Справа № 158/1855/18
Провадження № 2-а/0158/91/18
15 серпня 2018 року м. Ківерці
Ківерцівський районний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича О.К.
секретаря Хмілевської І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського СРПП № 1 Маневицького ВП ГУНП у Волинській області Цьопича Івана Васильовича про поновлення строку на оскарження та скасування постанови про адміністративне стягнення, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до поліцейського СРПП № 1 Маневицького ВП ГУНП у Волинській області Цьопича Івана Васильовича про поновлення строку на оскарження та скасування постанови про адміністративне стягнення.
В обґрунтування заявлених вимог вказує, що він поштою отримав копію постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності, відповідно до якої 10 липня 2018 року відповідачем винесено постанову серії НК № 110242 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. ч. 1, 2 ст.122 КУпАП.
Згідно з вказаною вище постановою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1, ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення за те, що він 10 липня 2018 року о 12 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом Мерседес Бенс державний номер НОМЕР_1 рухався у напрямку смт. Любешів на а,д Р-14 порушив вимогу дорожньої розмітки 1.1, а також при зупинці працівниками поліції не увімкнув світлову сигналізацію, чим порушив п. 8.1 та 9.9 «б» ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративне правопорушення. Вказаною постановою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн.
Позивач вважає вказану постанову протиправною та зазначає, що дійсно у вказаний в постанові час та місце він, керуючи транспортним засобом Мерседес Бенс порушень ПДР України не допускав, однак поліцейським все одно було складено постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, всупереч його запереченням, протоколу взагалі складено не було, його пояснення не взяті до уваги поліцейським взагалі. Відповідачем грубо порушено інструкцію щодо складення адміністративних протоколів.
Враховуючи викладене, позивач просив суд вищевказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити.
В судове засідання позивач не з'явився, згідно із поданою заявою просив проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином. Відзив на позов суду не надав.
Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За змістом п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа - публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Відповідно до ст. 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності, складена відповідачем, є правовим актом індивідуальної дії (п. 3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06.03.2008 № 2).
Даний спір є публічно-правовим, оскільки, виник з публічно-правових відносин за участю суб'єкта владних повноважень, а саме: поліцейського СРПП № 1 Маневицького ВП ГУНП у Волинській області Цьопича Івана Васильовича, що реалізовував у цих відносинах надані йому чинним законодавством владні функції щодо прийняття рішень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Судом встановлено, що постановою серії НК № 110242 від 10 липня 2018 року, складеною відповідачем, позивача ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 та ч. 2 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. Відповідно до вказаної постанови він 10 липня 2018 року о 12 год. 10 хв. керуючи транспортним засобом Мерседес Бенс державний номер НОМЕР_1 рухався у напрямку смт. Любешів на а,д Р-14 порушив вимогу дорожньої розмітки 1.1, а також при зупинці працівниками поліції не увімкнув світлову сигналізацію, чим порушив п. 8.1 та 9.9 «б» ПДР України та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 та ч. 2 ст.122 Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У відповідності до Рішення Конституційного суду України від 26.05.2015 року у справі №1-11/2015 (№5-рп/2015) за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо офіційного тлумачення положення ч.1 ст.276 Кодексу України про адміністративні правопорушення застосування посадовою особою процедури скороченого провадження в інших випадках, які не визначені законом, тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення безпосередньо на місці його вчинення, а не за місцезнаходженням органу, уповноваженого законом розглядати справу про таке правопорушення, призводить до порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у ст.ст.257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.
Перед прийняттям рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суб'єкт владних повноважень мав би, використовуючи свої повноваження, зібрати докази, які б підтверджували наявність складу правопорушення та спростувати твердження позивача, але таких доказів постанова не містить.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зокрема із матеріалів, наданих позивачем, вбачається, що протоколу про адміністративне правопорушення складено не було, хоча позивач заперечував факт вчинення ним правопорушення, отже такий мав бути складений в обов'язковому порядку, будь-яких доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень відповідачем не надано, відзиву на адміністративний позов також не надано, тому підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності немає.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що слід поновити строк для оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, так як копія була отримана позивачем значно пізніше її винесення простою поштовою кореспонденцією, що позбавляє суд можливості перевірити точну дату отримання копії постанови позивачем, та враховуючи вищевикладене постанова серії НК № 110242 від 10 липня 2018 року, є незаконною та підлягає скасуванню, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закриттю в зв'язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 286 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Постанову про адміністративне правопорушення серії НК № 110242 від 10 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 та ч. 2 ст. 122 КУпАП - скасувати, а провадження у справі - закрити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя
Ківерцівського районного суду О.К. Костюкевич