Справа № 522/7971/18
Провадження № 2-а/522/1108/18
17 липня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді Бойчука А.Ю.
за участю секретаря Іскрич В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспектора патрульної поліції в Одеській області капітана поліції Свідерко Андрія Івановича, 4 бат., 4 роти за участю третьої особи: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови,-
У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспектора патрульної поліції в Одеській області капітана поліції Свідерко Андрія Івановича, 4 бат., 4 роти, по якому просив:
-скасувати постанову інспектора патрульної поліції УПП в Одеській області капітана поліції Свідерко Андрія Івановича ЕАА № 379262 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП від 27.04.2018 року та закрити справу про адміністративне правопорушення.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 27.04.2018 року інспектор патрульної поліції УПП в Одеській області Свідерко Андрій Іванович прийняв постанову ЕАА № 379262 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, п. 15.9 ПДР та накладено стягнення у вигляді штрафу 510,00 гривень, транспортний засіб доставлено на спец. площадку. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1, 1978 року народження, керуючи транспортним засобом CHEVROLET LACETTI NF 196 НОМЕР_3, нібито 12.04.2018 року об 11 год. 20 хв. в м. Одеса, по вул. Садова, 2Б здійснив зупинку та стоянку, чим суттєво заважав руху іншим учасникам дорожнього руху, чим порушив п. 15.9. д. ПДР - порушення заборони зупинки в місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки і ТЗ менше 3 м.
Позивач вважає, що дана постанова є незаконною та підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, надав суду заяву, згідно якої просив розглядати справу за його відсутністю, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явилася, надала суду заяву, згідно якої просила розглянути справу за її відсутності, позов не визнала та просила суд у його задоволенні відмовити в повному обсязі.
Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, 12.04.2018 року за адресою м.Одеса, вул.Садова 2Б знаходячись на службі, під час патрулювання та нагляду за дорожнім рухом, інспекторами патрульної поліції висунуто позивачу звинувачення в тому, що він здійснив зупинку та стоянку, що значно перешкоджало руху інших учасників дорожнього руху, чим порушив вимоги п.п.15.9(д) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 3 ст. 122 КУпАП.
З матеріалів справи вбачається, що поліцейським 2 роти 3 батальйону УПП в Одеській області ДПП Мірченко М.А. було зафіксовано дане правопорушення за допомогою фотофіксації. Крім того, свідками даного правопорушення стали ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які надали відповідні письмові пояснення.
12.04.2018 року поліцейським 2 роти 3 батальйону УПП в Одеській області ДПП Мірченко М.А. у присутності двох свідків здійснено огляд та тимчасово затримано транспортний засіб Chevrolet Lacetti NF 196 НОМЕР_3.
27.04.2018 року до Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції звернувся ОСОБА_1, який повідомив, що припаркував даний автомобіль за адресою м.Одеса, вул.Садова 2Б приблизно об 11 годині 20 хв. 12.04.2018 року. На підставі акту огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 12.04.2018 року, пояснень свідків та фотографій з місця стоянки транспортного засобу у відношенні ОСОБА_1, інспектором патрульної поліції Свідерко А.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії з фабули якої вбачається, що 12.04.2018 року о 11:20 год позивач здійснив зупинку та стоянку транспортного засобу Chevrolet Lacetti NF 196 НОМЕР_3 в м. Одеса, вул. Садова 2Б з порушенням п.п.15.9(д) Правил дорожнього руху, чим суттєво перешкоджав руху інших учасників дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 122 КУпАП. Вказаною постановою на особу накладено штраф у розмірі 510,00 грн.
Відповідно до ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Так, відповідно до ч. 3 ст.122 КпАП України передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п'ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з частиною 4 статті 27 Закону України «Про дорожній рух», у разі виникнення загрози безпеці дорожнього руху, перешкод у русі транспортних засобів і пішоходів відповідні посадові особи Міністерства внутрішніх справ України, дорожніх і комунальних служб мають право вносити оперативні зміни в організацію дорожнього руху і вживати необхідних заходів щодо усунення перешкод.
Згідно з ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
У відповідності до п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
У відповідності до п. 2.3 (б) Правил дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.
Відповідно до п. 15.10 ПДР, Стоянка забороняється:
а) у місцях, де заборонена зупинка;
Оскільки стоянка є припиненням руху транспортного засобу на час більший ніж 5 хв., не пов'язана з посадкою (висадкою ) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу, то цілком зрозуміла вимога заборони стоянки в місцях, де заборонена і зупинка, бо стоянка створюватиме ще більші незручності учасникам дорожнього руху, ніж зупинка.
Відповідно до п.15.9 ПДР, Зупинка забороняється:
д) у місцях, де відстань між суцільною лінією розмітки, розділювальною смугою чи протилежним краєм проїзної частини і транспортним засобом, що зупинився, менше 3 м;
Так, враховуючи те, що ширина смуги для руху транспортних засобів по вул. Садовій, де здійснив стоянку позивач, відділеної суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1 складає 3 м 58 см, а ширина автомобіля Chevrolet Lacetti NF 196 -1725 мм, відстань між автомобілем та суцільною лінією дорожньої розмітки була менше 3-х метрів.
Крім того, відповідно до п.15.9 ПДР зупинка також забороняється:
ж)у місцях, де буде неможливим зустрічний роз'їзд або об'їзд транспортного засобу, що зупинився;
Як вбачається з пояснень свідків, автомобіль Chevrolet Lacetti NF 196 НОМЕР_3 був припаркований таким чином, що відстань між автомобілем та суцільною розділювальною смугою була менше 3-х метрів, чим суттєво перешкоджав проїзду та руху транспортних засобів та створював небезпеку іншим учасникам дорожнього руху. Разом з тим, порушення ПДР позивачем підтверджується фотографіями з місця розташування транспортного засобу Chevrolet Lacetti NF 196 НОМЕР_3, копії яких наявні в матеріалах справи.
У ході розгляду справи судом встановлено, що позивач здійснив стоянку таким чином, що відстань між автомобілем та суцільною лінією дорожньої розмітки була менше 3м, чим порушив п.п. 15.9 д, 15.9 ж ПДР України, та змушував інших водіїв виїжджати на зустрічну смугу, чим суттєво заважав дорожнього руху, у зв'язку із чим позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.122 КУпАП.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України, відповідно до Закону України "Про дорожній рух", встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 40 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових гранспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель івтоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної рото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: 1) попередження, виявлення або зіпсування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; 2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Частиною другою ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та згани місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» від 02.07.2015 № !0-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) поліцейський вживає заходів з метою явлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 11 ч. 1 ст.23 цього ж закону поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до ст.52 Закону України «Про дорожній рух», контроль у сфері безпеки дорожнього руху здійснюється Кабінетом Міністрів України, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, Національною поліцією, іншими спеціально уповноваженими на те державними органами (державний контроль), а також міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади (відомчий контроль).
Статтею 222 КУпАП встановлені повноваження органів Національної поліції щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення.
Так, органи Національної поліції розглядають справи, в тому числі: про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту (зокрема, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126 КУпАП.
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Відповідно до КУпАП, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за № 1408/27853, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Вказана Інструкція визначає процедуру оформлення поліцейськими патрульної поліції матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (п.1 р.І Інструкції №1395).
Згідно з п.4 р.І Інструкції № 1395 у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постановку справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу.
Позивач у своїй позовній заяві посилається, що справа про адміністративне правопорушення розглядалася інспектором на місці вчинення правопорушення, однак вказане спростовується самою оскаржуваною постановою серії ЕАА № 379262 від 27.04.2018 року, де в графі: «Місце розгляду справи» зазначено: м.Одеса, вул. Ак. Корольова, буд. 5, де і знаходиться Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції, а тому при винесенні постанови інспектором не було вчинено дій щодо порушення вимог процедури розгляду справи та не було проігноровано порядок встановлений ст. ст. 278,279 КУпАП.
У відповідності до п.1 р. ІІІ Інструкції № 1395 справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Крім того, позивач також вказав на те, що відповідач позбавив його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП,
Так, згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Проте, позивачем не викладені обставини і не зазначені докази з приводу того, у чому полягає позбавлення відповідачем його можливості скористатися у повному обсязі своїми правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
Також, позивач зазначає, що відповідачем було проігноровано вимоги ч,2 ст. 33 КУпАП. Проте, відповідно до ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення регулювання відносин у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху» від 14.07.2015 року.
6) частину другу статті 33 доповнили словами "крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі". Тобто, при накладенні стягнення за правопорушення в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху не враховуються положення ч.2 ст. 33 КУпАП, а саме характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа), встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП та п. 10 «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі» затвердженої наказом МВС № 1395 від 07.11.2015 р., поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Так, ч. 2 ст. 106 КАС України встановлено, що на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
Позивач, стверджуючи про порушення з боку інспектора його прав, всупереч ч.2 ст. 106 КАС України не надав суду доказів на спростування обставин викладених в оскаржуваній постанові про адміністративне правопорушення, на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку, що постанова ЕАА № 379262 від 27.04.2018 року у справі про адміністративне правопорушення є обґрунтованою та правомірною, у зв'язку з чим, позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 19, 63 Конституції України, ст.ст. 2-14, 19-20, 22, 72-77, 118, 192, ч. 3 ст. 194, ч. 9 ст. 205, 227-228, ч.4 ст.229, 241-246, 250, 286, 293, 295 КАС України, ст. 9, 23, 30, 33, ст. 122, 257, 258, 268, 278, 280, 283 КУпАП, суд,-
У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП: НОМЕР_2) до Інспектора патрульної поліції в Одеській області капітана поліції Свідерко Андрія Івановича, 4 бат., 4 роти (м. Одеса, вул. Ак. Корольова,5) за участю третьої особи: Управління патрульної поліції в Одеській області Департаменту патрульної поліції (м. Одеса, вул. Ак. Корольова,5) про скасування постанови - відмовити.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасниками справи, які не були присутні в судовому засіданні, рішення суду першої інстанції може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня вручення судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя: А.Ю. Бойчук