ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
м. Київ
15 серпня 2018 року № 810/181/18
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Кармазіна О.А., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доДержавного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Федоренко Анни Володимирівни
про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Державного кадастрового реєстратора міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Федоренко Анни Володимирівни (далі - відповідач, державний реєстратор), в якому просив:
визнати протиправними та скасувати наступні рішення державного реєстратора від 20.12.2017:
- рішення № РВ-3201100252017 про відмову гр. ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1);
- рішення № РВ-3201100342017 про відмову гр. ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2);
зобов'язати державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру Київської області Анни Володимирівни Федоренко, на підставі поданих заяв, внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації змін відомостей про цільове призначення наступних земельних ділянок:
- земельну ділянку приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
- земельну ділянку приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржувані рішення прийняті відповідачем безпідставно та з порушенням вимог законодавства, оскільки рішенням Ірпінської міської ради Київської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у приватну власність, цільове призначення яких змінюється.
Позивач зауважив, що на підставі вказаних рішень, він звернувся до відповідача з відповідними заявами за встановленою формою про державну реєстрацію змін до відомостей про земельні ділянки в частині зміни цільового призначення та надав повний перелік документів, що необхідні для державної реєстрації таких змін, передбачений п. 121 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051).
При цьому, позивач наголошує, що відповідачем безпідставно та необґрунтовано відмовлено йому в реєстрації змін до відомостей щодо зазначених земельних ділянок, оскільки останній формально послався на невідповідність поданих документів вимогам, встановлених Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядок № 1051.
В той же час, позивач зазначає, що Порядком № 1051 не передбачено вчинення державним реєстратором дій по перевірці поданих заявником документів з питання правильності затвердження проектів землеустрою чи внесення в ці проекти даних, в тому числі і щодо кодів цільового призначення земельних ділянок.
Таким чином, позивач звертає увагу суду на те, що подана ним документація для проведення державної реєстрації змін відомостей про земельну ділянку відповідає вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та Порядоку № 1051, а державний реєстратор приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами своєї компетенції, у зв'язку з чим, на думку позивача, такі рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.01.2018 позовну заяву залишено без руху як таку, що подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначено недоліки позовної заяви, спосіб і строк для їх усунення.
Ухвалою від 26.01.2018 Київський окружний адміністративний суд передав адміністративну справу 810/181/18 за підсудністю до Окружного адміністративного суду м. Києва, оскільки зареєстрованим місцезнаходженням позивача є АДРЕСА_1, а відповідача - м. Київ, вул. Янтарна, 12.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.02.2018 вказану справу прийнято до розгляду суддею Кармазіним О.А., вирішено розглядати справу за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання. У підготовчому засіданні 26.04.2018 закінчено підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав. Між тим, відповідач був присутній у судовому засіданні 17.05.2018 та зазначив про законність оскаржуваних рішень.
У судовому засіданні 17.05.2018 на підставі ч. 4 ст. 193 КАС України ухвалено про продовження розгляду справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі договору від 15.06.2016 набув право власності на земельну ділянку площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1, цільове призначення, як було зазначено у договорі, - для ведення особистого селянського господарства), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3. Крім того, на підставі договору від 15.06.2016 позивач також набув право власності на земельну ділянку площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2, цільове призначення, як зазначено у договорі, - для ведення особистого селянського господарства), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4. Наведене підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності.
30.11.2017 Ірпінської міською радою Київської області прийнято наступні рішення:
1) рішення № 3011-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, в АДРЕСА_3», яким ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_3, а також змінено ОСОБА_1 цільове призначення вказаної земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку;
2) рішення № 3012-VII «Про затвердження гр. ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, в АДРЕСА_4», яким ОСОБА_1 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), цільове призначення якої змінюється з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку в АДРЕСА_4, а також змінено ОСОБА_1 цільове призначення вказаної земельної ділянки з ведення особистого селянського господарства на будівництво і обслуговування багатоквартирного житлового будинку.
На підставі вказаних рішень, 19.12.2017 позивач звернувся до Управління надання адміністративних послуг та по роботі зі зверненнями громадян виконавчого комітету Ірпінської міської ради із заявами про державну реєстрацію земельної ділянки № 13880 та № 13882, в яких просив зареєструвати земельні ділянки площею 3,0000 га, які розташована за адресами: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_4.
Відповідно до наявних в матеріалах справи копій описів документації № 13880 та 13882, прийнятої для проведення державної реєстрації земельної ділянки, до вказаних вище заяв від 19.12.2017 позивачем додано: копію документу, що посвідчує особу; копію документа, що посвідчує повноваження від імені особи; копію документа про присвоєння податкового номера; документацію із землеустрою; електронний документ; рішення органу місцевого самоврядування; договір.
За результатами розгляду вказаних заяв позивача та доданих документів державним реєстратором Федоренко А.В. прийнято оскаржувані рішення від 20.12.2017 № РВ-3201100252017 та № РВ-3201100342017 про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності поданих документів вимогам, установленим Законом України «Про Державний земельний кадастр» та Порядком ведення Державного земельного кадастру, а саме: код цільового призначення земельної ділянки (02.3) який запропонований проектом відведення, не в повній мірі відповідає вимогам Наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», оскільки відповідно до представленого викопіювання з Детального плану території, вищезазначена територія передбачена для розміщення багатоквартирної житлової та громадської забудови з об'єктами соціальної інфраструктури (ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Рішення скріплені печаткою державного реєстратора із зазначенням коду ЄДР 39817550 та посиланням на ГУ Держгеокадастру у Київській області. Власне ГУ Держгеокадастру у Київській області має статус юридичної особи публічного права (код ЄДР 39817550; адреса: 03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12). Під час розгляду справи встановлено, що державний кадастровий реєстратор (відповідач) виконує свої функції у складі Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру Київської області. Відділ у м. Ірпені знаходиться за адресом: вул. Янтарна, 12, м. Київ, 03170.
Позивач, вважаючи вказані рішення протиправними та таким, що порушують його права, звернувся з даним позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України, у редакції з 15.12.2017) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок.
Зміна цільового призначення земельних ділянок приватної власності провадиться: щодо земельних ділянок, розташованих у межах населеного пункту, - сільською, селищною, міською радою; щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, - районною державною адміністрацією, а щодо земельних ділянок, розташованих за межами населених пунктів, що не входять до території району, або в разі якщо районна державна адміністрація не утворена, - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласною державною адміністрацією.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки приватної власності, цільове призначення якої змінюється, розробляється на замовлення власника земельної ділянки без надання дозволу Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування на його розроблення.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється в порядку, встановленому законом.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу.
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, погодженого в порядку, встановленому статтею 1861 цього Кодексу, приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зміну її цільового призначення.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ч. 2 ст. 21, ч. 2 ст. 24, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI, (далі - Закон № 3613-VI), до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель).
Відомості про цільове призначення земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру:
а) щодо категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення; на підставі технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;
б) щодо виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель: на підставі відповідної документації із землеустрою, яка розробляється при формуванні земельних ділянок, - щодо земельних ділянок, які формуються; на підставі письмової заяви власника (користувача) земельної ділянки державної чи комунальної власності, - у разі зміни виду використання земельної ділянки (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони); на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, яким передбачена зміна її цільового призначення.
Державна реєстрація земельних ділянок здійснюється за місцем їх розташування відповідним Державним кадастровим реєстратором центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Для внесення змін до відомостей Поземельної книги щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) заявник подає до органу, який здійснює ведення Поземельної книги:
- заяву за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
- оригінали документації із землеустрою, технічної документації з оцінки земель, які згідно з цим Законом є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах певної категорії земель, що згідно з цим Законом не потребує розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки);
- документацію із землеустрою, на підставі якої вносяться зміни до відомостей Державного земельного кадастру, у формі електронного документа (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Процедура та вимоги щодо ведення Державного земельного кадастру визначені Порядком № 1051.
Так, відповідно до п.п. 66, 67, 111, 121 та 122 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру державними кадастровими реєстраторами вносяться відомості (зміни до них), зазначені у пунктах 21 - 25 цього Порядку, про об'єкти Державного земельного кадастру.
Внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру здійснюється виключно на підставі та відповідно до Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.
Забороняється вимагати для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру надання документів та здійснення дій, прямо не передбачених Законом України «Про Державний земельний кадастр».
Документи, які є підставою для внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати вимогам Закону України «Про Державний земельний кадастр» та цього Порядку.
Державний кадастровий реєстратор для здійснення державної реєстрації земельної ділянки протягом 14 календарних днів з дня реєстрації відповідної заяви перевіряє:
1) відповідність поданих документів вимогам, передбаченим пунктом 67 цього Порядку;
2) електронний документ відповідно до пункту 74 цього Порядку.
Для внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо цільового призначення земельної ділянки, складу угідь, нормативної грошової оцінки, а також до відомостей про межі земельної ділянки (у разі їх встановлення (відновлення) за фактичним використанням земельної ділянки) Державному кадастровому реєстраторові подаються:
1) заява за формою згідно з додатком 12;
2) оригінал документації із землеустрою або оцінки земель, яка є підставою для внесення таких змін (крім випадків зміни виду використання земельної ділянки в межах земель певної категорії);
3) електронний документ (крім випадків внесення відомостей про зміну виду використання).
Підставою для відмови у внесенні до Поземельної книги змін до відомостей про земельну ділянку є:
1) розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
2) звернення із заявою неналежної особи;
3) невідповідність поданих документів вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 пункту 111 цього Порядку;
4) наявність заявлених відомостей у Поземельній книзі.
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд зазначає, що позивачем для проведення державної реєстрації земельної ділянки, до вказаних вище заяв від 19.12.2017 реєстраційний № 13880 та реєстраційний № 13882 надано передбачена Законом № 3613-VI та Порядком № 1051, документація, необхідна для державної реєстрації змін про земельну ділянку щодо її цільового призначення.
Крім того, згідно з п. 111 Порядку № 1051, за результатами перевірки Державний кадастровий реєстратор виконує одну з таких дій:
1) здійснює державну реєстрацію земельної ділянки:
- за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру присвоює кадастровий номер земельній ділянці;
- відкриває Поземельну книгу та вносить відомості до неї (крім відомостей про затвердження документації із землеустрою, на підставі якої здійснена державна реєстрація земельної ділянки, а також про власників, користувачів земельної ділянки);
- робить позначку про проведення перевірки електронного документа та внесення відомостей до Державного земельного кадастру відповідно до підпункту 2 пункту 75 цього Порядку;
- надає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру відомості, зазначені у підпункті 1 пункту 197 цього Порядку, відповідним органам державної влади, органам місцевого самоврядування;
2) приймає рішення про відмову у державній реєстрації земельної ділянки відповідно до пунктів 70, 73, 77 - 85 цього Порядку в разі:
- невідповідності поданих документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, вимогам, зазначеним у підпунктах 1 і 2 цього пункту;
- розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини;
- розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора;
- подання заявником документів, зазначених у пункті 110 цього Порядку, не в повному обсязі.
Таким чином, процедура державної реєстрації змін відомостей про земельну ділянку здійснюється на підставі заяви, зокрема, особи, якій за рішенням органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування надано дозвіл на розроблення чи затвердження документації із землеустрою. До вказаної заяви додається землевпорядна документація.
При цьому, суд наголошує, що Законом № 3613-VI та Порядком № 1051 встановлений вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації змін відомостей про земельну ділянку. Так, зокрема, однією із таких підстав є невідповідність поданих заявником документів вимогам чинного законодавства.
Як вже зазначалось вище, з оскаржуваних рішень видно, що вони прийняті відповідачем у зв'язку з невідповідністю, на його думку, поданих документів вимогам, установленим Законом № 3613-VI і Порядком № 1051, а саме: код цільового призначення земельної ділянки (02.3), який запропонований проектом відведення, не в повній мірі відповідає вимогам Наказу Держкомзему від 23.07.2010 № 548 «Про затвердження Класифікації видів цільового призначення земель», оскільки відповідно до представленого викопіювання з Детального плану території, вищезазначена територія передбачена для розміщення багатоквартирної житлової та громадської забудови з об'єктами соціальної інфраструктури (ст. 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Проте, відповідно до ч. 3 ст. 9, ст. 22 Закону № 3613-VI, державний кадастровий реєстратор, зокрема, перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства.
Документи, які є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, мають відповідати таким вимогам: текст документів має бути написаний розбірливо; документи не мають містити підчищення або дописки, закреслені слова чи інші не обумовлені в них виправлення, орфографічні та арифметичні помилки, бути заповнені олівцем, а також з пошкодженнями, які не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст; документи мають відповідати законодавству.
Разом з тим, суд погоджується з твердженнями позивача відносно того, що Порядком № 1051 не передбачено вчинення Державним кадастровим реєстратором дій по перевірці поданих заявником документів з питання правильності затвердження проектів землеустрою чи внесених в ці проекти даних, в тому числі й щодо кодів цільового призначення земельних ділянок.
Тобто, повноваження державного кадастрового реєстратора мають обмеження, які зводяться до того, що під час проведення державної реєстрації змін відомостей про земельну ділянку державні кадастрові реєстратори перевіряють відповідність повного пакету документів, що необхідні для реєстрації Закону № 3613-VI та Порядку № 1051.
Отже, враховуючи те, що подана позивачем документація для проведення державної реєстрації змін відомостей про земельну ділянку відповідає вимогам Закону № 3613-VI та Порядку № 1051, а державний реєстратор приймаючи оскаржувані рішення, діяв всупереч вищезазначеним вимогам законодавства, які у цьому випадку регулюють порядок його дій, суд дійшов висновку про протиправність вказаних рішень та необхідність їх скасування.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача на підставі поданих заяв, внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації змін відомостей про цільове призначення спірних земельних ділянок суд виходить з наступного.
Згідно Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи №R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Проте, з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року), вбачається, що запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.
Оскільки суд дійшов висновку про протиправність відмов відповідача у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, а інших підстав для таких відмов чинним законодавством не передбачено та відповідачем під час розгляду справи не доведено, наявні обґрунтовані підстави для задоволення позовних вимог в цій частині, що, водночас, з урахуванням наведеного вище, не є втручанням в дискреційні повноваження відповідача, а є способом відновлення порушеного права позивача.
Положеннями ч. 1 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В свою чергу відповідачем не спростовано доводів позивача та не надано суду жодних належних і допустимих у розумінні ст. 73 КАС України доказів, які б підтверджували правомірність прийняття рішень від 20.12.2017 № РВ-3201100252017 та № РВ-3201100342017.
Як вже зазначалося, відповідач навіть не подав відзиву на позов та належного обґрунтування правомірності оскаржуваних рішень.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Що стосується судового збору, слід зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до положень ч. ч. 5 - 7 ст. 9 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор є процесуально незалежною особою. У той же час, відповідно до ч. 6 ст. 9 цього Закону державний кадастровий реєстратор є державним службовцем, який, у даному випадку, здійснює свою діяльність у складі юридичної особи публічного права - ГУ Держгеокадастру у Київській області. За таких умов, судові витрати, здійснені позивачем у загальному розмірі 2560,00 грн., стягуються відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - ГУ Держгеокадастру у Київській області, оскільки відповідачем у справі виступав державний кадастровий реєстратор цієї юридичної особи публічного права. Судом враховується, що оригінали платіжних документів про сплату судового збору знаходиться у матеріалах справи.
Керуючись положеннями статей 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, ст. ст. 241 - 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення від 20.12.2017 № РВ-3201100252017 про відмову гр. ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1) та рішення віл 20.12.2017 № РВ-3201100342017 про відмову гр. ОСОБА_1 у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру про земельну ділянку приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), прийняті Державним кадастровим реєстратором міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру у Київській області Федоренко Анною Володимирівною.
Зобов'язати Державного кадастрового реєстратора Міськрайонного управління у Києво-Святошинському районі та м. Ірпені Головного управління Держгеокадастру Київської області Федоренко Анну Володимирівну (03170, м. Київ, вул. Янтарна, 12), на підставі поданих ОСОБА_1 заяв, внести відомості (зміни до них) до Державного земельного кадастру щодо державної реєстрації змін відомостей про цільове призначення наступних земельних ділянок:
земельної ділянки приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3;
земельної ділянки приватної власності площею 3,0000 га (кадастровий номер НОМЕР_2), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_4.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Київській області (код ЄДР 39817550; адреса: 03115, м.Київ, вул. Серпова, будинок 3/14) понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2560,00 грн. (дві тисячі п'ятсот шістдесят гривень 00 копійок.), сплачені відповідно до квитанцій: № 34 від 29.12.2017 на суму 640 грн. та № П4218 від 23.01.2018 на суму 1920,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 КАС України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України з урахуванням положень п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України (в редакції Закону № 2147-VIII).
Суддя О.А. Кармазін