Справа № 522/9825/18
Провадження № 2/522/6717/18
15 серпня 2018 року
Приморський районний суд м. Одеси:
під головуванням судді Абухіна Р.Д.,
за участю секретаря судового засідання Фуцур Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, - « про визнання особи такою, що втратила право користування, жилим приміщенням»,-
І. ПРОЦЕДУРА
Позивач звернувся до суду із позовом, по якому просить суд визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою №6 в будинку № 5 по пров. Санаторному в м. Одесі та зняти його з реєстраційного обліку.
Позивач до судового засідання не з'явилась, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, надала заяву про розгляд справи за її відсутністі.
Відповідач до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Через представника подав заяву про визнання позову.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, надані докази, пояснення сторін, вважає позов підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.
ІІ. АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ) СТОРІН.
Позов обґрунтований тим, що позивач по справі є співвласником квартири № 6 в будинку № 5 по Санаторному провулку в м. Одесі на підставі свідоцтва про право власності №5176917 від 20.06.2013 року. В даній квартирі, окрім чотирьох членів сім'ї позивача, також зареєстрований старший син позивача - ОСОБА_3, який на даний час в квартирі не проживає.
На підтвердження законності своїх вимог посилається на ст. 405 ЦК України.
ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
Квартира № 6 в будинку № 5 по Санаторному провулку в м. Одесі належить на підставі свідоцтва про право власності №5176917 від 20.06.2013 року в тому числі ОСОБА_1, якій належить 1/5 частина зазначеної квартири.
Підставою звернення до суду із позовом стали посилання позивача на те, що в даній квартирі також зареєстрований син позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 який не проживає у зазначеній квартирі протягом останніх 12 років, що підтверджується актом ОСББ « Санаторний-5», який було складено комісією у складі трьох осіб 19.05.2018 року.
ІV. ОЦІНКА СУДУ.
Перевіривши законність та обґрунтованість позовних вимог суд дійшов висновку по можливість часткового задоволення позову.
1.ВИЗНАННЯ ОСІБ ТАКИМИ, ЩО ВТРАТИЛИ ПРВО КОРИСТУВАННЯ ЖИТЛОВИМ ПРИМІЩЕННЯМ.
На підставі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання, або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Судовий захист цивільних прав та інтересів, шляхом визнання відповідного права, гарантується ст. 16 ЦК України, з якої вбачається, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч.2 ст. 405 ЦК України, член сімї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сімї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла і законом.
Згідно ст. 64 ЖК УРСР, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Згідно ст. 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за
ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім'ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Оскільки відповідач за вказаною адресою не проживає та, на даний час, не вжив дій щодо зняття з реєстрації свого місця проживання уквартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 права позивача, як співвласника приміщення, де зареєстрований відповідач порушуються.
Судом враховується та обставина, що відповідач, через представника подав заяву про визнання позову.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно з постановою № 14 Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року “Про судове рішення у цивільній справі”, за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Оскільки судом встановлено, що права та інтереси позивача, як співвласника квартири порушуються, та враховуючи ту обставину, що відповідач втратив право користування зазначеною квартирою, беручи до уваги визнання позову відповідачем суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Суд відмовляє в частині вимог про примусове знання є реєстраційного обліку відповідача по справі, оскільки визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням є підставою для знаття з реєстраційного обліку, отже у даній частині вимог права позивача станом на теперішній час на порушені, а суд не може вирішувати спори на майбутнє.
ІІ. СУДОВИЙ ЗБІР.
Відповідно до ч.3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Відповідно до п.9 ч.1 ст. 5 Закону України « Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі- особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.
Отже, з відповідача в дохід держави слід стягнути судовий збір в розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 316, 317, 319, 346, 391 ЦК України, ст.ст..1,2,5,11,76-80,81,206,241,247,258,263-265,273,354 ЦПК України , суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, - « про визнання особи такою, що втратила право користування, жилим приміщенням»,- задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою №6 в будинку № 5 по пров. Санаторному в м. Одесі.
Стягнути з ОСОБА_4 ( РНОКПП: НОМЕР_1) в дохід держави судовий збір в розмірі 704,80 грн..
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суду складений 15.08.2018 року.
Суддя: Р.Д. Абухін
15.08.18