Дата документу 15.08.2018
Справа № 501/2066/18
2/501/1277/18
15 серпня 2018 року суддя Іллічівського міського суду Одеської області Петрюченко М.І., перевіривши виконання вимог статей 175-177 Цивільно-процесуального кодексу України (далі ЦПК) по справі за:
позовом представника ОСОБА_1, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1, індекс: 68000
до
відповідачів:
1 Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», місцезнаходження: вул.Ковпака, буд.29, м.Київ
2 Державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, місце знаходження: проспект Гагаріна, 12а, м.Одеса,
третя особа: Одеська обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації», місце знаходження: проспект Гагаріна, 12а, м.Одеса,
предмет та підстави позову: про визнання дій державного реєстратора протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень
1. ОСОБА_1 звернулася до Іллічівського міського суду Одеської області із позовною заявою до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, третя особа: Одеська обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації про визнання дій державного реєстратора протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.
2. Розглянувши матеріали позову, суддею встановлено наступне.
3. Відповідачами у позові зазначено Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» та державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2та позовні вимоги заявлені лише до реєстратора, по суті стосуються лише його дій під час прийняття рішення про реєстрацію нерухомого майна.
При цьому, слід врахувати, що позивачем не заявлялись вимоги, що пов'язані з приватно - правовими відносинами.
4. Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
5. За правилами ст.1 КАС України цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах.
6. Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
7. Згідно з ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
8. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
9. Статтею 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
10. З питання юрисдикції справ, у яких оскаржуються рішення реєстраційної служби, Пленум Вищого адміністративного суду України згідно із пунктом 8 постанови від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» надав наступні роз'яснення: відповідно до абзацу другого частини першої статті 2 Закону України від 1 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. За змістом статті 9 Закону державний реєстратор є державним службовцем, крім випадку, коли державним реєстратором є нотаріус.
Повноваження державного реєстратора, передбачені цим Законом, з видачі та прийому документів можуть виконувати посадові особи органів місцевого самоврядування, адміністратори центрів надання адміністративних послуг, нотаріуси.
11. Відповідно до частини другої статті 30 цього Закону дії або бездіяльність державного реєстратора, державного кадастрового реєстратора, нотаріуса, державного виконавця можуть бути оскаржені до суду. Суди повинні мати на увазі, що під діями також слід розуміти рішення, прийняті зазначеними суб'єктами владних повноважень з питань реєстрації.
Спори, які виникають у цих відносинах, підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
12. Згідно з ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
13. Враховуючи викладене, оскільки позивачем не заявлялись вимоги приватноправового характеру, суддя дійшов до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб'єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про державну реєстрацію прав, у зв'язку з недотриманням ним вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
14. Таким чином, у даній справі дослідженню будуть підлягати виключно владні, управлінські рішення та дії щодо державної реєстрації права власності, вчинені відповідачем державним реєстратором як суб'єктом владних повноважень, а тому даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
15. За правилами п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
16. Суддя зазначає, що аналогічна правова позиція, викладена Верховним Судом у постанові від 11 квітня 2018 року по справі №826/6071/16.
Керуючись ст.ст.186, 353, 354 ЦПК України, -
1. У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», Державного реєстратора Одеської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації» ОСОБА_2, третя особа: Одеська обласна філія комунального підприємства «Центр державної реєстрації про визнання дій державного реєстратора протиправними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень - відмовити.
2. Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
3. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
4. До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Іллічівський міський суд Одеської області.
Суддя Іллічівського міського суду
Одеської області ОСОБА_3