33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
15 серпня 2018 р. Справа № 918/452/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В. розглянувши матеріали позовної заяви від 27 червня 2018 року №44-18
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД"
до відповідача ОСОБА_1 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"
про стягнення в сумі 13 968,30 грн.
Секретар судового засідання: Лиманський А.Ю.
Представники сторін:
від позивача : ОСОБА_2
від відповідача : не з'явився
Судове засідання проводилося у режимі відеоконференції, яку забезпечив Апеляційний суд Миколаївської області.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення в сумі 13 968,30 грн., з яких: 2 739,62 грн. три відсотки річних та 11 228,68 грн. втрат від інфляції, позовні вимоги аргументувавши неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки №16/08 від 16.08.2011 року в частині повної та своєчасної оплати поставленого товару, у зв'язку з чим позивачем нараховано інфляційні витрати та три відсотки річних.
Ухвалою від 03.07.2018 р. розгляд справи призначено на 24.07.2018 р.
У подальшому за клопотанням представника відповідача розгляд справи було відкладено на 15.08.2018 р.
Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2018 р. позов підтримав повністю та просив його задоволити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштового відправлення, які наявні в матеріалах справи.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст.202 ГПК України). Тому суд вважає за можливе здійснювати розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі доказами.
Розглянувши документи і матеріали, які подані учасниками процесу, заслухавши пояснення представника відповідача, давши правову оцінку доказам, які мають значення для вирішення справи, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне.
У червні 2012 року ТзОВ "Новотрейд ЛТД" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" про стягнення 34 856 грн. 70 коп. заборгованості за договором поставки від 16 серпня 2011 року № 16/08 за поставлений товар згідно накладної від 17.08.11 р. № НТ-0000020.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 17.08.2012 року у справі №5019/1012/12, вищевказаний позов задоволено частково.
Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі №5019/1012/12 рішення господарського суду Рівненської області від 17.08.2012 року у справі №5019/1012/12 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено. Стягнуто з дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" 31 365,04 грн. - суму основного боргу, 722,40 грн. - 3% річних, 2 424,24 грн. - пені, 345,02 грн. - інфляційних, 1 609,50 грн. - витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року на момент розгляду даної справи є такою, що набрала законної сили. Доказів протилежного суду не надано.
Відповідно до ч.4 ст.75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 14.11.2012 року у справі №5019/1012/12 встановлено, що 16 серпня 2011 року між ТОВ "Новотрейд ЛТД" (надалі по тексту судової постанови також - Постачальник) та Філією "Костопільський райавтодор" (надалі по тексту судової постанови також - Покупець) було укладено Договір поставки № 16/08 (далі - Договір).
За змістом договору (п.1.1.) постачальник зобов'язався здійснити поставку полімерно-в'яжучих матеріалів (далі-Товар), найменування, марка та кількість яких зазначена в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно із п. п. 2.1., 3.3., 4.1. договору ціна та кількість товару вказується в видаткових накладних, поставка товару підтверджується підписаними накладними на фактично поставлений товар.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на суму 31 365 грн. 04 коп, відповідно до накладної № НТ-0000020 від 17.08.11р.
Відповідачем, через уповноваженого представника ОСОБА_3 (довіреність № 119 від 17.08.11р.) отримані товарно-матеріальні цінності від позивача - полімерно-в'яжучі матеріали у кількості 7,65тн.
Відповідно до п. 6.1. договору сторони узгодили що, покупець здійснює оплату згідно виставленого рахунку постачальником. Термін оплати поставленого товару складає 14 календарних днів з моменту постачання Товару.
В порушення умов договору та чинного законодавства України, Відповідач не здійснив оплату за поставлений Товар на час вирішення спору, докази сплати коштів суду не були надані.
Станом на 15.08.2018 р. ні позивачем ні відповідачем не подано суду доказів погашення основного боргу відповідача. Також не надано документів, які б свідчили про повне виконання відповідачем судового рішення у справі №5019/1012/12.
Таким чином, суд приходить до висновку, що станом на час розгляду даного спору наявний борг відповідача перед позивачем, який був встановлений та доведений судовими рішеннями у справі №5019/1012/12.
Позивач звернувся до суду та просить сягнути з відповідача у справі 2 739,62 грн. три відсотки річних за період з 28.07.2015 р. по 27.06.2018 р. та 11 228,68 грн. втрат від інфляції за період з 01.07.2015 р. по31.05.2018 р.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Тобто, саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Як встановлено судом, заборгованість присуджена до стягнення згідно постанови Рівненського апеляційного господарського суду у справі №5019/1012/12 - не погашена, а відтак, позивач має правові підстави для нарахування інфляційних втрат та 3 % у визначеному періоді, згідно ст. 625 ЦК України.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судом перевірено даданий позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, визнано його правильним та обгрунтованим.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 739,62 грн. три відсотки річних за період з 28.07.2015 р. по 27.06.2018 р. та 11 228,68 грн. втрат від інфляції за період з 01.07.2015 р. по31.05.2018 р. підтверджуються матеріалами справи, грунтуються на законі, тому підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 1 762 грн. 00 коп.
Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 підприємства "Рівненський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Костопільський райавтодор" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, 7, код ЄДРПОУ 31994540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Новотрейд ЛТД" (54017, м. Миколаїв, вул. Чкалова, 20/4, код ЄДРПОУ 34889044) - 2 739,62 грн. три відсотки річних, 11 228,68 грн. втрат від інфляції, 1 762 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено "15" серпня 2018 року.
Суддя Бережнюк В.В.