Справа № 496/830/18
Провадження № 1-кп/496/168/18
15 серпня 2018 року м. Біляївка
Біляївський районний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Біляївка матеріали кримінального провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Щербанка, Роздільнянського району Одеської області, не працюючого, не одруженого, маючого середню-спеціальну освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України, -
На початку грудня 2017 року, ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: АДРЕСА_3 , в приміщенні вказаної квартири, яка належить на праві власності ОСОБА_5 , реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом вільного доступу заволодів б/у диваном бежево-коричневого кольору, б/у холодильником «ВЕКА» білого кольору, який має серійний номер « НОМЕР_1 », б/у чотирма дерев'яними стільцями чорного кольору, які мають сидіння білого кольору, б/у кухонним дерев'яним столом чорного кольору, б/у дерев'яною шафою коричневого кольору з двома бежевими шухлядами, скляним журнальним столом, б/у двома електричними батареями білого кольору, які належать на праві власності ОСОБА_5 , після чого, залишив місце скоєння злочину з вказаним майном, спричинивши тим самим потерпілому матеріальний збиток на суму 13648 грн. 00 коп.
Потерпілим ОСОБА_5 було подано цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 матеріального збитку в розмірі 20000,00 грн.
Крім того, 01.01.2018 року ОСОБА_4 о 02 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_4 , в приміщенні однієї з кімнат вказаного домоволодіння побачив мобільний телефон марки «Meizu М5 Note» та чохол до нього, якими вирішив заволодіти, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_4 , впевнившись, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, заволодів мобільним телефоном марки «Meizu М5 Note» та чохлом до нього, які належать ОСОБА_6 , після чого, залишивши місце скоєння злочину, пішов з приміщення вищевказаної квартири, розпорядившись таким чином зазначеним майном на власний розсуд, спричинивши тим самим потерпілому матеріальний збиток на суму 2100 грн.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 себе винним визнав та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового слідства, при цьому зазначив, що на початку грудня 2017 року, знаходячись с. Василівка, заволодів меблями, що належать ОСОБА_5 , так як останній не повертав обвинуваченому залогову суму, а тому для того щоб його покарати, забрав речі останнього.
Також зазначив, що 31.12.2017 року знаходився в с. Кам'янка для зустрічі Нового року у своїх друзів. В кімнаті він побачив пакет з речами, в якому знаходився і телефон. Заволодівши даним телефоном, він потім злякався повертати його на місце, тому покинув квартиру та залишив його собі, в подальшому розпорядився на власний розсуд, на даний час він примирився з потерпілим ОСОБА_6 та все відшкодував.
У вчиненому розкаявся, цивільний позов ОСОБА_5 визнав у повному обсязі.
Потерпілий ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, але від нього надійшла заява в якій він просив справу розглядати в його відсутність, на задоволенні цивільного позову наполягав.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_6 не з'явився, але надав до суду заяву про розгляд справи в його відсутність, жодних претензій до обвинуваченого не мав.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому з'ясовано, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позицій, а також роз'яснює, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
За таких обставин, суд вважає, що винність ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень доведена у повному обсязі і кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжка) та за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.
Як роз'яснено в п. 17 постанови пленуму Верховного Суду УРСР № 5 «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку» від 29 червня 1990 року в основу вироку можуть бути покладені лише достовірні докази, досліджені у судовому засіданні. При постановленні вироку суд колегіально чи суддя одноособово, в умовах, що виключають будь-яке втручання у вирішення конкретних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен дати остаточну оцінку доказам з точки зору їх стосовності, допустимості, достовірності і достатності для вирішення питань, що вирішуються при постановленні вироку.
Призначаючи покарання обвинуваченому, у відповідності зі ст. 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому, згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, конкретні обставини справи, особу обвинуваченого, який вчинив ряд навмисних злочинів, разом з тим, суд звертає увагу на те, що він раніше не судимий, за місцем проживання характеризується позитивно, також враховує думку потерпілих, а саме: ОСОБА_7 , в своїй заяві просив винести ОСОБА_4 суворе покарання, та ОСОБА_6 , зазначив, що претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, також суд приймає до уваги висновок органу пробації, згідно якого, на думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, а також за наявності мотивації і готовності до змін самого обвинуваченого.
Крім того, враховуючи пом'якшуючі обставини, зазначені вище, суд вважає що, виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції від суспільства, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, якщо він у період іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.
Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а саме : мобільний телефон марки «Meizu М5 Note» з чохлом, б/у диван бежево-коричневого кольору, б/у холодильник «ВЕКА» білого кольору, який має серійний номер « НОМЕР_1 », б/у чотири дерев'яні стільця чорного кольору, які мають сидіння білого кольору, б/у кухонний дерев'яний стіл чорного кольору, б/у дерев'яна шафа коричневого кольору з двома бежевими шухлядами, скляний журнальний стіл, б/у дві електричні батареї білого кольору, автомобіль марки Volkswagen LT- 45 білого кольору, д/н НОМЕР_2 , який знаходиться у володінні ОСОБА_8 - необхідно повернути їх законним власникам, при цьому скасувавши арешт, накладений ухвалами слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року, 16 лютого 2018 року, 07 березня 2018 року.
Що стосується заявленого цивільного позову з боку потерпілого ОСОБА_5 , суд дійшов наступного висновку.
Потерпілим ОСОБА_5 заявлений цивільний позов до обвинуваченого ОСОБА_4 , у якому позивач просив стягнути з ОСОБА_4 матеріальні збитки у розмірі 20000 грн.
Дослідивши вказаний позов, суд дійшов висновку, що потерпілим не було надано жодного доказу стосовно вартості майна, також не надано відомостей щодо стану майна, яке було повернуто, згідно зберігаючої розписки, з якої вбачається, що ОСОБА_5 отримав від співробітників поліції на зберігання наступне майно: диван бежево-коричневого кольору, крісло коричневого кольору, чотири дерев'яних стільці чорного кольору з сидіннями білого кольору, стіл дерев'яний чорного кольору, двох камерний холодильник марки «Века» білого кольору, шафу коричневого кольору з двома шухлядами. При цьому потерпілий у позові зазначає вказане майно як таке, що було пошкоджено та знищено.
У зв'язку з тим, що до потерпілого виникли питання з приводу його позовної заяви, судом був здійснений виклик останнього у судове засідання, однак ОСОБА_5 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Враховуючи той факт, що потерпілий, який був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, не прибув у судове засідання, тому суд на підставі ч. 1 ст. 326 КПК України залишає цивільний позов без розгляду, при цьому суд роз'яснює потерпілому ОСОБА_5 про те, що він має право звернутись із цивільним позовом до ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства.
Керуючись ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.185, ч.2 ст.185 КК України та призначити йому покарання:
- за ч. 1 ст. 185 КК України - у виді 1 року позбавлення волі;
- за ч. 2 ст. 185 КК України - у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі;
Згідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 остаточно призначити покарання у вигляді 1 (одного) року 6 місяців позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік.
У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов'язок періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Цивільний позов ОСОБА_5 залишити без розгляду, роз'яснивши потерпілому ОСОБА_5 його право на звернення до суду з цивільним позовом до ОСОБА_4 в порядку цивільного судочинства.
Запобіжний захід не обирався.
Арешти накладені ухвалами слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 15 лютого 2018 року; 15 лютого 2018 року; 16 лютого 2018 року; 07 березня 2018 року на: мобільний телефон марки «Meizu М5 Note» з чохлом, б/у диван бежево-коричневого кольору, б/у холодильник «ВЕКА» білого кольору, який має серійний номер « НОМЕР_1 », б/у чотири дерев'яні стільця чорного кольору, які мають сидіння білого кольору, б/у кухонний дерев'яний стіл чорного кольору, б/у дерев'яна шафа коричневого кольору з двома бежевими шухлядами, скляний журнальний стіл, б/у дві електричні батареї білого кольору, автомобіль марки Volkswagen LT- 45 білого кольору, д/н НОМЕР_2 , який знаходиться у володінні ОСОБА_8 - скасувати.
Речові докази по справі: мобільний телефон марки Meizu М5 Note з чохлом, б/у диван бежево-коричневого кольору, б/у холодильник «ВЕКА» білого кольору, який має серійний номер « НОМЕР_1 », б/у чотири дерев'яні стільця чорного кольору, які мають сидіння білого кольору, б/у кухонний дерев'яний стіл чорного кольору, б/у дерев'яна шафа коричневого кольору з двома бежевими шухлядами, скляний журнальний стіл, б/у дві електричні батареї білого кольору, автомобіль марки Volkswagen LT- 45 білого кольору, д/н НОМЕР_2 , який знаходиться у володінні ОСОБА_8 - повернути власникам.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Біляївського районного суду
Одеської області ОСОБА_1