Справа № 496/2/18
Провадження № 1-кп/496/1/18
15 серпня 2018 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка Одеської області кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уродженця с. Усатове, Біляївського району, Одеської області, громадянина України, освіта середня, офіційно не працюючому, офіційно не одруженому, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий: 28.02.2017 Біляївським районним судом Одеської області, за ч.2 ст.15, ч.3 ст.186 КК України до 4 років позбавлення волі. На підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з випробувальним строком на 3 роки, на даний час згідно ст.89 КК України судимість не знята та не погашена у встановленому законом порядку; 18.12.2017 Біляївським районним судом Одеської області, за ч. 3 ст.185 КК України із застосуванням ч. 1 ст. 71 КК України остаточне покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі;
у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального Кодексу України, -
Судом встановлено, що ОСОБА_4 , 19.09.2017 року в обідній час, знаходячись біля домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_3 , де останній виконував будівельні роботи та проживав на праві усної домовленості з господарем ОСОБА_5 , якому належить на праві власності вищевказане домоволодіння, скориставшись відсутністю господаря, з корисливих мотивів, маючи намір на таємне заволодіння чужим майном, діючи повторно, та переконавшись, що його дії не будуть помічені, шляхом вільного доступу, таємно заволодів майном, що належить ОСОБА_5 , а саме: б/у три металевих відра, об'ємом 15 л. кожний, вартістю 50 грн. 00 коп., за одне, на загальну суму 150 грн. 00 коп.; б/у одну металеву трубу, діаметром 4 см., довжиною 2,5 м, вартістю 100 грн. 00 коп.; бойлер імпортного виробництва, білого кольору, вартістю 1200 грн. 00 коп.
Після чого, ОСОБА_4 , з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зник, завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на загальну суму 1450 грн. 00 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Будучи допитаним у судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті та встановлені в судовому засіданні, не оспорюючи доказів по даній справі, здобутих органами досудового розслідування. У вчиненому розкаявся, не заперечував проти розгляду кримінального провадження щодо нього в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи те, що учасники процесу не оспорювали фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, вислухавши думку учасників процесу і роз'яснивши їм наслідки розгляду справи в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів, щодо обставин, які ніким не оспорюються.
Дії обвинувачуваного ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, особу винного, обставини справи, які пом'якшують та обтяжують покарання. Суд, також враховує негативну характеристику ОСОБА_4 за місцем мешкання.
Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_4 передачена ст. 66 КК України, являється щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Суд також враховує, що потерпілий в своєї заяві до суду зазначив, що претензій до обвинуваченого будь якого характеру не має.
Враховуючи вищевикладене, проаналізувавши всі обставини кримінального провадження у їх сукупності, виконуючи вимоги ст. ст. 50, 65 КК України, які узгоджуються із роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд приходить до висновку про призначення обвинуваченому покарання в межах санкції ст. 185 ч. 2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 3 місяці, оскільки саме таке покарання буде повністю відповідати ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, конкретним його обставинам та наслідкам, даним про особу обвинуваченого і саме таке покарання буде необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та запобіганню скоєнню ним нових злочинів.
Стаття 70 КК України застосовується, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.
Враховуючи те, що ОСОБА_4 був засуджений вироком Біляївського районного суду Одеської області від 18 грудня 2017 року за ч. 3 ст. 185 КК України зі ст. 71 ч. 1 КК України до 4 років та 1 місяця позбавлення волі та було встановлено, що до постановлення вироку, а саме 19.09.2017 року вчинив кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 185 за вказаним обвинувальним актом, то слід застосовувати ст. 70 КК України, призначивши покарання визначивши остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2017 року - скасувати.
Речові докази по справі: металеву трубу, білого кольору, довжиною 2,5 м, діаметром 4 см та однакові металеві відра, об'ємом 15 л. кожне кількістю 3 шт. - підлягають залишенню за належністю потерпілому.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню - відсутні.
Відомості про цивільний позов - відсутні.
Керуючись ст.ст. 331, 371-373, 374 КПК України суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 3 (три) місяці.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Біляївського районного суду Одеської області від 18 грудня 2017 року у виді 4 року та 1 місяця, більш суворим, призначеного цим вироком у виді позбавлення волі строком на 4 роки та 3 місяці, визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки та 3 (три) місяці.
Строк відбування покарання ОСОБА_4 обчисляти з моменту затримання, з 17 листопада 2017 року.
Заходи забезпечення кримінального провадження у вигляді накладення арешту на майно, застосовані ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 10 листопада 2017 року по справі № 496/4059/17, провадження № 1-кс/496/1479/17 - скасувати.
Речові докази по справі: металеву трубу, білого кольору, довжиною 2,5 м, діаметром 4 см та однакові металеві відра, об'ємом 15 л. кожне кількістю 3 шт. - залишити за належністю потерпілому ОСОБА_5 .
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Одеської області через Біляївський районний суд Одеської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Суддя ОСОБА_1
15 серпня 2018 року