Справа № 161/3947/18
Провадження № 2/161/1819/18
08 серпня 2018 року місто Луцьк
Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого-судді Пахолюка А.М.,
при секретарі - Турук І.Р.,
з участю:
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - ОСОБА_2,
представника третьої особи - ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Луцької міської ради,-
Позивач ОСОБА_6 звернулася в суд з позовом ОСОБА_5про розірвання шлюбу, визначення місця проживання неповнолітньої дитини, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Служба у справах дітей Луцької міської ради.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебуває в шлюбі з відповідачем з 09 грудня 2011 року, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1915.
В шлюбі народилася одна дитина, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Вказує на те, що спільне життя з відповідачем не склалося, шлюбні відносини припинені, шлюб існує формально.
Крім того, зазначає, що їхня спільна дитина ОСОБА_7 мешкає за місцем проживання відповідача від народження, а оскільки вона немає постійного місця проживання в Україні, проживає за кордоном, тому досягли згоди з відповідачем щодо проживання сина разом з батьком.
Просить суд розірвати шлюб, зареєстрований 09 грудня 2011 року, між нею та відповідачем ОСОБА_5 та визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із батьком ОСОБА_5
Ухвалою суду від 26 березня 2018 року відкрито загальне позовне провадження у даній справі та розпочато підготовче провадження у справі.
Протокольною ухвалою суду від 08 серпня 2018 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги визнав, просив шлюб розірвати та визнати місце проживання дитини разом з відповідачем.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовну вимогу щодо визначення місця проживання дитини визнала, вказавши, що визначення місця проживання дитини з батьком буде відповідати інтересам ОСОБА_7.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 09 грудня 2011 року, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1915 (а.с. 4).
В шлюбі народилася одна дитина, син - ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 5).
Відповідно до ч.1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно зі змістом ст. 55 СК України, дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Чоловік зобов'язаний утверджувати в сім'ї повагу до матері. Дружина зобов'язана утверджувати в сім'ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній.
Як вбачається зі змісту ч.3 та 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду від 12.06.1998 року № 16 “Про застосування судами деяких норм Кодексу про шлюб та сім'ю” встановлено, що проголошена Конституцією охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливими.
В судовому засіданні встановлено, що сторони не підтримують подружніх стосунків, не ведуть спільного господарства, шлюб існує формально, між сторонами припинили існувати почуття взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дитини, а тому шлюб слід розірвати.
Згідно зі ст. ст. 160, 161 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року (далі - Декларація), у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім тих випадків, коли є виняткові обставини , бути розлучена зі своєю матір ю.
Конвенція про права дитини, яка набула чинності для України 27 вересня 1991 року (далі - Конвенція), виходячи з рівності прав матері та батька, у пункті 1 статті 9 проголосила правило, за яким дитина не повинна розлучатися з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини.
Отже, вищезазначені норми Декларації та Конвенції вказують та наявність виключних обставин для розлучення малолітньої дитини з матір'ю у разі коли батьки проживають окремо.
Із матеріалів справи та пояснень учасників справи, встановлено, що сторони досягли згоди щодо місця проживання неповнолітнього сина ОСОБА_5 за місцем проживання його батька ОСОБА_5
Як пояснив суду представник позивача, ОСОБА_6 на даний час постійно проживає за кордоном та має намір створити іншу сім'ю.
Судом встановлено, що відповідач на даний час проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, та має належні умови для проживання, забезпечує сина усім необхідним, відповідно до вікових потреб, що підтверджено актом обстеження умов проживання від 21.06.2018 року (а.с. 42).
Крім того, згідно рішення виконавчого комітету Луцької міської ради від 18.07.2018 року №459-3, яким затверджено висновок служби у справах дітей №175 від 13.07.2018 року, визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_7 за місцем проживання батька ОСОБА_5 - відповідача у справі (а.с. 41, 43).
Таким чином, суд приходить до висновку, що позовна вимога про визначення місця проживання дитини підлягає до задоволення.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 77, 78, 81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, на підставі ст.ст. 3, 18, 19, 77, 104, 105, 109, 110, 112, 141, 150, 151, 157, 160, 161, Сімейного кодексу України, ст. 29 Цивільного кодексу України, Декларації прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року, Конвенції про права дитини від 21.02.1990 року, Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. N 866, суд, -
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_5 (дошлюбне прізвище Семенова) ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, який зареєстрований 09 грудня 2011 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, актовий запис № 1915 - р о з і р в а т и.
Визначити місце проживання неповнолітньої дитини ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, з батьком ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до апеляційного суду Волинської області протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення в повному обсязі складено 15 серпня 2018 року.
Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк