділянка УТ 4 (км 39,9-км 55,1)" у зв'язку з закінченням будівельних робіт, проте жодних доказів в підтвердження зазначених обставин позивачем за зустрічним позовом не надано.
Крім того, у зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом не зазначає та не подає суду доказів стосовно того, яке його право порушив чи оспорює саме відповідач за зустрічним позовом, а отже не доведено, що існує між сторонами спір з цього приводу.
За таких обставин, суд відмовляє в задоволенні вимог про зобов'язання TOB "Трубремонт" повернути АТ "Укртрансгаз" в особі філії "Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" виконавчу документацію на виконані роботи "Реконструкція газопроводу Шебелинка-Славянськ (заміна Ду 700 на Ду 500 км 1,1 - 68,0 довжиною 67,0 км) Краматорського ЛВУМГ Донецької області, Ділянка УТ 4 (км 39,9-км 55,1)".
Також, позивач за первісним позовом просить відшкодувати судові витрати, що складаються із судового збору в розмірі 41145,14 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 56100,00грн.
Так, відповідно до частини третьої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до положень ч.1 ст. 126 ГПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2 ст.126 ГПК України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 ГПК України).
Частиною 8 ст.129 ГПК України, передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Суд також враховує правові висновки, що викладені в постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №372/1010/16-ц, де зазначено наступне.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
На підтвердження понесених витрат у сумі 56100,00 грн. представник позивача надав: копії договору № 01/02/18 від 01.02.2018 року та додаткової угоди до нього, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю ОСОБА_2, акти приймання-передачі виконаних робіт на загальну суму 56100,00 грн., оригінали платіжних доручень №363 від 04.07.2018 року та №369 від 16.07.2018 року про сплату 56100,00 грн.
Таким чином, враховуючи складність справи, її тривалість та ціни первісного та зустрічного позовів, суд приходить до висновку про обґрунтування заявленого позивачем за первісним позовом розміру витрат на професійну правничу допомогу в сумі 56100,00 грн., які підлягають стягненню з відповідача за первісним позовом на користь позивача за первісним позовом разом з витратами по сплаті судового збору в сумі 41145,14 грн.
Враховуючи відмову у задоволені зустрічного позову, судові витрати понесені позивачем за зустрічним позовом, відповідно до приписів ст. 129 ГПК України, відшкодуванню не підлягають.
На підставі ст.ст. 6, 11, 15, 16, 525, 530, 626 212, 613, 625, 876, 886 ч. 1 ст. 837, ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України, Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон магістральних трубопроводів", Постанови КМУ №668 від 01 серпня 2005 року "Про затвердження загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві" та керуючись статтями 73-74, 76-80, 126, 129, 232-233, 237-238, 240-241, 247 Господарського процесуального кодексу України, суд
Первісний позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства "Укртрансгаз" в особі філії Управління магістральних газопроводів "Харківтрансгаз" (61001, м. Харків, вул. Культури, 20-А, код ЄДРПОУ 25698645) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Трубремонт" (61040, м. Харків, вул. Котлова, 236, код ЄДРПОУ 35191596) основний борг в розмірі 2632396,00 грн., 3% річних в сумі 20121,60 грн., втрати від інфляції в сумі 90942,17 грн., витрати на професійну правничу допомогу в сумі 56100,00 грн. та 41145,14 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили, відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Харківського апеляційного господарського суду в установленому законом порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 07.08.2018 року.
Суддя ОСОБА_6