79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
13.08.2018р. Справа №914/1050/18
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Неодім Захід”, м. Львів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “М”БУД”, м. Київ
про стягнення 90 494, 74 грн.
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 - представник;
від відповідача: не з'явився.
Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Неодім Захід” до Товариства з обмеженою відповідальністю “М”БУД” про стягнення 90 494, 74 грн.
Ухвалою від 13.06.2018 було відкрито провадження у справі № 914/1050/18 за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 30.07.2018.
Представник позивача у судове засідання 30.07.2018 з'явився. Представник відповідача в судове засідання 30.07.2018 не з'явився, незважаючи на те, що був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 18.06.2018 № 7901411883283.
Ухвалою суду від 30.07.2018 розгляд справи по суті відкладено на 13.08.2018.
Представник позивача в судовому засіданні 13.08.2018 позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача в судове засідання 13.08.2018 не з'явився, відзиву на позов не подав.
Відповідно до ч.3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 13.08.2018 проголошено вступну та резолютивну частину рішення у справі.
Позиція позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Неодім Захід” звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “М”БУД” про стягнення 90 494, 74 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 28.09.2017 між позивачем (за договором - підрядник) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір підряду № 28-09/17-П (надалі - договір), відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника відповідно до умов цього договору підготовчі земляні роботи з розробки та вивезення грунту (далі - роботи) на спеціально виділеній ділянці будівельного майданчика об'єкті: будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул, Солов'їна, 21, 21а у м. Львові, надалі - об'єкт, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи.
Відповідно до п. 2.3. договору, під час виконання робіт замовник перераховує підряднику авансові платежі у відповідності до виставлених підрядником рахунків-фактур, протягом 1 (одного) робочого дня на розрахунковий рахунок підрядника з моменту отримання відповідного рахунку.
Позивачем виконано роботи згідно договору на загальну суму 338 240, 00 грн, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2017 № 73, підписаним сторонами.
Відповідачем частково оплачено за виконані роботи суму в розмірі 260 000, 00 грн, згідно платіжних доручень від 06.10.2017 № 124 на суму 24 000, 00 грн, від 12.10.2017 № 127 на суму 26 000, 00 грн, від 27.10.2017 № 142 на суму 120 000, 00 грн, від 03.11.2017 № 169 на суму 70 000, 00 грн та від 17.11.2017 № 185 на суму 20 000, 00 грн.
Кінцевий розрахунок за виконані підрядником роботи, замовник проводить протягом 5 (п'яти) календарних днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, після підписання сторонами акту виконаних робіт. В акті виконаних робіт вказується фактично вивезений підрядником об'єм землі в метрах кубічних, з розрахунку за 1 м. куб. зазначеного в п. 2.2. цього договору (п. 2.4. договору).
Позивач зазначає, що відповідач за виконані та прийняті згідно акта здачі-приймання робіт від 30.11.2017 № 73 роботи розрахунок провів не повністю, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в розмірі 78 240, 00 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивачем було направлено на адресу відповідача претензію від 18.05.2018 № 162/18, з вимогою про здійснення доплати згідно акту здачі-приймання робіт від 30.11.2017 № 73 суми коштів у розмірі 78 240,00 грн та сплати нарахованих позивачем штрафних санкції. Однак, відповіді на претензію відповідач не надав та боргу не сплатив, що і стало підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення заборгованості у розмірі 78 240,00 грн. та пені у розмірі 12 254, 74 грн.
Позиція відповідача.
Відповідач відзиву чи заперечень на позов до суду не подав, доказів сплати заборгованості не представив.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши позицію представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю виходячи із таких мотивів.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України). Згідно зі ст. 174 ГК України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Як встановлено судом, 28.09.2017 між сторонами у справі було укладено договір підряду, відповідно до умов п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати за завданням замовника відповідно до умов цього договору підготовчі земляні роботи з розробки та вивезення грунту на спеціально виділеній ділянці будівельного майданчика об'єкті: будівництво багатоквартирного житлового будинку з вбудованою підземною автостоянкою на вул, Солов'їна, 21, 21а у м. Львові, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконані роботи. (код робіт згідно ДКПП 43.12.12.).
Згідно із п. 2.1. договору, договірна ціна даного договору складається з суми вартості виконаних підрядником робіт зазначених в пункті 1.1. цього договору.
Вартість робіт складається із розрахунку розробки та вивезення 1 (одного) метру кубічного грунту з об'єкта замовника, та становить - 100, 00 грн. за 1 м. куб. (сто гривень 00 копійок), в тому числі з ПДВ 16, 67 грн. (шістнадцять гривень 67 копійок) (п. 2.2. договору).
Згідно із ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п. 2.3. договору, під час виконання робіт замовник перераховує підряднику авансові платежі у відповідності до виставлених підрядником рахунків-фактур, протягом 1 (одного) робочого дня на розрахунковий рахунок підрядника з моменту отримання відповідного рахунку.
Відповідачем здійснено ряд платежів за договором підряду на загальну суму 260 000, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.10.2017 № 124 на суму 24 000, 00 грн, від 12.10.2017 № 127 на суму 26 000, 00 грн, від 27.10.2017 № 142 на суму 120 000, 00 грн, від 03.11.2017 № 169 на суму 70 000, 00 грн та від 17.11.2017 № 185 на суму 20 000, 00 грн.
У пункті 2.4. договору сторонами погоджено, що кінцевий розрахунок за виконані підрядником роботи, замовник проводить протягом 5 (п'яти) календарних днів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок підрядника, після підписання сторонами акту виконаних робіт. В акті виконаних робіт вказується фактично вивезений підрядником об'єм землі в метрах кубічних, з розрахунку за 1 м. куб. зазначеного в п. 2.2. цього договору.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами виконання позивачем робіт згідно договору підряду, між сторонами було підписано акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.11.2017 № 73 на суму 338 240, 00 грн.
В порушення умов договору, відповідач після підписання акта здачі-прийняття робіт за виконані роботи не доплатив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 78 240, 00 грн.
18.05.2018 позивач направив на адресу відповідача лист-претензію № 162/18, з вимогою про здійснення доплати, згідно з актом здачі-приймання робіт від 30.11.2017 № 73, суми коштів у розмірі 78 240,00 грн та сплати нарахованої позивачем пені в розмірі 10 870, 00 грн у триденний термін з дати отримання претензії, однак відповідач на претензію не відповів та боргу не сплатив.
У відповідності із ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України, одними з основних засад судочинства визначені рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Згідно із ст. 2 ГПК України, принципами господарського судочинства, є зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін, розумність строків розгляду справи. За умовами ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на вищевикладене, господарським судом були створені належні умови для надання сторонами доказів в обґрунтування своєї правової позиції, однак представник відповідача в судові засідання не з'явився, позовні вимоги не заперечив, доказів виконання умов договору не представив.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором щодо оплати за виконані роботи. Таким чином, враховуючи відсутність доказів оплати боргу відповідачем, суд вважає обґрунтованими позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за виконані роботи в розмірі 78 240,00 грн.
Крім суми основного боргу позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню в розмірі 12 254, 74 грн.
Відповідно до ст. 611 ЦК України, правовими наслідками порушення зобов'язання є зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 1 статті 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно п. 9.6. договору, при затримці оплати за виконані відповідно до даного договору роботи, замовник зобов'язаний сплатити на користь підрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, встановленої у цей період, нараховану на суму простроченого платежу за кожний день прострочення. Простроченням вважається затримання оплати більш ніж на 3 (три) робочі дні.
Суд перевіривши розрахунок позивача, вважає нараховану відповідачу пеню в розмірі 12 254,74 грн обгрунтованою, а позовну вимогу в частині її стягнення такою, що підлягає до задоволення.
Оскільки спір виник через неправомірні дії відповідача, відповідно до ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “М”БУД” (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 2/37, код ЄДРПОУ 41088673) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Неодім Захід” (79053, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 37612960) суму в розмірі 92 256, 74 грн, з яких:
- 78 240, 00 грн основного боргу;
- 12 254, 74 грн пені;
- 1 762, 00 грн судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено 15.08.2018.
Суддя Манюк П.Т.