221/5335/18
2-о/221/1140/2018
15 серпня 2018 року місто Волноваха
Волноваський районний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мохова Є.І.,
при секретарі Брідня О.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Волноваха цивільну справу за заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, заінтересована особа - Діанівська сільська рада Волноваського району Донецької області, про встановлення факту постійного проживання разом із спадкодавцем понад пять років до часу відкриття спадщини,
06 серпня 2018 року до суду звернулися ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з заявою, в якій просили встановити факт постійного проживання разом із померлими батьками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 однією сімєю понад п'ять років до часу відкриття спадщини, посилаючись на наступні обставини.
23 грудня 2002 року в селі Кіровське Волноваського району Донецької області помер ОСОБА_3, після смерті якого залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на территорії Кіровської сільської ради, відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (Пай) Серії ДН № 0209300 від 10.10.1996 року, виданого на підставі Розпорядження Волноваської районної державної адміністрації № 583р від 10.10.1996 року, загальною площею 3,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). 10.10.2004 року в селі Кіровське Волноваського району Донецької областіпомерла ОСОБА_4, після смерті якої залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на территорії Кіровської сільської ради, відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (Пай) Серії ДН № 0208662 від 10.10.1996 року, виданого на підставі Розпорядження Волноваської районної державної адміністрації № 583р від 10.10.1996 року, загальною площею 3,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості). Вказані земельні ділянки позивачі мають право успадкувати як спадкоємці першої черги за законом, оскільки проживали разом із спадкодавцями однією сім'єю понад п'ять років та вела з ним спільне господарство. Нотаріус видати свідоцтво на спадщину їм не може, та порекомендовав звернутися до суду для встановлення факту проживання однією сім'єю не менше ніж п'ять років з померлими батьками, у звязку з чим вони була змушені звернутися з даною заявою до суду. Факт їх постійного проживання разом із спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 понад п'ять років на час відкриття спадщини підтверджується довідкою сільської ради та підтверджують свідки. Але встановити цей факт можливо тільки в судовому порядку.
Враховуючи, що батьки заявників були похилого віку, потребували в зв'язку із хворобою постійного догляду, то заявники, ОСОБА_1, та ОСОБА_2, з 1997 року фактично переїхали жити до батьків та оселилися за адресою: АДРЕСА_1, де і мешкали разом із батьками однією сім'єю до дня їх смерті, тобто більше ніж 5 років, залишаючись зареєстрованими в ІНФОРМАЦІЯ_1 за іншою адресою. При цьому по день смерті батьків мешкали однією сім'єю, вели спільне господарство, тратили спільно кошти, після смерті займалися їх похованням. На теперешній час пояснюють, що ведуть господарство у будинку в якому мешкали батьки. Після смерті батька, ОСОБА_3, вступили в фактичне володіння спадковим майном, що знаходить відображення у ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР, який діяв ще до прийняття дійсної редакції Цивільного Кодексу України.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 « Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сімєю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини.
За змістом п. 3.22 розділу 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року №296/5 та зареєстрованого 22 лютого 2012 року за № 282/20595, у разі відсутності у паспорті спадкоємця відмітки про реєстрацію його місця проживання доказом постійного проживання із спадкодавцем можуть бути: довідка житлово-експлуатаційної організації, правління житлово-будівельного кооперативу, відповідного органу місцевого самоврядування про те, що спадкоємець на день смерті проживав разом із спадкодавцем.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивач на задоволенні позову наполягав, просив розглянути справу за його відсутності.
Представник заінтересованої особи - Діанівської сільської ради позовні вимоги визнав, щодо їх задоволення не заперечував, надіслав заяву до суду про розгляд справи за його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви.
23 грудня 2002 року помер ОСОБА_3, що підтверджується правом Свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 II-HO № 002342. (а.с. 3)
10.10.2004 року померла ОСОБА_4, що підтверджується правом Свідоцтвом про смерть ОСОБА_5 II-HO № 002341. (а.с.4 )
У судовому засіданні встановлено, що заявники понад п'ять років проживали однією сім'єю зі спадкодавцями ОСОБА_3 та ОСОБА_4, вели з ними сумісне господарство за адресою: АДРЕСА_2 по день смерті спадкодавців, ОСОБА_3, яка настала 23.12.2002 р., та ОСОБА_4, яка померла 10.10.2004 року, що підтверджується Довідками Діанівської сільської ради № 409 від 17.10.2017 року та №410 від 17.10.2017 року. (а.с5).
27.09.1967 року народився ОСОБА_1, що підтверджується Свідоцтвом про народження I-АГ №092196, у графі «батько» на російській мові указано «Бодягин Иван Николаевич», у графі «мати» на російській мові указано «Бодягина Надежда Николаевна». (а.с. )
23.09.1965 року народилася ОСОБА_2, що підтверджується Свідоцтвом про народження VII-УР № 0071047, у графі «батько» на російській мові указано «Бодягин Иван Николаевич», у графі «мати» на російській мові указано «Бодягина Надежда Николаевна». (а.с.9 ).
Після смерті ОСОБА_3, залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на территорії Кіровської сільської ради, відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (Пай) Серії ДН № 0209300 від 10.10.1996 року, виданого на підставі Розпорядження Волноваської районної державної адміністрації № 583р від 10.10.1996 року, загальною площею 3,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).(а.с.12-13 ).
Після смерті ОСОБА_4, залишилась спадщина у вигляді земельної ділянки, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на территорії Кіровської сільської ради, відповідно до Сертифіката на право на земельну частку (Пай) Серії ДН № 0208662 від 10.10.1996 року, виданого на підставі Розпорядження Волноваської районної державної адміністрації № 583р від 10.10.1996 року, загальною площею 3,25 умовних кадастрових гектарів без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
А тому суд вважає можливим визнати факт постійного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім'єю разом з померлими батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 понад п'ять років до часу відкриття спадщини.
У відповідності до вимог ч.2 ст.315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку встановлення цих фактів.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Встановлення вказаного факту має для заявників юридичне значення, оскільки дозволяє реалізувати право на спадщину.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 3, 12, 258, 259, 265, 273, 315, 354, 355 ЦПК України, ст. 1268 ЦК України суд, -
Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1, який народився 27.09.1967 р., РНОКПП НОМЕР_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2 разом з померлими батьками, ОСОБА_3, який помер 23.12.2002 року, та ОСОБА_4, яка померла 10.10.2004 року, однією сім'єю понад п'ять років до часу відкриття спадщини.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Волноваського
районного суду: ОСОБА_6