Справа № 136/1025/18
Пров. № 1-кп/136/133/18
14.08.2018 року м. Немирів
Немирівський районний суд Вінницької області в складі
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участі сторін кримінального провадження
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Немирові матеріали кримінального провадження по обвинувальному акту внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018020200000045 від 07.02.2018 року, відносно ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з повною середньою освітою, не одруженої, не працюючої, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої, має 5 неповнолітніх дітей, стосовно яких позбавлена батьківських прав, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185, ч.2 ст.185 КК України, -
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , раніше вчинивши, а саме - 09.05.2017 року, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 185 КК України, по кримінальному провадженні № 12017020200000120 від 11.05.2017 року, яке 26.05.2017 року направлено з обвинувальним актом до Липовецького районного суду, на шлях виправлення не стала та повторно вчинила умисні корисливі злочини за наступних обставин:
Так, 24.12.2017 року опівдні, точного часу органом досудового слідства не встановлено, ОСОБА_5 , перебуваючи у будинку, який розташований у АДРЕСА_1 , під час спільного вживання алкогольних напоїв з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 помітила у останнього мобільний телефон марки «ІРhone 4s» моделі « АІЕМС2430».
У подальшому на ґрунті раптово виниклого умислу на крадіжку чужого майна, помилково вважаючи, що вищевказаний мобільний телефон належить ОСОБА_7 , не знаючи того, що він 23.12.2017 року викрадений у ОСОБА_8 , дочекавшись коли ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вийшли із вітальної кімнати будинку, розташованого за вищевказаною адресою, пересвідчившись у тому, що її дії ніким не помічені і за нею ніхто не спостерігає, із столу взяла мобільний телефон марки «ІРhone 4s» моделі « АІЕМС2430», вартість якого згідно висновку експерта № 1034/18-21 від 13.02.2018 року становить 1559 грн. 00 коп. та поспіхом покинула вищевказане приміщення, викраденим розпорядилась на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_8 матеріальної шкоди на вищевказану суму.
Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.03.2018 року близько 05.00 год., ОСОБА_5 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна ( крадіжку), зайшла на територію домогосподарства, що розташоване в АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 , де пересвідчившись у тому, що за її діями ніхто не спостерігає, повторно, з території подвір'я здійснила крадіжку алюмінієвого посуду, який рахується як брухт алюмінію загальною вагою (дев'ять) кілограм, вартість якого згідно висновку експерта № 2240/18-21 від 16.04.2018 року на момент вчинення крадіжки становила 35 грн. 75 коп. за один кілограм.
Після вчинення усіх дій необхідних для завершення злочину та заволодіння майном, ОСОБА_5 викраденим розпорядилась на власний розсуд, чим завдала потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 321 грн. 75 коп.
Будучи допитаною в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_5 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст.185 КК України, визнала повністю, підтвердивши обставини їх вчинення. У скоєному щиро розкаялася та просила суд суворо не карати.
Потерпілий ОСОБА_8 надав суду заяву, в якій просив суд, розглянути справу по обвинуваченню ОСОБА_5 без його участі, щодо покарання послався на розсуд суду. Потерпіла ОСОБА_9 також подала до суду заяву в якій просила справу розглянути у її відсутність жодних претензій до ОСОБА_5 морального чи матеріального характеру не має. Щодо покарання обвинуваченій поклалась на розсуд суду.
Відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового розгляду судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Відповідно до цих вимог закону суд обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченої, дослідженням письмових доказів та дослідженням тих матеріалів кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченої. Обвинувачена та інші учасники судового процесу правильно розуміють зміст цих обставин.
Суд, у відповідності до ст. 325 КПК України, вирішив провести судовий розгляд без участі потерпілих.
Винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч 2 ст. 185 КК України знайшла своє підтвердження в судовому засіданні, а тому є повністю доведеною.
Окрім показань ОСОБА_5 доведеність її вини підтверджується здобутими на досудовому слідстві та підтвердженими в судовому засіданні наступними доказами:
Витягом з реєстру досудових розслідувань підтверджуються внесені дані про те, що 07.02.2018 року громадянин ОСОБА_8 повідомив про заволодіння невідомою особою мобільним телефоном марки «ІРhone 4s» моделі « АІЕМС2430», (а. пров. 55);
Витягом з реєстру досудових розслідувань підтверджуються внесені дані про те, що 02.04.2018 року громадянка ОСОБА_9 повідомила про вчинення в неї крадіжки брухту алюмінію (а. пров.56 );
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 2240/18-21 від 16.04.2018 року ринкова вартість брухту алюмінію, викраденого у ОСОБА_9 , встановлено на суму у 35, 75 грн., а вартість проведення самої експертизи склала 286,00 грн. (а. пров. 58-60 );
Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 1034/18-21 від 13.02.2018 року ринкова вартість мобільного телефону марки «ІРhone 4s» моделі «АІЕМС2430». встановлено на суму у 1559, 00 грн., а вартість проведення самої експертизи склала 286,00 грн. (а. пров. 63-65 );
Постановою слідчого Липовецького СВ ВП ГУНП у Вінницькій області мобільний телефон марки «ІРhone 4s» моделі « АІЕМС2430», визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 ( а. пров.67 );
Постановою слідчого Липовецького СВ ВП ГУНП у Вінницькій області 9 кілограм брухту алюмінію, визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Липовецького відділення поліції. ( а. пров. 69);
Ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 17.04.2018 року на брухт алюмінію вагою 9 кілограм накладено арешт ( а. пров.70 );
Довідками засвідчується особа ОСОБА_5 ( а. пров.73,74);
Довідками лікарів підтверджується те, що ОСОБА_5 на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває. ( а. пров.71,72 );
Згідно характеристики сільського голови за місцем проживання ОСОБА_5 характеризується негативно. ( а. пров. 75,76 );
Вимогою про судимість підтверджуються дані про те, що ОСОБА_5 раніше в силу ст. 89 КК України не судима ( а. пров.77-79);
Копією обвинувального акту від 26.05.2017 року стосовно ОСОБА_5 , який було направлено до Липовецького районного суду, підтверджується притягнення її до кримінальної відповідальності за ч.3 ст.185 КК України (а. пров.80-82 );
Ухвалою слідчого судді Липовецького районного суду Вінницької області від 18.05.2018 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ( а. пров. 83-86 );
Згідно рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 20.03.2018 року ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав стосовно двох своїх неповнолітніх доньок.(а. пров. 87-88).
Вищевказані докази суд оцінює як належні та допустимі.
Дії ОСОБА_5 підлягають кваліфікації, як вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, а саме - таємне викрадення чужого майна ( крадіжка), кваліфікуючою ознакою, вчинена повторно.
Обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченій, у відповідності до ст. 66 КПК України, суд визнає - щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання у відповідності до ст. 67 КПК України судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд виходить з наступного - бере до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину. Особу обвинуваченої, яка раніше в силу ст.89 КК України не судима, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, не працює, її майновий стан, негативно характеризується за місцем проживання, а також ставлення обвинуваченої до скоєного - визнання вини та каяття, має п'ять неповнолітніх дітей, хоча стосовно них позбавлена батьківських прав. Також суд враховує позицію потерпілих, які претензій будь-якого характеру до обвинуваченої не мають та щодо призначення покарання ОСОБА_5 поклались на розсуд суду.
Суд враховує рекомендації Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року в якому, судам рекомендується « ...Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке
покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.»
При призначенні покарання ОСОБА_5 , суд приходить до висновку про необхідність його призначення у межах санкції ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням позбавлення волі, без реального його відбуття та застосуванням ст. 75,76 КК України що буде справедливим, співмірним та достатнім. Такий вид покарання, на думку суду, буде сприяти виправленню та перевихованню ОСОБА_5 та у подальшому вплине на її поведінку, буде сприяти попередженню вчиненню ОСОБА_5 нових злочинів.
Підстав застосування ст. 69 КК України суд не вбачає.
Долю речових доказів необхідно вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 17.04.2018 року на брухт алюмінію вагою 9 кілограм - підлягає скасуванню. ( а. пров.70)
Судові витрати на суму 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні, за проведення судово-товарознавчих експертиз проведеними експертами Вінницького відділення Київського НДКЦ підлягають стягненню з ОСОБА_5 , на користь держави(а.пров. (а.пров.58-60, 63-65).
Цивільний позов не заявлявся.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.368,370,371,374 КПК України, рекомендаціями Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року, та внутрішнім переконанням суд, -
Визнати ОСОБА_5 винуватою у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити їй покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Запобіжний захід ОСОБА_5 , до набрання вироком законної сили у вигляді тримання під вартою скасувати, звільнивши її з-під варти в залі суду після проголошення вироку суду негайно.(а. пров. 83-86);
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду від 17.04.2018 року на брухт алюмінію вагою 9 кілограм - скасувати. ( а. пров. 70); Мобільний телефон марки «ІРhone 4s» моделі «АІЕМС2430», який визнано речовим доказом та передано на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_8 - повернути останньому ( а. пров. 67 );
9 кілограм брухту алюмінію, які визнано речовими доказами та передано на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Липовецького відділення поліції - повернути власнику ОСОБА_9 ( а. пров. 69);
Судові витрати на суму 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні, за проведення судово-товарознавчих експертиз проведеними експертами Вінницького відділення Київського НДКЦ - стягнути з ОСОБА_5 , на користь держави (а.пров.58-60, 63-65).
Цивільний позов не заявлявся.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Немирівський районний суд.
Копію вироку негайно вручити прокурору та обвинуваченій.
Суддя : ОСОБА_1