264/4487/18
2/264/1623/2018
14 серпня 2018 року Іллічівський районний суд м.Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д.В., за участю секретаря Мащенко Д.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
13 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до ОСОБА_2, третя особа Приватне акціонерне товариство «Спеціалізоване Управління № 112 «Стальконструкція» про поділ спільного майна подружжя, в якому просила визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю пожружжя та визнати за нею право власності на ? її частину. Одночасно із позовом ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_1, що складається з двох кімнат, загальною площею 44,52 кв.м., житловою площею 27,95 кв.м., яка належить відповідачу ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 1542. Крім того, 19.11.2003 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Спеціалізоване Управління № 112 «Стальконструкція» укладено договір застави, предметом якого є вищезазначена квартира. В обґрунтування заяви вказала, що у зв'язку із наявністю спору про поділ спільного майна подружжя відповідач може без її згоди зняти обтяження у вигляді застави зі спірної квартири та у подальшому її продати. Через наявність між сторонами непростих стосунків у заявника виникли підстави припускати, що у майбутньому відповідач зможе розпорядитись нерухомим майном без відома ОСОБА_1, що призведе до виникнення труднощів у виконанні судового рішення.
У відповідності до частини 1 статті 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи та встановивши обставини у зв'язку з якими ОСОБА_1 просить вжити заходи забезпечення позову, суд вважає за необхідне задовольнити її заяву, з огляду на наступне.
Відповідно до ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з положеннями частини 1 статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
У відповідності до частини 2 статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з положеннями пункту 1 частини 1 статті 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини 5 статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача. Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такій захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується договором купівлі-продажу від 27.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 1542. Право власності відповідача зареєстровано Маріупольським бюро технічної інвентаризації 02 вересня 2003 року за № 1524216.
Крім того, 19.11.2003 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «Спеціалізоване Управління № 112 «Стальконструкція» укладено договір застави, предметом якого є вищезазначена квартира, посвідчений приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Бодягіною І.І. та зареєстрований у реєстрі за № 41.
За таких підстав, у зв'язку із наявністю у провадженні суду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на належну відповідачу квартиру, підлягає задоволенню, оскільки невжиття заходів забезпечення позову, зокрема, реалізація відповідачем належного йому на праві власності майна, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Керуючись ст.ст. 149, 150, 153 ЦПК України, суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.
Накласти арешт на квартиру АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1, на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Маріупольського міського нотаріального округу Апалько М.Ю. та зареєстрованого в реєстрі за № 1542.
Копію ухвали направити до Відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Маріупольської міської ради для виконання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Донецької області.
Ухвала підлягає негайному виконанню, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Повний текст ухвали складено 15 серпня 2018 року.
Суддя: Д. В. Кузнецов