про залишення позовної заяви без руху
15 серпня 2018 р. м. Чернівці Справа № 824/765/18-а
Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Боднарюк О.В., розглянувши матеріали адміністративного позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач), звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Держпраці у Чернівецькій області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати дії Управління Держпраці у Чернівецькій області протиправними та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, складену заступником начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області Кушнір Г.М. від 27 червня 2018 року № ЧВ-298/18/424/НД/АВ/П/ТД-ФС/143 про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 223 380,00 грн.;
- визнати дії Управління Держпраці у Чернівецькій області протиправними та скасувати протокол про адміністративне правопорушення, складеного головним державним інспектором Управління Держпраці у Чернівецькій області Ревуцьким Л.І. від 16 липня 2018 року № ЧВ-298/18/424/НД/АВ/ПТ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Чернівецькій області на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 841,00 (одна тисяча вісімсот сорок одна грн.).
Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов до висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.
Відповідно до вимог статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви у тому числі з'ясовує, чи:
- відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;
- немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перевіривши позовну заяву на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.
Статтею 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист.
Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
З огляду на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2018 року - 1762,00 грн., встановлений статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік, та враховуючи заявлену майнову вимогу (скасування рішення на суму 223380,00 грн.), позивач за подання даної позовної заяви повинен був сплатити судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 2233,80 грн. (223380 х 1%).
Частиною 2 статті 169 КАС України, (окрім іншого) визначено, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
При поданні адміністративного позову позивачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору в повному обсязі. При цьому, до позову долучено документ про сплату судового збору в сумі 1841,00 грн.
Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленими статтями 160, 161, 171 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи наведене вище, суд вважає, що недоліки вказаної позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду:
- документа про сплату судового збору в повному обсязі, а саме в сумі 392,80 грн. (2233,80 грн. - 1841,00 грн.) відповідно Закону України "Про судовий збір".
Крім того, суд звертає увагу позивача на те, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто адміністративний суд повинен установити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Таким чином, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій/бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Складання протоколу - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та, в силу положень статті 251 КУпАП, є предметом оцінки суду в якості доказу вчинення такого правопорушення при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а тому позовні вимоги, спрямовані на фактичне визнання його протиправним , не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Як вже було зазначено вище, позивач просить визнати протиправними дії відповідача щодо складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено право особи, права та свободи якої було порушено, на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушених прав та бути адекватним наявним обставинам.
Разом з тим, розгляд питання правомірності складання протоколу про адміністративне правопорушення без аналізу матеріалів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності та рішення суб'єкта владних повноважень, винесеного за результатами їх розгляду, у сукупності з іншими доказами, не дозволить ефективно захистити та відновити порушене право позивача, не відповідає завданням адміністративного судочинства.
У той же час, відповідно до пункту 3 частини 2 статті 19 КАС, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: про накладення адміністративних стягнень, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Таким чином, спір в частині, що виник у зв'язку зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення, не є адміністративним, оскільки відповідач при складанні відповідного протоколу здійснює не публічно-владні управлінські функції, а процесуальні дії, оцінка яким надається під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Протокол про адміністративне правопорушення не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, а складається в порядку та випадках, встановлених КУпАП.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для залишення даної позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення вказаних вище недоліків, шляхом уточнення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 169 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
На підставі наведеного та керуючись статтями 160, 161, 171, 169, 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
1. Позовну заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Чернівецькій області, про визнання протиправними та скасування рішень - залишити без руху.
2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків адміністративного позову, які вказані в мотивувальній частині ухвали протягом п'яти днів з дня вручення цієї ухвали.
3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Боднарюк О.В.