Рішення від 14.08.2018 по справі 142/414/18

РІШЕННЯ

іменем України 142/414/18

2/142/250/18

"14" серпня 2018 р.

Піщанський районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Гринишиної А.А.,

секретаря судових засідань Яворської О.В.,

за участі:

позивача ОСОБА_2,

представника позивача ОСОБА_3,

відповідача ОСОБА_4,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в смт.Піщанка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Піщанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Піщанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, про визнання батьківства.

Позовні вимоги ОСОБА_2 мотивував тим, що він в період з травня 2016 року проживав з ОСОБА_4 в с.Дмитрашківка Піщанського району однією сім'єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_2 в них народилася спільна донька ОСОБА_7.

Оскільки з ОСОБА_4 офіційно шлюб не зареєстрував, в свідоцтві про народження дитини відомості про батька внесені відповідно до ст. 135 СК України та, відповідно, прізвище було записано за прізвищем матері "ОСОБА_4", по батькові "ОСОБА_4".

Через деякий час після народження дитини сторони припинили спільне проживання і на даний час разом не проживають.

Враховуючи те, що він є біологічним батьком, піклується про доньку від дня її народження, бере участь в її вихованні та утриманні, просить визнати його батьком малолітньої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, наполягає на задоволенні позовних вимог.

Представник позивача ОСОБА_3 позовні вимоги підтримала посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. В своїй заяві просила позов задовольнити, судові витрати залишити за позивачем.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася, проте надала суду заяву про розгляд справи у її відсутності та визнання позову.

Представник третьої особи- Піщанського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, в судове засідання не зявився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутності, не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Суд, відповідно до ст. ст. 200, 223, 247 ЦПК України розглядає справу у підготовчому засіданні за відсутності сторін, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши та оцінивши докази по справі та співставивши їх у відповідності до норм чинного законодавства, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Частиною 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 р. №2 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз'яснено, що відповідно до статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Правилами ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Судом встановлено, що сторони в період з травня 2016 року проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 29 січня 2018 року ОСОБА_7 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в смт.Крижопіль Вінницької області, про що 29 січня 2018 року складено відповідний актовий запис № 25, в графі батько записаний -"ОСОБА_2" (а.с. 9).

Аналізуючи вищевикладені докази, суд приходить до висновку, що дитина народилася в період проживання позивача з відповідачем без реєстрації шлюбу.

Дитина була зареєстрована відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України.

Частиною першою ст. 82 ЦПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд звертає увагу, що відповідачем ОСОБА_4 було визнано факт батьківства позивача відносно її доньки ОСОБА_7, що підтверджується її заявою( а.с.19). З огляду на це та враховуючи положення ст. 82 ЦПК України, суд вважає, що факт батьківства не підлягає доказуванню.

За ч. 1 ст. 126 СК України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Статтею 128 СК України визначено, що за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільно-процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений матір'ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Отже, законодавець встановлює перелік осіб, які вправі подати позовом про визнання батьківства. Позов про визнання батьківства може бути пред'явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою Постановою ВР № 789-ХІІ від 27.02.1991 року,в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Враховуючи те, що позивач наполягає на своєму біологічному батьківстві доньки ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто стверджує про кровне споріднення між ним та дитиною, а також визнання відповідачем позову, суд оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що обставини, якими обґрунтовані заявлені вимоги, мали місце, позовні вимоги є доведеними.

Судові витрати суд залишає за позивачем .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 263- 265, 268, 273, 352, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Піщанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області про визнання батьківствазадовольнити.

Визнати ОСОБА_2 батьком ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Піщанський районний суд Вінницької області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 народження, який зареєстрований та проживає АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, зареєстрована та проживає АДРЕСА_2

Третя особа: Піщанський районний відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області, код ЄДРПОУ 20087701.

Повний текст судового рішення складений та проголошений 14 серпня 2018 року.

Суддя:

Попередній документ
75874252
Наступний документ
75874254
Інформація про рішення:
№ рішення: 75874253
№ справи: 142/414/18
Дата рішення: 14.08.2018
Дата публікації: 16.08.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Піщанський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із сімейних правовідносин; Спори, що виникають із сімейних правовідносин про встановлення батьківства або материнства