13 серпня 2018 року м.Київ справа № 810/997/18
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, у якому позивач просить суд:
- визнати відмову Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 3 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» протиправною;
- зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 3 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02.02.2017.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що у період з 28.04.1983 по 01.05.1989 працював слюсарем на Макарівському молочному заводі, що підтверджується записами у трудовій книжці. Після подій на Чорнобильській АЕС, у період з 11.09.1986 по 12.09.1986 позивача було відряджено до зони відчуження для участі в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. 01 березня 1993 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (Категорія 3), серії НОМЕР_1 .
01 лютого 2017 року позивачеві виповнилося 55 років і він звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС».
Проте, в оформленні пенсії за віком на пільгових умовах йому було відмовлено у зв'язку з ненадання довідки форми №122, яка видається на підставі первинних документів лише тими підприємствами, установами та організаціями, в складі яких працівник виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Позивач вказує, що отримати зазначену довідку він не мав можливості, у зв'язку з відсутністю первинних документів, які поряд з іншими документами підтверджували б його участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та які б були підставою для видачі зазначеної довідки, а саме, табелі обліку робочого часу, маршрутні листи, розрахунково-платіжні відомості, а тому, з метою встановлення факту, що має юридичне значення, він звернувся до суду.
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 21.06.2017 у справі №370/292/17 було встановлено факт участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 та 12 вересня 1986 року в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, а саме: здійснював демонтаж сирзаводу в м. Чорнобиль Київської області.
Після набуття рішенням суду законної сили, позивач знову звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області щодо призначення йому пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Проте, у призначенні пенсії йому було знов відмовлено у зв'язку з ненаданням довідки за формою №122.
Позивач з відмовою Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області не погоджується. Вважає, що подані ним до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області документи та рішення Макарівського районного суду Київської області від 21.06.2017 у справі №370/292/17 підтверджують його участь у роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС та свідчать про наявність у позивача права на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідач позов не визнав та подав відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що при зверненні за призначенням пенсії, згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», особи повинні надати документи відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка форми 122, яка видається затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
У разі неможливості подання довідки №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження: первинні документи, що підтверджують періоди перебування в зоні відчуження: довідки про періоди роботи в зоні, табелі обліку робочого часу за період роботи в зоні, подорожні листи для водіїв, довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту); посвідчення про відрядження в зону відчуження (з відміткою населених пунктів зони відчуження); копії відомостей особових рахунків на виплату заробітної плати, за умови, що в особовому рахунку зазначено кратність оплати праці або населений пункт та кількість днів, за які здійснено підвищену оплату.
Так як позивачем до Управління не надано жодного вищевказаного документу, то підстави зменшення віку виходу на пенсію відсутні.
У судових засіданнях по справі 22.05.2018 та 12.07.2018 позивач підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
Присутній у судових засіданнях 22.05.2018 та 12.07.2018 представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позову.
22 травня 2018 року позивач подав письмове клопотання про продовження розгляду справи №810/997/18 у порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.9 ст. 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Відповідно до ч.3 ст.194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Враховуючи, що матеріали справи у достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, відсутність потреби у заслуховуванні свідків чи експерта, суд ухвалив подальший розгляд справи здійснювати у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 , виданим Макарівським РВ ГУ МВС України у Київській області 23.01.1997 (а.с. 28-29).
Відповідно до відомостей про роботу, які містяться у трудовій книжці позивача, ОСОБА_1 у період з 28.04.1983 по 07.04.1991 працював слюсарем на Макарівському молочному заводі (а.с. 31-40).
З архівного витягу Комунальної установи «Об'єднаний трудовий архів сільських та селищних рад Макарівського району» від 16.03.2018 №118 слідує, що згідно наказу №158 по Макарівському молочному заводу від 10.09.1986 року для проведення демонтажу устаткування Чорнобильського сирзаводу, у зв'язку з ліквідацією заводу, пов'язаною з аварією на Чорнобильській АЕС, наказано ОСОБА_1 відрядити в м. Чорнобиль строком на 2 дні з 11.09.1986 по 12.09.1986. Також, для проведення демонтажу Чорнобильського сирзаводу, у зв'язку з ліквідацією заводу, пов'язаною з аварією на Чорнобильській АЕС, наказом №50 по Макарівському молочному заводу від 02.04.1987, наказано ОСОБА_1 відрядити в м. Чорнобиль строком на 2 дні з 02.04.1987 по 03.04.1987 (а.с. 41).
01 березня 1993 року Київська обласна державна адміністрація видала позивачу посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (Категорія 3), серії НОМЕР_1 (а.с. 30).
Судом встановлено, що 05.12.2016 позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області за місцем проживання із заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до п.1 ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильскій АЕС 3 категорії (а.с. 63).
За результатами розгляду заяви, Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області листом від 08.12.2016 №79/Ж-06 відмовило позивачу у призначенні такої пенсії з тих підстав, що позивачем не подані документи, що передбачені пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (а.с. 14).
Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 21.06.2017 у справі №370/292/17 за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області про встановлення факту, що має юридичне значення, заяву задоволено. Встановлено факт участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 та 12 вересня 1986 року в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році. А саме: здійснював демонтаж сирзаводу в м. Чорнобиль Київської області (а.с. 27).
Згідно відмітки суду на тексті судового рішення вказане рішення суду набрало законної сили 25.07.2017.
06 листопада 2017 року позивач звернувся до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області із заявою про призначення йому пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на 5 років відповідно до п.1 ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як ліквідатору наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 3 категорії. Позивач разом із заявою надав до Управління ПФ рішення Макарівського районного суду Київської області від 21.06.2017 у справі №370/292/17 (а.с. 64-65).
Також 20.11.2017 позивач подав заяву до Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про призначення йому пенсії як ліквідатору ЧАЕС згідно рішення суду у справі №370/292/17 від 21.06.2017 (а.с. 66).
Листом від 27.11.2017 №240/Ж-01 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії зі зниженням пенсійного віку з тих підстав, що жодний з наданих позивачем до Управління документів неможливо взяти для призначення пенсії, оскільки вони не відповідають вимогам Постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 67).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України від 28.02.1991 №796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №796-XII).
Відповідно до абзацу 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Згідно зі статтею 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон №1058-IV) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.
За правилами абзацу 4 пункту 1 частини першої статті 55 Закону №796-XII особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме особам, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 5 років.
Відповідно до статті 10 Закону №796-XII учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців*, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.
Згідно зі статтею 65 Закону №796-XII документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Згідно із частиною першою статті 15 Закону №796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
Відповідно до пункту 5 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 №51 учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з 1 липня 1986 року до 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 1 до 14, у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або на їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році видаються відповідні посвідчення.
В пункті 10 цього Порядку уточнюється на підставі яких документів видається посвідчення. Зокрема, встановлено, що посвідчення видаються учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС на підставі одного з таких документів: а) посвідчення про відрядження в зону відчуження; б) військового квитка і довідки командира військової частини або архіву про участь у ліквідації наслідків аварії у зоні відчуження; в) довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження (із зазначенням кількості днів і населеного пункту).
Суд зазначає, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".
Згідно з абзацом 7 підпункту 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Зміст наведених норм дає підстави для висновку, що право на зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та працювали визначену кількість днів у зоні відчуження.
Водночас законодавець встановив перелік документів, що підтверджують участь особи у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який не обмежується лише довідкою за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 № 122, а навпаки такий факт може бути підтверджений будь-якими первинними документами.
Позивач разом із заявою про призначення пенсії за віком подав до Управління наступні документи: копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру; копію паспорта; копію трудової книжки; копію диплома; копію посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (Категорія 3) серії НОМЕР_1 від 01.03.1993, видане Київською обласною державною адміністрацією позивачу; рішення Макарівського районного суду Київської області від 21.06.2017 у справі №370/292/17, яким встановлено факт участі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 11 та 12 вересня 1986 року в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році, яке набрало законної сили 25.07.2017.
Суд вважає, що позивачем було подано достатньо документів для підтвердження періоду його роботи в зоні відчуження.
Суд наголошує, що за приписами частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
При цьому суд звертає увагу на інші беззаперечні докази перебування позивача у зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, а саме:
- архівний витяг Комунальної установи «Об'єднаний трудовий архів сільських та селищних рад Макарівського району» від 16.03.2018 №118, відповідно до якого, для проведення демонтажу Чорнобильського сирзаводу, у зв'язку з ліквідацією заводу, пов'язаною з аварією на Чорнобильській АЕС, наказом №158 по Макарівському молочному заводу від 10.09.1986, наказано ОСОБА_1 відрядити в м. Чорнобиль строком на 2 дні з 11.09.1986 по 12.09.1986. Також, для проведення демонтажу Чорнобильського сирзаводу, у зв'язку з ліквідацією заводу, пов'язаною з аварією на Чорнобильській АЕС, наказом №50 по Макарівському молочному заводу від 02.04.1987, наказано ОСОБА_1 відрядити в м. Чорнобиль строком на 2 дні з 02.04.1987 по 03.04.1987 (а.с. 41);
- довідка Макарівського молочного заводу від 15.05.1991 №66 видана ОСОБА_1 в тому, що він дійсно перебував на ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС 11,12.IX.1986 в м. Чорнобилі (а.с. 9);
- списком учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС по Макарівському молочному заводу, в яких зазначений ОСОБА_1 (а.с. 10-11).
Верховний Суд у постановах від 23.05.2018 у справі №398/3509/16-а та від 27.02.2018 у справі №344/9789/17 висловив правовий висновок щодо застосування положень ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Верховний Суд вказав, що єдиним документом, що підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом №796-ХІІ, зокрема, призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.
Як вже було встановлено судом, позивач має посвідчення ліквідатора наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (3 категорія), в період з 11.09.1986 по 12.09.1986 він приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Суд наголошує, що Закон надає особам право на отримання пенсії зі зниженням віку на 5 років за умови роботи в зоні відчуження з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року від 1 до 5 календарних днів.
Отже, в ході розгляду справи судом підтверджено факт участі позивача у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що дає йому право на призначення пенсії на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З матеріалів справи слідує, що першу заяву про призначення пенсії позивач подав 05.12.2016, звернувшись до Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області, за місцем проживання.
Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2016 №988 “Деякі питання функціонування територіальних органів Пенсійного фонду України” вирішено реорганізувати деякі територіальні органи Пенсійного фонду України шляхом злиття окремих органів Пенсійного фонду України за переліком згідно з додатком 1.
Згідно додатку №1 до вказаної постанови Управління Пенсійного фонду України у Києво-Святошинському районі та Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі реорганізовані шляхом злиття у Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області.
Отже, Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області є належним відповідачем за позовною вимогою про визнання протиправною відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 3 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», викладеної у листі Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі від 08.12.2016 №79/Ж-06, оскільки Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області є правонаступником Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі.
Позивач при зверненні до суду у позовній заяві не уточнює, яку саме відмову у призначення пенсії він оскаржує, оскільки у позивача не збереглися всі заяви, із якими він звертався до органів Пенсійного фонду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 витребувано докази по справі від відповідача, зокрема, копії заяв позивача про призначення пенсії, які подавались до Управління Пенсійного фонду України у Макарівському районі Київської області та до відповідача.
В ході судового розгляду справи судом встановлено, що на три заяви про призначення пенсії на пільгових умовах позивачем отримано дві відповіді, а саме лист Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області від 08.12.2016 №79/Ж-06 та лист Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.11.2017 №240/Ж-01, якими відмовлено позивачу у призначенні пенсії на пільгових умовах за тотожних підстав, у зв'язку з неподанням позивачем документів, що передбачені пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1.
Приймаючи до уваги, що обидві відмови у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, оформлені листами Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області від 08.12.2016 №79/Ж-06 та Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.11.2017 №240/Ж-01, є протиправними, суд вважає за необхідне задовольнити позов шляхом визнання протиправними обох вищевказаних відмов, викладених у відповідних листах органів Пенсійного фонду.
Щодо дати призначення, суд зазначає, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону №1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У пункті 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, днем звернення за пенсією вважається день приймання органом, що призначає пенсію, заяви про призначення, перерахунок, відновлення або переведення з одного виду пенсії на інший.
З матеріалів справи слідує, що першу заяву про призначення пенсії позивач подав 05.12.2016, звернувшись до Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області, за місцем проживання (а.с. 63). Факт отримання пенсійним органом вказаної заяви підтверджується відтиском штампу про реєстрацію заяви 05.12.2016 за вхід.№ 79/Ж та не заперечується відповідачем.
Отже, днем звернення позивача за пенсією вважається 05.12.2016, і ця дата передувала даті досягнення пенсійного віку з його зменшенням на 5 років.
Позивач 01.02.2017 року досяг пенсійного віку згідно статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 5 років.
Отже, суд дійшов висновку про те, що днем звернення позивача за пенсією є день подання першої заяви (05.12.2016 р.) до відповідача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що відповідає положенням п. 5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005, тому відповідно днем призначення позивачу пенсії є день, наступний за днем досягнення пенсійного віку, тобто 02.02.2017.
Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли судом здійснюється розгляд справ про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, у яких обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За таких обставин, враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про наявність у позивача права на користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зокрема, щодо призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку.
В свою чергу відмова у призначенні пенсії позивачу зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка викладена у листі Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області від 08.12.2016 №79/Ж-06 та листі Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.11.2017 №240/Ж-01 є протиправною.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право звернутися до суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з пунктом четвертим частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може містити вимогу про зобов'язання відповідача суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії.
За приписами пункту 4 частини 2 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов'язувати суб'єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії.
Приймаючи до уваги встановлення судом протиправності відмови у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» суд вважає за необхідне задовольнити позовну вимогу про зобов'язання Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 3 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02.02.2017.
Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до вимог частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 708,40 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.990980315.1 від 19.03.2018, оригінал якої наявний в матеріалах справи (а.с. 26).
Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволено у повному обсязі, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.
2. Визнати протиправною відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 зі зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до ст.55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка викладена у листі Управління Пенсійного Фонду у Макарівському районі Київської області від 08.12.2016 №79/Ж-06 та листі Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 27.11.2017 №240/Ж-01.
3. Зобов'язати Києво-Святошинське об'єднане управління Пенсійного фонду України Київської області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році 3 категорії, зі зменшенням пенсійного віку згідно п. 1 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 02.02.2017.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку: НОМЕР_3 ) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Києво-Святошинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (08132, Київська область, м. Вишневе, вул. Святошинська, буд. 50 ідентифікаційний код: 41248571).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.
Повний текст рішення суду складено 13 серпня 2018 року.
Суддя Кушнова А.О.