36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.08.2018 Справа № 917/889/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", пр-т Повітрофлотський, 11/15, м.Київ,03049
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Групп", вул. Шевеченка,буд.121А, м. Полтава, 36014
про стягнення 262 638,85 грн.
Суддя Ціленко В.А.
Секретар судового засідання Заріцька І.В.
Представники:
від позивача: ОСОБА_2., довіреність №18/3-04/100-18
від відповідача: ОСОБА_3, довіреність від 01.07.2018
Відповідно до постанови Верховного суду від 15.05.2018 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю " ОСОБА_1 Групп" задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 31.08.2017 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 23.11.2017 року у справі 917/889/17, в частині розгляду вимог за первісним позовом та в частині розподілу судових витрат скасовано, справа № 917/889/17 передано на новий розгляд до Господарського суду Полтавської області. 18.06.2018 позовні матеріали надійшли до Господарського суду Полтавської області та за результатами автоматизованого розподілу суддею - доповідачем визначено суддю Ціленка В.А.
Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Групп", м.Полтава 262638,85грн. штрафних санкцій за порушення термінів поставки за Договором поставки №ЦЗВ-07-0616-01 від 20.04.2016р.
Відповідач позов заперечує, посилаючись на те, що рознарядкою №ЦЗВ-20/2327 від 20.05.2016 року встановлено інший, ніж п.5.2 Договору термін поставки продукції, а саме до кінця 2016 року, що свідчить про відсутність порушення умов договору, а нарахування пені та штрафу є неправомірними.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд, встановив.
Відповідно до договору поставки № ЦЗВ-07-01616-01 від 20.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю " ОСОБА_1 Групп", м.Полтава зобов"язалося поставити продукцію згідно специфікації, а Філія "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м.Київ прийняти та оплатити її на обумовлених сторонами умовах.
Позивач посилається на порушення відповідачем строків поставки та просить суд стягнути 1 524,30грн. пені і 170 110,20грн. штрафу за Рознарадкою №1 та 1926,04грн. пені та 89078,31грн. штрафу за Рознарядкою №2.
При прийнятті рішення судом враховано наступне.
Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором поставки, відповідно до якого продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст. 712 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. ст. 626, 627 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.
Відповідно до п.5.2 Договору №ЦЗВ-07-0616-01 від 20.04.2016р. поставка продукції проводиться партіями протягом терміну дії договору, тільки після письмової рознарядки замовника, яка вважається дозволом на поставку та є підтвердженням замовника до прийому продукції. Кожна партія продукції постачається протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати письмової рознарядки замовника, якщо інше не вказано у рознарядці. На виконання умов Договору філія "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" направила на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Групп" письмові рознарядки (дозволи) на відвантаження продукції, зокрема, за № ЦЗВ-20/2096 від 10.05.2016р. на загальну суму 1 524 296,16грн. (Рознарядка І) та за № ЦЗВ-20/2327 від 20.05.2016р. на загальну суму 1 926 041,58грн. (Рознарядка II).
Товариством з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Групп" на виконання умов Договору було поставлено Філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" продукцію, а саме електролампи на загальну суму 3 571 037,34 грн., що підтверджується видатковими накладними, актами прийому товару та довіреностями на отримання товару. Однак, сума непоставленої продукції в 30-ти денний строк, від кінцевої дати дня поставки, як визначено п.5.2 Договору, за Рознарядкою № ЦЗВ-20/2096 від 10.05.2016 складає 1 134 068,04 грн. та за Рознарядкою № ЦЗВ-20/2327 від 20.05.2016 складає 593 855.40 грн.
Відповідно до ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов"язання. Відповідно до п. 10.1 Договору за порушення термінів постачання постачальник оплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах передбачених п. 5.2. Договору, а за прострочення понад 30 календарних днів з Постачальника додатково стягується штраф у розмірі 15 % від суми непоставленої продукції. За викладеного позивач правомірно нарахував відповідачу 259 188,51грн. штрафу (15 % від суми непоставленої продукції понад 30 календарних днів ).
Суд відмовляє у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 3 450,34грн. нарахованої пені з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов"язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або відсотковому відношенні до суми зобов"язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Отже, передбачена сторонами у п.10.1 Договору відповідальність постачальника за порушення термінів поставки продукції у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми непоставленої в строк продукції на умовах, передбачених п.5.2 Договору, за своєю правовою природою є штрафом, а не пенею.
Щодо посилання відповідача на те, що Рознарядкою №ЦЗВ-20/2327 від 20.05.2016 року встановлено інший, ніж п.5.2 Договору термін поставки продукції, а саме до кінця 2016 року, суд зазначає наступне. Рознарядкою чітко визначено, що поставка продукції здійснюється відповідно до п.5.2 Договору поставки. Доданий до Рознарядки Додаток №1 - документ під назвою "Перелік ламп електричних необхідних до відвантаження в 2016 році" не може розцінюватися, як внесення сторонами змін до п.5.2 Договору, щодо строків поставки продукції..
Судові витрати відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд,-
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "СмартЛайтГрупп" (вул. Шевеченка,буд.121А, м.Полтава, 36014, код ЄДРПОУ 38875234) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Центр забезпечення виробництва" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (пр-т Повітрофлотський, 11/15, м.Київ,03049, код ЄДРПОУ 40081347) 259188,51грн. штрафу та 3887,82грн. судового збору.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено 16.08.2018
Суддя Ціленко В. А.