Кодимський районний суд Одеської області
Справа № 503/92/18
2/503/255/18
(заочне)
06.08.2018 року м. Кодима Одеської області
Кодимський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Гури А.І.,
при секретарі Поліковській О.І.
учасники справи: позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кодимі, Одеської області, за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
Позивач ОСОБА_1, 19 січня 2018 року, звернулась до суду з позовом до відповідача про розірвання шлюбу.
В позовній заяві позивач ОСОБА_1, посилається на те, що 13 вересня 2016 року вона у Київському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №1763. Від шлюбу мають неповнолітню дитину - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Шлюбні відносини з відповідачем припинені через різні погляди на сімейне життя. Не проживають однією сім'єю з серпня 2017 року. Спору про поділ спільного майна немає. Примирення не можливе. Дитина залишиться проживати з нею. Просить шлюб розірвати.
В судове засідання позивач не з'явилась, надавши заяву про розгляд справи за її відсутності.
Відповідач в судове засіданні не зявився, хоча, відповідно до пункту третього частини восьмої статті 128 ЦПК України повідомлений належним чином про час, день та місце розгляду справи, а тому розгляд справи відбувався за його відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини 1 статті 280 ЦПК України, «Суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи».
Суд ухвалює заочне рішення відповідно достатті 280 ЦПК України, про що не заперечував позивач.
Згідно ч.2 ст.247 ЦПК України (неявка в судове засідання всіх учасників справи) фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши вимоги позивача та матеріали справи, суд прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Судом установлено, що сторони перебувають у шлюбі, зареєстрованому 13 вересня 2016 року у Київському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (свідоцтво про шлюб серії І-ЖД №263466, актовий запис №1763) (а.с.3).
Від шлюбу сторони мають одну неповнолітню дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії І-ЖД №497816, видане 18 січня 2017 року Кодимським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №08)(а.с.5).
Згідно ст. 24 СК України шлюб має ґрунтуватись на вільній згоді жінки та чоловіка. При цьому, відповідно до частини 3 та 4 статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування подружжя до припинення шлюбних стосунків чи їх збереження є неприпустимим і є порушенням права на свободу та особисту недоторканість.
Згідно ст.112 СК України, шлюб розривається, якщо судом буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам одного з них, що має істотне значення.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися негативні відносини, внаслідок чого між ними не підтримуються сімейно-шлюбні стосунки. Це стало наслідком різного бачення сімейного життя. Вони не живуть однією сім'єю з серпня 2017 року. Кожен має свій бюджет. Не ведуть спільного господарства. Фактично сім'я розпалася і її збереження стало неможливим та суперечить інтересам сторін.
Таким чином, суд прийшов до переконання, що з огляду на вказані обставини подальше застосування будь-яких заходів спрямованих на примирення подружжя, як це передбачено ст.111 СК України, є недоцільним та неефективним і суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства.
Згідно ч.1 ст.110 СК України, суд може розірвати шлюб за позовом одного із подружжя.
Отже, встановивши об'єктивні підстави для розірвання шлюбу, передбачені ст. 112 СК України, а саме те, що примирення між подружжям не можливе через втрату ними почуття взаємної любові, фактичне припинення спільних зобов'язань щодо піклування про побудову сімейних відносин на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги, утвердження в сім»ї взаємоповаги, втрати почуття відповідальності подружжя один перед одним, як того вимагає стаття 55 СК України, суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, що має важливе значення, бажання зберегти сім»ю у сторін відсутнє, що є підставою для розірвання шлюбу між ними.
Статтею 113 СК України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі ст. ст.110, 112 ч.2,113 СК України, керуючись ст.ст. 200,263-265, 280-282 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити в повному обсязі.
Шлюб між ОСОБА_2 (до шлюбу - Лужанська) ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 13 вересня 2016 року у Київському районному у місті Одесі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №1763 - РОЗІРВАТИ.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 шлюбне прізвище «ЛУЖАНСЬКА».
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до апеляційного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Відповідно до п/п15.5 п.15 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Одеської області через Кодимський районний суд.
Суддя А.І. Гура