Справа №2-153/1995
Провадження №2-зз/521/99/18
20 липня 2018 року м. Одеса
Малиновський районний суд м. Одеси у складі
головуючого судді - Мирончук Н.В,
за участю секретаря судового засідання - Овчарової Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, визначення порядку користування земельною ділянкою,-
До Малиновського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розподіл майна, визначення порядку користування земельною ділянкою, вжитого ухвалою Іллічівського районного суду м. Одеси від 06.12.1993 року.
В обґрунтування заяви, заявник послалася на те, що в провадженні Іллічівського районного суду м. Одеси в 1993 року знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину спадкового майна частково недійсним та про визнання права власності на 5/6 частин спадкового домоволодіння, про розподіл його в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою.
Сторонами по вказаній справі були гр. гр. ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Заявниця ОСОБА_1 була позивачкою у даній цивільній справі, тобто учасником зазначеної справи.
06 грудня 1993 року суддя Іллічівського районного суду м. Одеси, ОСОБА_4, під час досудової підготовки по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину спадкового майна частково недійсним та про визнання права власності на 5/6 частин спадкового домоволодіння, про розподіл його в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою, постановив ухвалу про накладення арешту на домоволодіння, що розташоване в м. Одесі по вул. Супутників, 1.
Ухвала для виконання була надіслана до Першої одеської державної нотаріальної контори.
27 січня 1995 року по справі № 2-153/1995 р. було постановлено рішення, суддею Іллічівського районного суду м. Одеси Дімітріу В.Н., яким визнано право власності на спірний будинок на 2/3 частки за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і на 1/3 частину за відповідачкою ОСОБА_3, було здійснено поділ будинок в натурі та визначено порядок користування земельною ділянкою.
Проте, при прийнятті рішення по справі, не було вирішено питання про скасування засобів забезпечення позову.
Інформаційною довідкою встановлено, що арешт на майно внесено 06.11.2008 року за № 8159335 та № 8159369 на підставі ухвали Іллічівського районного суду м. Одеси від 06.12.1993 року без номеру, щодо власників ОСОБА_5 та ОСОБА_3 до ЄДР.
Представник заявника - ОСОБА_6 просила задовольнити заяву та розглядати справу без її участі.
ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про розгляд заяви.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про розгляд заяви.
Розглянувши вказану заяву про скасування заходів забезпечення позову, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.
Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані судом, який розглядав справу, за вмотивованим клопотанням учасника справи, згідно ч. 1 ст. 158 ЦК України.
Зазначене узгоджується із п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» №9 від 22.12.2006 року, за якою заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала, або змінились обставини, що зумовили його застосування.
В судовому засіданні встановлено, що 06 грудня 1993 року суддя Іллічівського районного суду м. Одеси, ОСОБА_4, під час досудової підготовки по цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частину спадкового майна частково недійсним та про визнання права власності на 5/6 частин спадкового домоволодіння, про розподіл його в натурі і визначення порядку користування земельною ділянкою, постановив ухвалу про накладення арешту на домоволодіння, розташоване в м. Одесі по вул. Супутників, 1.
Ухвала для виконання була надіслана до Першої одеської державної нотаріальної контори.
Рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси, суддею Дімітріу В.Н. від 27 січня 1995 року по справі № 2-153/1995 р було визнано право власності на спірний будинок на 2/3 частки за позивачами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 і на 1/3 частину за відповідачкою ОСОБА_3, розподіллено будинок в натурі та визначено порядок користування земельною ділянкою.
Однак, при прийнятті рішення посправі, судом не було вирішено питання про скасування засобів забезпечення позову.
На час розгляду заяви ОСОБА_1, необхідність у вжитих заходах забезпечення позову фактично відпала.
Виходячи із системного аналізу наведених норм права, оскільки необхідність про застосування заходів забезпечення позову відпала, заявниця, яка звернулась з заявою про скасування заходів забезпечення позову, була учасником справи, за якою було застосованозаходи забезпечення позову, є всі підстави для скасування заходів забезпечення позову по справі.
Керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 про скасування засобів забезпечення позову - задовольнити.
Скасувати арешт на домоволодіння, розташоване в м. Одесі по вул. Супутників, № 1, яке належало на праві власності ОСОБА_5 і ОСОБА_3, внесений до реєстру за № 8159335 і № 8159369 від 06.11.2008 року на підставі ухвали Іллічівського районного суду м. Одеси від 06.12.1993 року, постановлену суддею Дімітріу В.М. під час досудової підготовки справи до судового розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку у відповідності до ст. 353-355 ЦПК України.
Суддя Н.В. Мирончук