ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА
Справа № 15082018
Провадження № 1-кп/209/28/18
Ухвала
іменем України
"15" серпня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілих ОСОБА_4
потерпілих ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_8
обвинуваченого ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_9 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України,
Згідно матеріалів кримінального провадження, до обвинуваченого ОСОБА_9 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 22 серпня 2018 року.
Згідно ч.3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. .
Прокурор вважає необхідним продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_9 , оскільки на даний час існують ризики, передбачені п. 1,3 ч.1 ст.177 КПК України. Існує ризик того, що обвинувачений буде переховуватися від суду. Крім того, обвинувачений може впливати на покази експертів, які ще не допитані в судовому засіданні.
Представник потерпілих - ОСОБА_4 підтримав думку прокурора та вважає доцільним проводжити дію запобіжного заходу тримання під вартою.
Потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 підтримали клопотання прокурора та вважають необхідним подовжити строк тримання під вартою обвинуваченому .
Обвинувачений ОСОБА_9 заперечує проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, послався на те, що в судовому засіданні отримані і розглянуті докази проведення досудового слідства з ганебною некомпетентністю. Послався на покази допитаного під час судового розгляду слідчого ОСОБА_10 . Також оголосив та прицитував надані в судовому засіданні показання експертів ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Наголосив, що з добутих стороною захисту доказів під час судового розгляду , з показань допитаних в судовому засіданні експертів вбачається відсутність його вини у вчиненні кримінального правопорпушення і що саме дії водія автомобіля ВАЗ та незадовільне облаштування ділянки дороги Т-04-41 стали причиною ДТП, що сталася 09 травня 2016 року. За двадцять сім місяців його знаходження у ДУВП жодним прокурором, що приймали участь у кримінальному провадженні не був доведений жодний ризик, який би міг виправдати його тримання під вартою, а саме його переховування від слідства. Тяжкість обвинувачення - це не є підставою для тримання його під вартою, про що також наголошує Європейський Суд з прав людини у своєму рішення "Геращенко проти України". Крім того, суд також у своїх ухвалах про продовження строку дії запобіжного заходу 25.06.2018 року не навів жодних його тверджень щодо спростування доказів сторони обвинувачення. Прокурором жодного разу не було подано належним чином оформленного клопотання про продовження відносно нього обраного запобіжного заходу, і продовження строку його тримання під вартою продовжувалося за ініциативою суду. Ці порушення судів вже були встановлені рішенням Європейського Суду з прав людини "Геращенко проти України". Також необґрунтованість посилання прокурора на тяжкість інкримінованого йому криміналоьного правопорушення також визначена у рішенні Європейського Суду з прав людини "Осаковський проти України" . Застосування тривалості дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути лише виправданим заходом лише при наявності справжніх ознак того, що цього дійсно вимагає інтерес суспільства. Однак, жодного разу судом при продовження строку його тримання під вартою судом не зазначалося. Заперечує проти продовження віносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просить змінити йому запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, та дозволити йому надалі знаходитися за адресою його реєстрації.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_8 заперечує проти продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Підтримав позицію свого підзахисного. В обґрунтування відсутності доказів сторони обвинувачення щодо посилання на існування ризиків, як те, що обвинувачений буде скриватися та на те, що не допитані всі експерти по кримінальному провадженню послався на рішення Європейського Суду з прав людини "Геращенко проти України " та "Харченко проти України". Жодних доказів існування вказани прокурором ризиків не було надано. В судовому засіданні вже було дослідена особа обвинуваченого, його сталі суспільні зв'язки, наявність роботи, постійного місця проживання. Тяжкість кримінального правопорушення, не є підставою для застосування самого суворо виду запобіжного заходу. При даних обставинах вважає, що до обвинуваченого необхідно застосувати більш м"який запобіжний захід не пов"язаний з триманням під вартою, можливо застосувати домашній арешт.
Статтею 177 КПК України визначено, що метою запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою для продовження запобіжного заходу в силу вимог ст. 199 КПК України, є обставини, які свідчать про те, що ризики які виправдовують тримання особи під вартою не зменшились та відсутня можливість завершення судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали.
Враховуючи те, що кримінальне провадження знаходиться на стадії судового розгляду і такий не може бути завершено до закінчення строку дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, ризики які існували під час обрання запобіжного заходу, що виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не відпали. Суд приходить до висновку, про наявність достатніх підстав щодо необхідності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки такий запобіжний захід може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченої особи та створити необхідні умови для встановлення істини у вказаній кримінальній справі.
Відповідно до положень ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод,законне,тобто передбачене внутрішнім законодавством тримання особи під вартою з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, не є порушенням права особи на свободу та особисту недоторканість. Крім цього, відповідно до зазначеної норми Конвенції, звільнення особи повинно обумовлюватися гарантіями явки в судове засідання.
Крім того, суд враховує правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду України від 9 жовтня 2017 року в тій частині, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права сторін у справі, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, зважаючи на те, що метою запобіжного заходу є подальший розгляд справи судом, який повинен підтвердити або спростувати підозру, що була підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Також, суд приймає до уваги рішення Європейського суду з прав людини «Летельє проти Франції», у п. 3.5 якого йдеться про обовязок національних судових органів стежити за тим, щоб в кожному конкретному випадку строк попереднього увязнення не перевищував розумних меж. З цією метою вони повинні приймати до уваги обставини, що мають значення для зясування наявності громадських інтересів, які з належним врахуванням презумпції невинуватості, виправдовують відступ від принципу поваги до особистої свободи, та враховувати це в своїх рішеннях .
Відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Харченко проти України», при вирішенні питання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
З огляду на вказане та зважаючи на суспільний інтерес, який, з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд, виходячи з усіх обставин провадження вважає, що у кримінальному провадженні відсутні підстави для зміни обвинуваченому запобіжного заходу увигляді тримання під вартою на більш м'який.
Обставини, що враховувалися судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та його продовженні не змінилися, підстав для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не має.
При цьому, суд також враховує тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, покарання, що загрожує йому у разі визнання його винуватим у вчиненні умисного тяжкого злочину.
Суд, заслухавши прокурора, представника потерпілих, потерпілих, обвинуваченого, захисника обвинуваченого -адвоката ОСОБА_8 , з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховатися від суду, вважає доцільним продовжити тримання обвинуваченого ОСОБА_9 під вартою.
На підставі викладеного, керуючись ст. 331, 372 КПК України, -
Раніше обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Макіївка Донецької області, продовжити до 12 жовтня 2018 року .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1