16 серпня 2018 року Справа № 915/890/18
м.Миколаїв
Суддя Господарського суду Миколаївської області Мавродієва М.В.
розглянувши заяву Виконувача обов'язків керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 №(15-31)10536вих-18 від 13.08.2018 про забезпечення позову у справі №915/890/18
за позовом: Виконувача обов'язків керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 (54001, м.Миколаїв, вул.Нікольська, буд.73) в інтересах Держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області (57400, Миколаївська обл., смт.Березанка, вул.Центральна, буд.33; ідент.код 04056693);
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРС32» (57400, Миколаївська обл., смт.Березанка, вул.Миру, буд.12; ідент.код 36743332);
до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю «САНГЕЙТ» (65481, АДРЕСА_1; ідент.код 39721790);
про: скасування записів про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення нерухомого майна, -
13.08.2018 Виконувач обов'язків керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 в інтересах Держави в особі Березанської районної державної адміністрації Миколаївської області звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №(15-31)10526вих-18 від 13.08.2018, в якій просить суд:
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №25236733 від 07.03.2018 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРС32» права власності на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс загальною площею - 166,2 кв.м., що складається з основного літ.А, службових будівель літ.В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, О, П та споруд по проспекту Курортному, 7/5 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області;
- скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис №27384910 від 01.08.2018 про реєстрацію за Товариством з обмеженою відповідальністю «САНГЕЙТ» права власності на нерухоме майно - торгівельно-розважальний комплекс загальною площею - 166,2 кв.м., що складається з основного літ.А, службових будівель літ.В, Г, Д, Ж, З, К, Л, М, Н, О, П та споруд по проспекту Курортному, 7/5 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області;
- зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «САНГЕЙТ» усунити перешкоди Березанській районній державній адміністрації Миколаївської області у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення об'єктів по проспекту Курортному, 7/5 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області: одноповерхової дерев'яної будівлі вбиральні (літ.В) загальною площею 66,6 кв.м., одноповерхової дерев'яної будівлі мангальної (літ.Г) загальною площею 11,8 кв.м., одноповерхової дерев'яної будівлі закусочної (літ.А) загальною площею 38,9 кв.м., літнього майданчика (літ.А), поверхня якого замощена залізобетонною тротуарною плиткою, загальною площею 128,9 кв.м., двох кам'яних стінок недобудованого приміщення, без даху, підлога якого замощена залізобетонною тротуарною плиткою (№ІІ) загальною площею 167,61 кв.м., замощення залізобетонною тротуарною плиткою (№І) загальною площею 741,11 кв.м., девяти тимчасових споруд дерев'яних альтанок, аналогічних за розмірами, загальною площею 5,3 кв.м. кожна.
До позовної заяви прокурором долучено заяву №(15-31)10536вих-18 про забезпечення позову шляхом:
- накладення арешту на торгівельно-розважальний комплекс по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього;
- заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «САНГЕЙТ» (65481, АДРЕСА_1; ідент.код 39721790) укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, а також проводити будівництво за цією адресою;
- заборони Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.61) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об'єктів по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
Заява прокурора мотивована тим, що неодноразове відчуження спірного торгівельно-розважального комплексу, у т.ч. внаслідок зловживання відповідачами у справі №915/7/17 ТОВ «Альбатрос 44» та ТОВ «Касатка-Юг» правами під час судового розгляду, шляхом відчуження вказаного торгівельно-розважального комплексу ТОВ «ПАРС32» та ТОВ «САНГЕЙТ», перешкодило фактичному виконанню рішення Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2017 у справі №915/7/17 та на даний час створює очевидну небезпеку для подальшого реального поновлення інтересів держави, а також може унеможливити або ускладнити виконання рішення суду у даній справі.
З метою запобігання відчуженню чи обтяженню зобов'язаннями спірного торгово-розважального комплексу та земельної ділянки, на якій він розміщений, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у даній справі, на думку прокурора, вбачаються підстави для вжиття наступних заходів забезпечення позову:
- накладення арешту на спірний торгівельно-розважальний комплекс та заборони органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нього (обґрунтування: якщо під час розгляду справи або набрання законної сили рішенням суду ТОВ «САНГЕЙТ» відчужить будь-яким способом спірний об'єкт на користь інших осіб, це зумовить необхідність звернення до суду з іншими позовами до інших відповідачів, що призведе до тривалого непоновлення інтересів держави. Крім того, такий вид забезпечення позову унеможливить вжиття будь-яких дій з боку ТОВ «САНГЕЙТ» щодо спірного торгівельно-розважального комплексу);
- заборони ТОВ «САНГЕЙТ» укладати договори, вчиняти інші правочини, здійснювати будь-які дії щодо відчуження та передачі нерухомого майна по просп.Курортному, 7/5 у с.Коблеве, а також проводити будівництво за цією адресою (обґрунтування: з метою запобігання зміни предмету спору, сторін у справі та забезпечення реального виконання рішення суду й поновлення інтересів держави);
- заборони Управлінню державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об'єктів по просп.Курортному, 7/5 у с.Коблеве Березанського району Миколаївської області (обґрунтування: якщо на належній державі ділянці будуть збудовані нові об'єкти нерухомості, ТОВ «САНГЕЙТ» зможе у законний спосіб оформити право власності на них, що унеможливить повернення земельної ділянки у власність держави, у зв'язку з чим її інтереси не будуть поновлені).
При розгляді заяви судом взято до уваги наступне.
Відповідно до норм ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття заходів до забезпечення позову у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених вимог. Відтак, забезпечення позову у господарському процесі застосовується з метою забезпечення реального виконання судового рішення у справі.
Відповідно до ч.1 ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
Згідно ч.3 ст.137 ГПК України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.4 ст.137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Суд, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав для забезпечення позову надав оцінку обґрунтованості доводів прокурора щодо необхідності вжиття запропонованих ним заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог прокурора щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у п.п.7, 9 Постанови «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» від 26.12.2011 №16, обираючи, який саме захід забезпечення позову слід застосовувати у тій чи іншій справі, господарський суд повинен виходити з такого. За позовами про визнання права власності (іншого речового права) або витребування майна арешт може бути лише накладений на індивідуальне визначене майно, і притому лише таке, що відноситься до предмета спору. В такому разі в ухвалі про забезпечення позову мають зазначатися ознаки, які ідентифікують відповідне майно та відрізняють його від іншого (однорідного чи подібного) майна, та за необхідності місцезнаходження майна (п.п.7.2 п.7). Виносячи ухвалу про заборону відповідачеві вчиняти певні дії, господарський суд повинен точно визначити, які саме дії забороняється вчиняти. Помилковими слід визнавати ухвали, якими боржникам забороняється користуватись їх майном, якщо через особливості цього майна користування ним не тягне знищення або зменшення його цінності. За наявності підстав для застосування такого заходу до забезпечення позову господарський суд може заборонити витрачання майна на власні потреби, відчуження його у будь-який спосіб, у тому числі здійснення тих чи інших платежів або перерахування авансом певних сум тощо. Якщо з урахуванням особливостей майна користування ним не тягне за собою його знищення або зменшення його цінності, то для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом заборони відповідачеві користуватися таким майном підстави, як правило, відсутні. Такі правила повинні застосовуватись і до інших осіб, яким забороняється вчинення дій щодо предмета спору (п.9).
Відповідно до п.4) ч.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав зокрема підлягає заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Приписами п.6) ч.1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо зокрема наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно.
Згідно п.4) ч.4 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відмова в державній реєстрації прав з підстави, зазначеної у пункті 6 частини першої цієї статті, не застосовується у разі зокрема державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об'єкта нерухомого майна. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об'єкта нерухомого майна. У разі наявності зареєстрованих заяв на проведення реєстраційних дій державний реєстратор, який здійснює розгляд таких заяв, невідкладно повідомляє про зупинення реєстраційних дій відповідних заявників. Рішення суду або заява власника об'єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій реєструється у Державному реєстрі прав.
До того ж, судом враховується, що відповідно до ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
З огляду на вище наведені приписи чинного законодавства, а також приймаючи до уваги фактичні обставини справи, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви прокурора про забезпечення позову, у визначений заявником спосіб, з метою забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів.
Керуючись ст.ст.136, 137, 139, 140, 234, 235 ГПК України, суд -
1. Заяву Виконувача обов'язків керівника Миколаївської місцевої прокуратури №1 №(15-31)10536вих-18 від 13.08.2018 про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на торгівельно-розважальний комплекс по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
3. Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «САНГЕЙТ» (65481, АДРЕСА_1; ідент.код 39721790) здійснювати будь-які дії щодо відчуження, передачі у користування, передачі у заставу тощо нерухомого майна по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області, а також проводити будівництво за цією адресою.
4. Заборонити органам, які здійснюють реєстрацію речових прав на нерухоме майно, здійснювати будь-які реєстраційні дії щодо нерухомого майна по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
5. Заборонити Управлінню Державної архітектурно-будівельної інспекції у Миколаївській області (54056, м.Миколаїв, вул.Космонавтів, буд.61) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та прийняття в експлуатацію об'єктів по проспекту Курортному, 7/5 в с.Коблеве Березанського району Миколаївської області.
6. Ухвала є обов'язковою та набирає законної сили з 16.08.2018.
7. Дана ухвала є виконавчим документом та дійсна для пред'явлення державному виконавцю на протязі 3-х років.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 ГПК України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до пп.17.5) п.17) ч.1 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Ухвала оформлена у відповідності до ст.234 ГПК України
та підписана суддею 16 серпня 2018 року.
Суддя М.В. Мавродієва