Справа № 131/513/18
13.08.2018
Іллінецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Олексієнка О.Ю.
при секретарі Лукашевич С.В.,
за участю представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Іллінці в режимі відеоконференції з Оболонським районним судом міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, сум інфляційних втрат та 3% річних,
ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом, в якому вказав, що 19 червня 2015 року між та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бахмут І.М., зареєстрований в реєстрі за №111, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти готівкою у розмірі 44 000,00 грн., а останній в свою чергу зобов'язався повернути ОСОБА_2 таку ж суму грошових коштів.
Факт отримання відповідачем від позивача грошових коштів підтверджується його підписом на договорі позики, який був укладений відповідно до норм чинного законодавства.
Відповідно до п. 3 вищевказаного договору позики, відповідач зобов'язався повернути позивачу грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому у строк до 19 вересня 2015 року включно.
Однак, відповідач не виконав зобов'язання щодо повернення грошових коштів за договором позики, від будь-яких перемовин з приводу виконання грошового зобов'язання ухиляється.
03 квітня 2018 року на адресу відповідача було направлено письмову вимогу про повернення грошових коштів та розрахунок заборгованості щодо розміру заборгованості, сум інфляційних втрат та 3 % річних.
Вказану письмову вимогу відповідач проігнорував, зобов'язання не виконав.
Так, станом на 12 квітня 2018 року відповідач грошові кошти за договором позики не повернув, а отже, порушив умови договору позики, у результаті чого за ним утворився борг у розмірі 44 000,00 грн.
Крім того, відповідно до п. 7.2. договору позики, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, тобто сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики у розмірі 44 000,00 грн., суму інфляційних втрат у розмірі 13 275, 47 грн. та суму 3% річних у розмірі 3 370, 53 грн.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала повністю, просить їх задоволити та розглянути справу за його відсутності.
Відповідач ОСОБА_3, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, відповідно до ст. 128 ЦПК України, в судове засідання не з'явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки, при цьому відзиву на позовну заяву не подав.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в відсутність позивача та належним чином повідомленого відповідача на підставі наявних у справі письмових доказів та, відповідно до ст. 280 ЦПК України, постановити у справі заочне рішення, яким задоволити позов з наступних мотивів.
При розгляді справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України встановлено, що - порушення зобов'язання є його невиконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, що позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Згідно ст. ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Так, судом встановлено, що 19 червня 2015 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бахмут І.М., зареєстрований в реєстрі за №111, відповідно до якого ОСОБА_2 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти готівкою у розмірі 44 000,00 грн., а останній в свою чергу зобов'язався повернути ОСОБА_2 таку ж суму грошових коштів в строк до 19 вересня 2015 року включно (а.с.18).
Відповідно до п. 7.2. вказаного договору позики, якщо позичальник своєчасно не поверне позикодавцю суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, тобто сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
При цьому, взятих на себе зобов'язань ОСОБА_3 не виконав, борг за договором позики від 19 червня 2015 року не повернув. У результаті чого, станом на сьогоднішній день за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем за вказаним договором в розмірі 44000,00 грн., а також інфляційні витрати в розмірі 13275,47 грн. та сума 3% річних у розмірі 3370,53 грн.
Дослідивши в сукупності наявні у справі письмові докази в контексті наведених правових норм, суд вважає, що вимоги позивача повністю знайшли своє підтвердження, при цьому вони не спростованій в жодній мірі належними допустимими доказами відповідача, тому суд вважає за необхідне відновити порушене право позивача шляхом стягнення з відповідача на користь ОСОБА_2 вказаної суми заборгованості за договором позики від 19 червня 2015 року.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому слід стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 704,80 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 625, 1049, 1050, 1054 ЦК України ст.ст. 280, 281, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов задоволити.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, заборгованість за договором позики, укладеним 19 червня 2015 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бахмут І.М., зареєстрованим в реєстрі за №111, у розмірі 44000 (сорок чотири тисячі) грн. 00 коп., суму інфляційних витрат у розмірі 13275 (тринадцять тисяч двісті сімдесят п'ять) грн. 47 (сорок сім) коп., суму 3% річних у розмірі 3370 (три тисячі триста сімдесят) грн. 53 (п'ятдесят три) коп.
Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 (вісімдесят) коп.
Копію цього рішення надіслати сторонам для відома.
Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Вінницької області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення через Іллінецький районний суд.
Головуючий: