65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"16" серпня 2018 р.м. Одеса Справа № 916/1719/18
Господарський суд Одеської області у складі судді Гута С.Ф., розглянувши зареєстровану 14.08.2018 р. за вх.ГСОО№4-38/18 заяву Фізичної особи-підприємця Малиш Ольги Сергіївни про забезпечення позову по справі №916/1719/18
14.08.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області надійшла заява від Малиш Ольги Сергіївни (вх.ГСОО№4-38/18) від Фізичної особи-підприємця Малиш Ольги Сергіївни надійшла заява про забезпечення позову до подання позовної заяви, відповідно до якої, заявник просить суд:
- Зобовязати ФОП Лапавця М.І. усунути перешкоди доступу до місць для паркування розташованих за адресою: АДРЕСА_1, надана на балансоутримування ФОП Малиш О.С.
- Заборонити ФОП Лапавцю М.І. та його представникам вчиняти будь-які дії по перешкоджанню доступу до місць для паркування розташованих за адресою: АДРЕСА_1, надана на балансоутримування ФОП Малиш О.С.
В обґрунтування поданої заяви, заявник посилається на ті обставини, що за результатами проведеного конкурсу, 03 липня 2017 року між Фізичною особою-підприємцем Малиш Ольгою Сергіївною та КП «Авангардкомунсервіс» був укладений договір про балансоутримування місць для паркування.
Як зазначає заявник, 04 серпня 2018 року нею було виявлено, що на місцях для паркування виділених їй на балансоутримування згідно вищезазначеного договору від 03 липня 2017 року знаходяться залізні балки, які перешкоджають доступ до відповідних місць для паркування. Металічні конструкції перешкоджали доступ до 120 паркувальних місць, площа кожного з цих місць становить 13,75 м2.
За даним фактом представник заявника Малиш Олександр Олександрович багаторазово звертався до Національної поліції.
У заяві про забезпечення позову, заявник посилається на ті обставини, що власником даних залізних балок є ФОП Лапавець Михайло Іванович, даний факт підтверджує його представник - громадянин Ганський Станіслав Анатолійович на відеозаписі, який додано до заяви.
11 серпня 2018 року заявник, зазначає, що виявила, що металічні конструкції перешкоджають доступ вже до 138 паркувальних місць, площа кожного з цих місць становить 13,75 м2.
Крім того, позивач зазначає, що своїми діями ФОП Лапавець М.І. перешкоджає її законній господарській діяльності та дії ФОП Лапавець М.І. наносять їй збитки.
Відповідно до ст. 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Предметом майбутнього позову, як зазначає позивач є усунення перешкод здійснення господарської діяльності та стягнення шкоди у вигляді втраченої вигоди на користь ФОП Малиш О.С.
Частино 11 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Положеннями абз. 1 ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Відповідно ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Проаналізувавши обставини справи, які були викладені у заяві про забезпечення позову та додані до неї докази, суд приходить до висновку, що задоволення вказаної заяви є за своїм змістом тотожними задоволенню майбутньої позовної вимоги у даній справі. Тобто, задоволення даної заяви є тотожним вирішенню спору по суті, що прямо суперечить нормам чинного законодавства.
Господарський суд Одеської області звертає увагу, що при вирішенні питання доцільності застосування заходів забезпечення позову, суд не вирішує питання обґрунтованості позовних вимог (не здійснює розгляд справи по суті позовних вимог), а тому суд не приймає до уваги посилання позивача на докази, які стосуються розгляду справи по суті в якості обґрунтування заяви про забезпечення позову.
Суд звертає увагу, що інститут забезпечення позову застосовується у випадку наявності з боку відповідача реальних дій, які свідчать про те, що рішення суду (у випадку задоволення позову), буде неможливо виконати, або утруднено його виконання. Застосування інституту забезпечення позову не може переслідувати будь яких інших цілей, таких як, спонукання сторін до здійснення будь-яких інших дій.
Суд зазначає, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи до забезпечення позову повинні бути співрозмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Господарський суд не повинен вживати таких заходів до забезпечення позову, які фактично є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Враховуючи вищезазначені обставини, господарський суд доходить висновку про відмову у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Малиш Ольги Сергіївни про забезпечення позову.
Керуючись ч.6 ст.140, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. У задоволенні заяви (вх.ГСОО№4-38/18 від 14.08.2018р.) Фізичної особи-підприємця Малиш Ольги Сергіївни про забезпечення позову по справі №916/1719/18 - відмовити.
Ухвала набрала чинності 16.08.18 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали Господарського суду Одеської області..
Суддя С.Ф. Гут