ЄУН 174/507/18
н/п 2/174/338/2018
08 серпня 2018 року м. Вільногірськ
Вільногірський міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Борцової А.А.,
за участю секретаря - Килинчук Л.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в спрощеному позовному провадженні в цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області, в якій просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою №12 в будинку №31-А по вул.Центральна м.Вільногірська Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою. В обґрунтування позову зазначила, що згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.03.2006 року, виданого виконавчим комітетом Вільногірської міської ради, їй належить на праві особистої приватної власності квартира АДРЕСА_1 (вул.Леніна на дату видачі свідоцтва) у м.Вільногірську Дніпропетровської області. 16.03.2006 року її одноособове право власності на квартиру № 12 в буд. № 31- а по вул.Центральна (вул.Леніна на дату реєстрації) у м.Вільногірську Дніпропетровської області було зареєстровано у Державному реєстрі прав на нерухоме майно, тобто визнано державою. На цей час, згідно розпорядження Вільногірського міського голови від 15.02.2016 року № 25/0/3-16 «Про перейменування вулиць міста Вільногірська», назва вул.Леніна змінено на вул. Центральна. Вищезазначена квартира складається з двох житлових кімнат та підсобних приміщень, загальною площею 43,2 кв.м. У вищевказаної квартирі зареєстрований за місцем проживання, крім неї, також відповідач ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, якій є її онуком. Відповідача зареєструвала в належній їй квартирі в 2014 році, коли виїжджала на тимчасове проживання в м. Одесу. Однак, як з'ясувалося, відповідач жодного дня після своєї реєстрації за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_2 не проживав. В травні 2017 року повернулася до своєї квартири у м.Вільногірську, однак відповідач продовжував не проживати у ній, і не проживає до цього часу. Фактично відповідач проживає зі своїми батьками в квартирі АДРЕСА_2. Усно, відповідач ще восени 2017 року обіцяв, що він самостійно зніміться з реєстрації у належній їй квартирі, однак до цього часу з реєстраційного обліку у квартирі № 12 в буд.№ 31-а по вул.Центральна у м.Вільногірську Дніпропетровської області не знявся. При цьому відповідач з квітня 2014 року і до цього часу в квартирі АДРЕСА_3 не проживає і речей відповідача у цієї квартирі не має. До неї в квартиру відповідач не приходить, на її телефоні дзвінки не відповідає. Вважає, що відповідач втратив право користування квартирою № 12 в буд. №31-а по вул.Центральна у м. Вільногірську Дніпропетровської області, оскільки понад один рік не проживає у вказаній квартирі без поважних причин, а реєстрація відповідача є перешкодою в розпорядженні належним їй майном. Доказом того, що відповідач з 2014 року і по цей час не проживає у належному їй житловому приміщенні є акт обстеження від 13.06.2018 року № 1337, складений депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_3 за участю свідків. Тим, що відповідач знаходиться на реєстраційному обліку у належній їй на праві власності квартирі, порушуються її права на отримання допомоги (субсидій) від держави як особі, яка має таке право. А вона таке право має, оскільки є загальновідомим факт, що з квітня 2015 року ціни на житлово-комунальні послуги в Україні виросли у декілька разів і їх їй без субсидії не сплатити. При подачі позову нею сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн., інших витрат по справі на цей час не очікує. Просить визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування квартирою №12 в буд.№31-а по вул.Центральна у м.Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття вказаної особи з реєстрації місця проживання за зазначеною адресою, а також стягнути з відповідача на її користь, понесені нею судові витрати у вигляді сплаченого судового збору.
Ухвалою Вільногірського міського суду Дніпропетровської області від 02.07.2018 р. у справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідно до ч.5 ст.279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відповідно до вимог ч.5 ст. 279 ПК України сторонами не заявлялося.
Відповідачу копія ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами, надіслана судом у відповідності до вимог п.2 ч.7 ст.128 ЦПК України, за адресою його місця проживання, зареєстрованою у встановленому законом порядку. 08.08.2018 року на адресу суду повернуто поштове відправлення на ім'я ОСОБА_2 з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» (а.с.17,19). Відповідно п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, відповідач вважається таким, що отримав копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами та належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи судом.
У встановлений судом строк відповідач відзив на позов не подав, про поважність причин не подання відзиву не повідомив, тому суд, вирішує справу за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ст.247 ЦПК України, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню по наступним підставам.
Так, право власності позивачки ОСОБА_1 на 1/1 частку квартири АДРЕСА_4, підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 13.06.2006 року (а.с.5,6).
Факт реєстрації відповідача у вказаному житлі підтверджується довідкою про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні (будинку) осіб № 2687 від 11.06.2018 року, виданого відділом реєстрації фізичних осіб виконавчого комітету Вільногірської міської ради (а.с.6).
Згідно з актом № 1337 від 13.06.2018 року, складеним депутатом Вільногірської міської ради ОСОБА_3, ОСОБА_2 з 2014 року не проживає у ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.8).
Доказів на спростування вказаних обставин відповідачем не надано.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини щодо права користування члена сім'ї власника житла житловим приміщенням.
Відповідно до ч.1 ст.16 ЦК України, особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ст.ст.317, 319, 321 ЦК України , власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
В силу ст.ст.6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України зобов'язаний протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі рішення суду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Згідно зі ст.405 ЦК України, члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. При цьому приміщення, яке вони мають право займати, визначається самим власником.
Згідно з ч.2 ст.405 ЦК України, член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.
В судовому засіданні встановлено, що підтверджується матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: квартира АДРЕСА_4, а відповідач ОСОБА_2 є членом сім'ї позивачки, зареєстрований у вказаній квартирі з 25.09.2014 року, однак з вказаного часу за місцем реєстрації не проживає, тобто відсутній у зазначеному житлі понад один рік, будь-яких доказів на підтвердження поважності причин відсутності у вказаному житлі відповідачем не надано, а його реєстрація у належному позивачці житлі створює останній перешкоди у здійсненні належних їй правомочностей власника, зокрема, по користуванню та розпорядженню належною їй квартирою, тому позов підлягає задоволенню, а відповідача ОСОБА_2 слід визнати таким, що втратив право користування зазначеним житловим приміщенням, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Згідно платіжного доручення від 14.06.2018 р., позивачем сплачено судовий збір в сумі 704,80 грн. (а.с.1).
Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 704 грн. 80 коп. також підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі ст.ст. 317, 319, 321, 391, 405 ЦК України, ст.ст.6,7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та керуючись ст.ст. 12, 81, 128, 133, 141, 178, 247, 263- 265, 268, 274, 277-279 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - виконавчий комітет Вільногірської міської ради Дніпропетровської області про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування житловою квартирою №12 в буд.№31-а по вул.Центральна у м.Вільногірську Дніпропетровської області, що є підставою для зняття його з реєстрації місця проживання за вказаною адресою.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 704 грн. 80 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Вільногірський міський суд Дніпропетровської області. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення складено 08 серпня 2018 року.
Головуючий - суддя : підпис ОСОБА_4