Справа № 127/19901/18
13 серпня 2018 р.м. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Медяна Ю.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.
Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій він просить накласти арешт на майно, належне ОСОБА_2, що знаходиться в АДРЕСА_1, на суму 110277,77 грн.
Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Вимоги до змісту і форми заяви врегульовані ст. 151 ЦПК України.
В порушення п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову не містить пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Відповідно до абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 р. № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заявник ОСОБА_1 не зазначив відомостей про те, що майно, яке знаходиться в АДРЕСА_1, на яке заявник просить накласти арешт перебуває у власності ОСОБА_2 та що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Виходячи з наведеного вище, заява ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, підлягає залишенню без руху, з наданням заявнику строку для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 10, 149-153, 185 ЦПК України, суд
Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишити без руху, а позивачу надати строк для усунення недоліків заяви - 3 дні з дня отримання копії ухвали суду.
Роз'яснити, що в разі невиконання вимоги суду в установлений строк заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Ю.В. Медяна