Справа № 148/423/18
Провадження №2/148/384/18
Іменем України
08 серпня 2018 року м. Тульчин
Тульчинський районний суд
Вінницької області в складі: головуючого судді Саламахи О.В.
за участю: секретаря Носулько К.П.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно,
До Тульчинського районного суду звернулася ОСОБА_1 до Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла її мати ОСОБА_2 та після смерті останньої відкрилася спадщина за законом, яка складається із земельної частки (паю) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард», яка належала їй відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 22.08.2011 за № 107, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р. від 17.03.1997. Заповітного розпорядження мати не склала, позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги її майна. На момент відкриття спадщини ОСОБА_1 була неповнолітньою і спадщину прийняла її баба по лінії матері. В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер рідний дід позивача ОСОБА_3 та після його смерті відкрилася спадщина за законом, яка складається із земельної частки (паю) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард», яка належала йому відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 22.08.2011 за № 175, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р. від 17.03.1997. Заповітного розпорядження дід не склав, спадкоємцем першої черги його майна була його дружини та її баба ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3, а тому позивач являється єдиним спадкоємцем майна діда.
Після смерті баби ОСОБА_4 відкрилася спадщина за законом, яка складається із земельної частки (паю) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард», яка належала їй відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 12.06.1997 за № 371, виданого на підставі Тульчинської райдержадміністрації № 73-р. від 17.03.1997. Заповітного розпорядження баба не склала, позивач являється єдиним спадкоємцем першої черги її майна за правом її представлення і спадщину прийняла. Однак оформити своє право власності на спадкове майно, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_4, діда ОСОБА_3 та баби ОСОБА_4 вона не в змозі, так як у її будинку сталася пожежа та всі документи згоріли, в тому числі і сертифікати на право на земельну частку. У зв'язку з чим, державним нотаріусом Тульчинської державної нотаріальної контори, через відсутність правовстановлюючих документів, постановою від 20.02.2018 їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом.
Зважаючи на вищевикладене, позивач звернулася до суду та просить визнати за нею право власності на спадкове майно за законом, що залишилося після смерті матері - ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, діда - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, баби - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме: на земельну частку (пай) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард», яка належала ОСОБА_2 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 22.08.2011 за № 107, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації №73-р. від 17.03.1997; на земельну частку (пай) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард», яка належала ОСОБА_3, відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 22.08.2011 за № 175, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації №73-р. від 17.03.1997; на земельну частку (пай) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард», яка належала ОСОБА_4 відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 12.06.1997 за № 371, виданого на підставі Тульчинської райдержадміністрації № 73-р. від 17.03.1997.
Позивач у судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву, у якій на позовних вимогах наполягає, просить їх задовольнити та розглянути справу без її участі.
Представник відповідача - Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області у судове засідання не з'явився, подав до суду заяву, у якій сільська рада проти задоволення позову ОСОБА_1 не заперечує та просить розглянути справу без участі її представника.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випаду визнання позову відповідачем.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 від 01.02.2006 (а.с.8).
Згідно довідки № 41 від 22.01.2018, виданої виконкомом Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області встановлено, що після смерті ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем на майно за законом залишилася дочка ОСОБА_1 (а.с.14).
Відповідно до Виписки із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тульчинською районною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському підприємству «Авангард», встановлено, що сертифікат серії НОМЕР_2 зареєстровано за № 107 на ОСОБА_2, яка проживала в с. Сільниця. Розмір земельної частки (паю) становить 1,71 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до Постанови КМУ від 12.05.2000 № 783 з урахуванням індексації (2,465) вартість земельної частки (паю) становить 14508 грн. Сертифікат видано на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р від 17.03.1997 (а.с.19).
В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_4 помер дід позивача - ОСОБА_5, що підтверджується повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019426559 (а.с.9).
Згідно довідки № 42 від 22.01.2018, виданої виконкомом Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області встановлено, що після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, спадкоємцем на майно за законом залишилася внучка ОСОБА_1 (а.с.14).
Відповідно до Виписки із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тульчинською районною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському підприємству «Авангард», встановлено, що сертифікат серії НОМЕР_3 зареєстровано за № 175 на ОСОБА_3, який проживав в с. Сільниця. Розмір земельної частки (паю) становить 1,71 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до Постанови КМУ від 12.05.2000 № 783 з урахуванням індексації (2,465) вартість земельної частки (паю) становить 14508 грн. Сертифікат видано на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р від 17.03.1997 (а.с.17).
З повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть № 00019426588 вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 (а.с.10).
Згідно довідки № 43 від 22.01.2018, виданої виконкомом Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області встановлено, що після смерті ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, спадкоємцем на майно за законом залишилася внучка ОСОБА_1 (а.с.12).
Відповідно до Виписки із книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видані Тульчинською районною адміністрацією Вінницької області по колективному сільськогосподарському підприємству «Авангар», встановлено, що сертифікат серії НОМЕР_4 зареєстровано за № 371 на ОСОБА_6, яка проживала в с. Сільниця. Розмір земельної частки (паю) становить 1,71 в умовних кадастрових гектарах. Відповідно до Постанови КМУ від 12.05.2000 № 783 з урахуванням індексації (2,551) вартість земельної частки (паю) становить 15015 грн. Сертифікат видано на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р від 17.03.1997 (а.с.18).
Позивач звернулася до Тульчинської державної нотаріальної контори, щоб оформити право на спадщину, після смерті матері - ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, діда - ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, баби - ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, однак постановою нотаріуса № 126/02-31 від 20.02.2018, їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину за законом, через відсутність правовстановлюючих документів на спадкові земельні частки (а.с.6).
З відповіді Тульчинської державної нотаріальної контори № 233-01-16 від 27.03.2018 вбачається, що після смерті ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 спадкові справи не відкривалися (а.с.27).
Відповідно до копії спадкової справи № 158/2018, позивач є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.28-34). Даний факт також підтверджується довідкою № 48 від 23.01.2018, виданою виконкомом Сільницької сільської ради Тульчинського району Вінницької області, згідно якої, факт прийняття спадщини перевірено на підставі спільного проживання разом спадкодавця та спадкоємця на час відкриття спадщини (а.с.15).
Згідно ст. 41, 55 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Права людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 07.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» 1950, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 Конвенції» і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
За приписами ст. 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, в тому числі і визнання права.
Тобто, за змістом ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, зокрема, з позовом про визнання права.
Статтями 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1266, 1268, 1269, 1296 ЦК України встановлено загальні положення про право власності, порядок її набуття та припинення права власності.
За загальними положеннями про спадкування, право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, що відображено в ч. 3 ст. 1222, ч. 1 ст. 1220 ЦК України.
Відповідно до ст. 1216 цього ж Кодексу, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Статтею 1217 ЦК України, визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
За приписами ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ст. 1266 ЦК України спадкування за правом представлення. Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Відповідно до ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Також, ст. 392 ЦК України, встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту у спосіб, передбачений статтею 392 ЦК України, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній у п. 3.1. Інформаційного листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013.
Таким чином, із аналізу вищевказаних правових норм, судом встановлено, що позивачем дотримано всіх визначених законодавцем обставин для набуття права власності на спадщину. Однак, своє право він не взмозі реалізувати, у зв'язку з чим дане право підлягає захисту у судовому порядку.
Відповідно до ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за законом чи заповітом має право прийняти спадщину. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Статтею 15 ЦК України, визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 4 ЦПК України, визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
На підставі ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно статей 12, 81 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. В даному випадку визнання позову відповідачем не суперечить закону, не порушує нічиїх прав, свобод та законних інтересів.
Таким чином, аналізуючи викладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 в заявлених нею межах та про існування правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, судові витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст. 41, 45 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 328, 1216, 1217, 1218, 1220, 1222, 1258, 1266, 1268, 1269, 1296 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 81, 206, 263 - 265 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, право власності на спадкове майно, що залишилося після смерті:
-ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: на земельну частку (пай) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард» с. Сільниці, яка належала останній відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 22.08.2011 за № 107, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації №73-р. від 17.03.1997;
- ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_4, а саме : на земельну частку (пай) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард» с. Сільниці, яка належала останньому відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_3, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 22.08.2011 за № 175, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р. від 17.03.1997.
- ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3, а саме:земельну частку (пай) в розмірі 1,71 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Авангард» с. Сільниці, яка належала останній відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_4, зареєстрованого Тульчинською районною державною адміністрацією 12.06.1997 за № 371, виданого на підставі рішення Тульчинської райдержадміністрації № 73-р. від 17.03.1997.
Судові витрати залишити за позивачем.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Тульчинський районний суд Вінницької області.
Роз'яснити, що учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О.В.Саламаха