ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про призначення судової експертизи
м. Київ
14.08.2018Справа № 910/1691/18
За позовом Дочірнього підприємства "Єврософтпром" вул. Депутатська, буд.16/8, м. Київ, 03115
До Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Дизайн Меблі" пр. Миру, 6-А, м. Київ, 02099
Про захист авторського права та стягнення компенсації 111690,00 грн.
Суддя Бондаренко Г.П.
Секретар судового засідання Кукота О.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1, директор представника позивача ( , витяг ЄДРПОУ, договір- доручення від 01.01.2017)
від відповідача: Бобошко В.М. ( довіреність б/н від 05.03.2018)
Дочірнє підприємство "Єврософтпром" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче об'єднання "Дизайн Меблі" (далі - відповідач) про захист авторського права та стягнення компенсації за порушення авторських та/або суміжних прав на програмний продукт « 1С:Підприємство 7.7».
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача майнових авторських прав позивача на комп'ютерну програму. Предметом позову у справі є стягнення з відповідача на користь позивача компенсації за порушення майнових авторських прав в розмірі 111690,00 грн. за протиправне використання об'єктів авторських та/або суміжних прав на комп'ютерну програму, а також позивач просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762, 00 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, ухвалою суду від 16.02.2018 року було відкрито провадження у справі № 910/1691/18, вирішено, що дану справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження, оскільки справа є складною з огляду на наявні в ній матеріали, та призначив розгляд справи в підготовчому судовому засіданні на 15.03.2018 року.
13.03.2018 року відповідачем у справі було подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що ним легально використовується в господарській діяльності програмне забезпечення « 1С: Предприятие 8 Бухгалтерия для Украины», яке придбане відповідачем у ПП «Селт» (на підтвердження чого до відзиву подано відповідні документи). Відповідач стверджує, що оскільки він купив та легально використовує вказане програмне забезпечення необхідності використання програмного продукту « 1С:Підприємство 7.7» в нього не має, подача бухгалтерської звітності відбувається через програмний продукт «М.Е.DOC». Відповідач також вказує на неналежність доказів, поданих позивачем, зокрема зазначає, що електронні адреси, з яких позивач отримав рахунки-фактури, не є адресами електронної пошти відповідача. У тексті відзиву відповідач у справі також заявив клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ТОВ «Бюро економ досліджень» та Житлово-будівельний кооператив «Локомотив-9».
В підготовчому судовому засіданні 15.03.2018 року судом було оголошено перерву до 24.04.2018 року та зобов'язано позивача у справі надати оригінали рахунків-фактур, які додані до позовної заяви, та які є доказами, за твердженням позивача про використання відповідачем саме того програмного забезпечення « 1С:Підприємство 7.7», права на які належить позивачеві.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, яким чином він отримав додані до позовної заяви докази, зокрема рахунки-фактури в електронному та паперовому вигляді та надав оригінал рахунку-фактури № СФ-0000173 від 03.08.2017 року, а також CD-R диск із записом рахунків-фактур № СФ-0000173 від 14.07.2017, № СФ-0000229 від 2017 року, № СФ-0000227 від 11.09.2017 року в електронній формі, які долучені до матеріалів справи, а також лист ТОВ «Міжнародна правова група» від 19.04.2018, в якому підтверджується, що відповідач у справі отримав 25.01.2018 року дозвіл на використання програмного продукту « 1С:Бухгалтерія 8 для України. Комплект на 5 користувачів».
Розглянувши в судовому засіданні 24.04.2018 року клопотання відповідача у справі про залучення до участі у справі у якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Бюро економ досліджень» та Житлово-будівельний кооператив «Локомотив-9», суд приходить до висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з нижченаведеного.
Відповідно до ч. 1 статті 50 ГПК України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.
Отже, передумовою залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмета спору є те, що рішення у справі має впливати на права та обов'язки даних осіб щодо однієї зі сторін у справі.
Як слідує з пояснень представника позивача, він як представник ДП «Єврософтпром» вигадав існування таких юридичних осіб як Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро економ досліджень» та Житлово-будівельний кооператив «Локомотив-9» та від їх імені просив виставити рахунки відповідача у справі.
За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бюро економ досліджень» та Житлово-будівельний кооператив «Локомотив-9» не є учасником спірних правовідносин у справі, рішення у справі не може вплинути на права цих осіб щодо жодної зі сторін у справі, а отже клопотання відповідача про залучення до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог щодо предмету спору задоволенню не підлягає.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.04.2018 призначено у справі №910/1691/18 судову експертизу об'єктів авторського права (комп'ютерної програми) з підстав, зазначених у ухвалі, проведення якої доручено експертам Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності та зупинено провадження у справі до надання висновків судової експертизи, призначеної у справі.
26.06.2018 матеріали справи № 910/1691/18 та речові докази (примірник програмного продукту " 1С:Бухгалтерія 7.7 для України") направлено на адресу Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
23.07.2018 від Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності до Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи № 910/1691/18 з речовими доказами та листом, в якому зазначалося про те, що за результатам проведеної роботи та попереднього вивчення матеріалів даної справи, вирішення порушених питань можливе в рамках експертної діяльності 2.3 «Дослідження друкарських форм та інших засобів виготовлення документів», проте у Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності відсутні атестовані судові експерти за зазначеною спеціальністю, за таких обставин матеріали справи № 910/1691/18 підлягають поверненню без проведення судової експертизи.
Ухвалою суду від 30.07.2018 року, в зв'язку з надходженням матеріалів справи з експертної установи, провадження у справі було поновлено та справу призначено до судового розгляду на 14.08.2018 року. В судове засідання з'явились представники сторін.
Представник позивача подав клопотання про призначення судової експертизи Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54)
Частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно ч.1 ст.3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Отже суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, прийшов до висновку, що для забезпечення завдань господарського судочинства та принципів їх здійснення, зазначених вище, у даній справі за ініціативою суду необхідно призначити судову експертизу, пов'язану із захистом авторського права та суміжних прав, для встановлення факту використання у наданих позивачем рахунках-фактурах програмного забезпечення, права на яке належить позивачеві, а саме програмного продукту « 1С:Підприємство 7.7».
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Дочірньому підприємству «Єврософтпром» (позивач у справі), в інтересах якого діє ПП «Агенція захисту інтелектуальної власності в Україні», належать майнові авторські права на комп'ютерну програму « 1С:Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України», що посвідчується свідоцтвом № 65942 від 08.06.2016. Позивач стверджує, що дані права були порушені відповідачем, що підтверджується долученими до матеріалів справи рахунками-фактурами, виставленими від імені відповідача, в яких, як стверджує позивач використано комп'ютерну програму « 1С:Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України» без дозволу позивача у справі, а також таке використання підтверджується висновками спеціаліста, що були додані до позовної заяви.
Заперечення відповідача зводяться по суті до того, що ним при виготовленні первинної бухгалтерської документації правомірно використовується інша програма, а саме « 1С:Бухгалтерія 8 для України», яка легально придбана відповідачем, позивач не довів, що рахунки-фактури, долучені ним до матеріалів справи, виставлені саме відповідачем, а також те, що в них використано комп'ютерну програму « 1С:Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України».
Отже, до предмету доказування входить встановлення факту використання комп'ютерної програми « 1С:Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України», авторські майнові права на яку належать позивачеві, а також дослідження поданих позивачем доказів на предмет використання в них вищевказаної програми, що потребує спеціальних знань.
Як зазначено в пунктах 12, 13 Постанови Пленуму Верховного суду України від 4 червня 2010 року N 5 "Про застосування судами норм законодавства у справах про захист авторського права і суміжних прав", відповідно до частини третьої статті 10 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. При цьому порушником авторських і (або) суміжних прав можуть бути будь-які учасники цивільних відносин, що визначені в статті 2 ЦК, які своїми діями (бездіяльністю) порушують особисті немайнові і (або) майнові права суб'єктів авторських прав і (або) суміжних прав.
У зв'язку з цим суду слід виходити з того, що майнова відповідальність за порушення авторського права і (або) суміжних прав настає за наявності певних, установлених законом, умов: факту протиправної поведінки особи (наприклад, вчинення дій, передбачених статтями 50 та 52 Закону N 3792-XII); шкоди, завданої суб'єкту авторського права і (або) суміжних прав; причинно-наслідкового зв'язку між завданою шкодою та протиправною поведінкою особи; вини особи, яка завдала шкоди.
Позивач повинен довести факт наявності в нього авторського права і (або) суміжних прав, факт порушення його прав відповідачем або загрозу такому порушенню, розмір шкоди (за винятком вимоги виплати компенсації), якщо вона завдана, та причинно-наслідковий зв'язок між завданою шкодою і діями відповідача. При цьому суду слід виходити із наявності матеріально-правової презумпції авторства (частина перша статті 435 ЦК, стаття 11 Закону N 3792-XII). Зокрема, первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства). Це положення застосовується також у разі опублікування твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.
Відповідач, який заперечує проти позову, зобов'язаний довести виконання вимог Закону N 3792-XII при використанні ним об'єкту авторського права і (або) суміжних прав, а також спростувати передбачену цивільним законодавством презумпцію винного завдання шкоди (статті 614 та 1166 ЦК).
При вирішенні питання про призначення судової експертизи суди повинні керуватися статтями 143 - 150 ЦПК, Законом України від 25 лютого 1994 року N 4038-XII "Про судову експертизу", Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 8 жовтня 1998 року N 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30 грудня 2004 року N 144/5), та враховувати роз'яснення, викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 1997 року N 8 "Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах", з урахуванням особливостей правового регулювання захисту прав на об'єкти авторського права і (або) суміжних прав. При цьому суди не повинні допускати залучення як експертів чи спеціалістів осіб, пов'язаних трудовими чи договірними відносинами із суб'єктами авторського права і (або) суміжних прав, які є сторонами у справі.
Згідно із положеннями ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи.
Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві викликана тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних досліджень.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Зважаючи на необхідність встановлення факту використання комп'ютерної програми « 1С:Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України», що потребує спеціальних знань суд і дійшов до висновку про необхідність призначення у справі судової експертизи.
Згідно зі ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Пунктом 5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. № 4 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" визначено, що у вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід визначитися з конкретною установою або конкретним експертом, якими проводитиметься експертиза. З цією метою господарський суд, зокрема, витребує у сторін пропозиції стосовно таких установ та/або судових експертів, у тому числі тих, які не є працівниками зазначених установ. Господарський суд не зв'язаний цими пропозиціями, але може враховувати їх у вирішенні питання про призначення і проведення судової експертизи.
Враховуючи викладене в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 року № 4, суд встановив сторонам у справі триденний строк з дня проведення засідання для подання своїх пропозицій та питань, після чого судом підготовлено повний текст ухвали суду від 24.04.2018 року.
27.04.2018 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника позивача у справі надійшли наступні документи:
- клопотання про призначення комп'ютерно-технічної експертизи, проведення якої позивач просить доручити або Науково-дослідному центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності, або експертам Львівського НДІ судових експертиз, а також запропоновано перелік питань, які, на думку позивача, мають бути поставлені перед експертом;
- клопотання про долучення до матеріалів справи речового доказу - примірник програмного продукту « 1С:Підприємство 7.7. Бухгалтерський облік для України»;
- Заява свідка ОСОБА_1, яка однак викладена в простій письмовій формі, а також подане клопотання про допит представника ОСОБА_1 у якості свідка судом та згоду даної особи про допит у якості свідка в порядку статті 88 ГПК України.
Від відповідача у справі у встановлений судом строк ніяких пропозицій щодо експертів та/або експертної установи, якій можна доручити проведення експертизи, а також переліку питань, які пропонується поставити експерту, не надходило.
Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012р. "Про деякі питання практики призначення судової експертизи", в ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку або відмову дати висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов'язків, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України.
Відповідно до частини 2 статті 125 Господарського процесуального кодексу України суд може зобов'язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов'язані з відповідною процесуальною дією.
Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку про необхідність призначення у справі експертизи об'єктів права інтелектуальної власності (комп'ютерної програми), доручення її Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України. Враховуючи те, що позивачем запропоновано перелік питань та експертну установу, а також те, що позивач зобов'язаний довести правомірність та обґрунтованість заявлених вимог, суд покладає оплату вартості проведення судової експертизи на позивача у справі.
У зв'язку з призначенням судом судової експертизи, провадження у справі №910/1691/18, підлягає зупиненню на підставі статті 228 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 125, 182, 185, 228, 233 - 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Призначити у справі № 910/1691/18 судову експертизу об'єктів авторського права (комп'ютерної програми), проведення якої доручити експертам Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (79024, м. Львів, вул. Липинського, 54)
2. На вирішення експертизи поставити наступні питання:
- Чи оригінал рахунку-фактури № СФ-0000173 від 03.08.2017, наявний в матеріалах справи, сформований з використанням робочого середовища програмного продукту « 1С:Бухгалтерія 7.7. для України» та є друкованою формою вираження результату роботи комп'ютерної програми « 1С:Бухгалтерія 7.7. для України»?
- Чи скан-копія рахунку-фактури № СФ-0000227 від 11.09.2017, наявна в матеріалах справи, сформований з використанням робочого середовища програмного продукту « 1С:Бухгалтерія 7.7. для України» та є друкованою формою вираження результату роботи комп'ютерної програми « 1С:Бухгалтерія 7.7. для України»?
- Чи скан-копія рахунку-фактури № СФ-0000229 від 2017 року, наявна в матеріалах справи, сформована з використанням робочого середовища програмного продукту « 1С:Бухгалтерія 7.7. для України» та є друкованою формою вираження результату роботи комп'ютерної програми « 1С:Бухгалтерія 7.7. для України»?
3. Попередити експертів про кримінальну відповідальність, передбачену ст. ст.384, 385 Кримінального кодексу України.
4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Дочірнє підприємство «Єврософтпром» (03115, м. Київ, вул. Депутатська, 16/8, код ЄДРПОУ 31813873) з подальшим віднесенням даної суми до понесених судових витрат. Зобов'язати Дочірнє підприємство «Єврософтпром» попередньо на вимогу експертів оплатити вартість експертизи у повному обсязі.
5. Зобов'язати сторін по справі своєчасно надавати на вимогу експертів всі необхідні для проведення експертизи додаткові матеріали, необхідні для проведення експертизи, забезпечити доступ до об'єкта експертизи, надавати на вимогу експерта додаткові документи, рахунки-фактури, пояснення тощо, а також забезпечувати та всіляко сприяти проведенню експертизи.
6. Провадження у справі №910/1691/18 зупинити до надання висновків судової експертизи, призначеної у справі.
7. У разі необхідності та великим експертним навантаженням суд надає свою згоду на проведення експертизи у термін понад 3 місяці.
8. Зобов'язати експерта після проведення дослідження та підготовки письмового висновку направити належним чином засвідчені копії висновку сторонам у справі.
9. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення та може бути оскаржена у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.08.2018
Суддя Г.П. Бондаренко