24 липня 2018 року м.Житомир справа № 806/1781/18
категорія 2.1
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
за участю:позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2,
представника відповідача Потійчука М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Коростишівської районної державної адміністрації та Коростишівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Коростишівської районної державної адміністрації та Коростишівської міської ради у якому, з врахуванням уточнень просить:
- визнати дії суб'єкта владних повноважень - Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області, які полягали в одноособовому розгляді заступником голови Коростишівської райдержадміністрації - Путято Євгенієм Вікторовичем, заяви ОСОБА_1 про визнання її та ОСОБА_4 такими, що постраждали від надзвичайних обставин; одноособового надання оцінки доданим до заяви документам як таким, що не створюють жодних правових наслідків та одноособового вирішення заступником голови адміністрації не виносити на розгляд засідання заяви ОСОБА_1 від 27.09.2017 року - протиправними;
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області у не винесенні на розгляд районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заяви ОСОБА_1 від 27.09.2017 про видачу довідки про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що постраждали від надзвичайних обставин - протиправною та зобов'язати винести на чергове засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій заяву ОСОБА_1 від 27.09.2017 року про видачу довідки про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що постраждали від надзвичайних обставин;
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Коростишівської районної державної адміністрації Житомирської області щодо не здійснення координації діяльності органів місцевого самоврядування, пов'язаної із організацією та здійсненням заходів щодо життєзабезпечення населення, яке постраждало внаслідок виникнення надзвичайної ситуації - протиправною;
- визнати бездіяльність суб'єкта владних повноважень - Коростишівської міської ради Житомирської області щодо не винесення на засіданні виконавчого комітету Коростишівської міської ради заяви ОСОБА_1 від 12.07.2017 р. про взяття на облік ОСОБА_1 та ОСОБА_7 з метою забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків і надання іншої необхідної допомоги - протиправною та зобов'язати суб'єкта владних повноважень Коростишівську міську раду Житомирської області винести на чергове засідання виконавчого комітету Коростишівської міської ради заяву ОСОБА_1 від 12.07.2017 р. про взяття на облік ОСОБА_1 та ОСОБА_4 з метою забезпечення житлом (до окремих списків для позачергового забезпечення житлом), відшкодування заподіяних матеріальних збитків і надання іншої необхідної допомоги.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не мала у власності, майна, а тому після встановлення опіки, вона була зареєстрована за адресою проживання позивача: АДРЕСА_1. 10.12.2014 в квартирі АДРЕСА_2 сталася пожежа. Згідно довідки від 20.10.2014 №1809000153 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично проживають по АДРЕСА_3 12.07.2017 вона із заявою до Коростишівської міської ради про визнання її та неповнолітньої ОСОБА_4 постраждалими та видати нам відповідну довідку. Проте, листом №20/К-1456/02-10 від 28.08.2017 їй рекомендовано звернутися до районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Коростишівській районній державній адміністрації. 27.09.2017 її представником було направлено заяву до районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Коростишівської районної державної адміністрації із проханням видати довідку про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 такими, що постраждали від надзвичайних обставин. Листом №02-22/3742 від 26.10.17 Коростишівською райдержадміністрацією було повідомлено про те, що постановою Верховної Ради України №254 від 17.03.2015 р. окремі райони, міста, селища і села Донецької і Луганської областей визнані тимчасово окупованими територіями. Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльності вважаються незаконними, а будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Також повідомлено, що відповідно до "Положення про районну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій" до повноважень комісії не входить визнання потерпілими від надзвичайних ситуацій громадян внаслідок пожеж (підпалів). Позивач вважає, що відповідачами відмовлено у видачі довідки про визнання такими, що постраждали від надзвичайних обставин та не вирішено питання про забезпечення нас рівноцінним житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Коростишівської районної державної адміністрації у судовому засіданні позов не визнав та заперечував щодо його задоволення з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.
Відповідачем Коростишівською міською радою було направлено до суду відзив на позовну заяву за змістом якого просить у позові відмовити, справу розглянути за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення позивача, представників позивача та відповідача, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов наступного висновку.
У ході судового розгляду встановлено, що є ОСОБА_1 є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка не мала у власності, майна, а тому після встановлення опіки, вона була зареєстрована за адресою проживання позивача: АДРЕСА_1
Позивач вказує, що 10.12.2014 в квартирі АДРЕСА_2 сталася пожежа та на підтвердження вказаної обставини позивач долучив до позовної заяви копію акта про пожежу від 12.12.2014.
Згідно довідки від 20.10.2014 №1809000153 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 фактично проживають по АДРЕСА_3
12.07.2017 позивач звернулася із заявою до Коростишівської міської ради про визнання її та неповнолітньої ОСОБА_4 постраждалими та видати відповідну довідку. Проте, листом №20/К-1456/02-10 від 28.08.2017 мені рекомендовано звернутися до районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при
Коростишівській районній державній адміністрації.
27.09.2017 позивачем було направлено заяву до районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій Коростишівської районної державної адміністрації із проханням видати довідку про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_8 такими, що постраждали від надзвичайних обставин.
Листом №02-22/3742 від 26.10.17 за підписом заступника голови Коростишівської райдержадміністрації Путято Є.В. було повідомлено про те, що постановою Верховної Ради України №254 від 17.03.2015 р. окремі райони, міста, селища і села Донецької і Луганської областей визнані тимчасово окупованими територіями. Відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території і їх діяльності вважаються незаконними, а будь-який акт (рішення, документ), виданий цими органами або особами, є недійсним і не створює правових наслідків. Також повідомлено, що відповідно до «Положення про районну комісію з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій» до повноважень комісії не входить визнання потерпілими від надзвичайних ситуацій громадян внаслідок пожеж (підпалів).
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України» від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14.04.2014 року № 405/2014 розпочато антитерористичну операцію.
Термін "антитерористична операція" визначено в статті 1 Закону України від 20.03.2003 року № 638-IV "Про боротьбу з тероризмом" (в редакції Закону № 1313-VII від 05.06.2014 року), згідно якої антитерористична операція - це комплекс скоординованих спеціальних заходів, спрямованих на попередження, запобігання та припинення терористичної діяльності, звільнення заручників, забезпечення безпеки населення, знешкодження терористів, мінімізацію наслідків терористичної діяльності.
Район проведення антитерористичної операції - визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.
Згідно ст. 1 зазначеного Закону терористична діяльність - це діяльність, яка охоплює: планування, організацію, підготовку та реалізацію терористичних актів; підбурювання до вчинення терористичних актів, насильства над фізичними особами або організаціями, знищення матеріальних об'єктів у терористичних цілях; організацію незаконних збройних формувань, злочинних угруповань (злочинних організацій), організованих злочинних груп для вчинення терористичних актів, так само як і участь у таких актах; вербування, озброєння, підготовку та використання терористів; пропаганду і поширення ідеології тероризму; фінансування та інше сприяння тероризму (у редакції Закону України від 18.05.2010 р. № 2258-VI).
Терористичний акт - це злочинне діяння у формі застосування зброї, вчинення вибуху, підпалу чи інших дій, відповідальність за які передбачена статтею 258 Кримінального кодексу України. У разі, коли терористична діяльність супроводжується вчиненням злочинів, передбачених статтями 112, 147, 258 - 260, 443, 444, а також іншими статтями Кримінального кодексу України, відповідальність за їх вчинення настає відповідно до Кримінального кодексу України.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2014 року № 1669-VII "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції", який визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки в тому числі осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України" від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Територія проведення антитерористичної операції - це територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року № 405/2014.
Наказом Першого заступника Голови Служби безпеки України - керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 7 жовтня 2014 року № 33/6/а Про визначення районів проведення антитерористичної операції та термінів її проведення» визначено такі райони проведення антитерористичної операції та терміни її проведення, зокрема, Донецька область - з 07 квітня 2014 року.
Згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053-р, яким затверджено Перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, м. Донецьк в якому був розташований будинок позивача, належить до населених пунктів, в яких здійснювалася антитерористична операція.
Відповідно до ст. 133 Контитуції України систему адміністративно-територіального устрою України складають: Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.
До складу України входять: Автономна Республіка Крим, Вінницька, Волинська, Дніпропетровська, Донецька, Житомирська, Закарпатська, Запорізька, Івано-Франківська, Київська, Кіровоградська, Луганська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Тернопільська, Харківська, Херсонська, Хмельницька, Черкаська, Чернівецька, Чернігівська області, міста Київ та Севастополь.
Міста Київ та Севастополь мають спеціальний статус, який визначається законами України.
Відповідно до ст.1 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація в межах своїх повноважень здійснює виконавчу владу на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, а також реалізує повноваження, делеговані їй відповідною радою.
За нормами ст. 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.
Аналіз наведених норм свідчить, що районна державна адміністрація та міська рада можуть виконувати відповідні владні функції та регулювати питання, які пов'язані з їх компетенцією, якщо вони виникли на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці на яку поширюється повноваження відповідної адміністрації та ради.
Що стосується наданої позивачем копії акту про пожежу від 12.12.2014, то суд зазначений доказ вважає недопустимим, враховуючи наступне.
Відповідно до п.7 Порядку обліку пожеж та їх наслідків, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2003 №2030 ( надалі Порядок №2030) документом, який засвідчує факт пожежі, є акт, що підписується комісією, до складу якої входить не менш як три особи, у тому числі представник територіального органу ДСНС, представник адміністрації (власник) об'єкта, потерпілий.
Відповідно до п.9 Порядку 2030 облік пожеж ведеться територіальними органами ДСНС - у населених пунктах і на об'єктах, підконтрольних ДСНС, а також на транспортних засобах.
З копії акту не можливо ідентифікувати ні представника територіального органу ДСНС, який його склав ні орган, який провів облік зазначеної пожежі, проте з акту вбачається, що він стосується пожежі, що сталась за адресою: АДРЕСА_1
Що стосується посилання позивача на п.2 Положення про відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних обставин затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1992 року №562 "Про Порядок відшкодування шкоди особам, які постраждали від надзвичайних ситуацій" ( надалі Порядок №562), то суд з цього приводу зазначає наступне.
Дійсно, відповідно до п.2 Порядку №562 органи державної виконавчої влади, виконавчі органи місцевого самоврядування (комісії у справах осіб, які постраждали від надзвичайних обставин) видають потерпілим довідки про визнання їх такими, що постраждали від надзвичайних обставин, при наявності паспорта або документа, що його заміняє. Зазначена довідка є підставою для вирішення питань забезпечення житлом, відшкодування заподіяних матеріальних збитків, працевлаштування і надання іншої необхідної допомоги.
Аналіз наведеної норми, а також норм законів України "Про місцеві державні адміністрації" та "Про місцеве самоврядування в України" свідчать, що такі довідки видаються лише виключно органами державної виконавчої влади, виконавчими органами місцевого самоврядування юрисдикція яких поширюється на територію, де сталися надзвичайні обставини.
Крім того, варто зазначити, що Порядок №562, затверджено на виконання вимог Закону України "Про надзвичайний стан", який на час виникнення спірних правовідносин втратив чинність.
На даний час діє Закон України "Про правовий режим надзвичайного стану", яким врегульовано зміст правового режиму надзвичайного стану, порядок його введення та припинення дії, особливості діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах надзвичайного стану, додержання прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб та відповідальність за порушення вимог або невиконання заходів правового режиму надзвичайного стану.
Аналіз наведених норм дає суду підстави до висновку, що Порядок 562 може застосовуватись лише щодо можливого відшкодування шкоди, яку було завдано у період надзвичайного стану.
Проте, на даний час в Україні чи в окремих її місцевостях не введено режиму надзвичайного стану, а тому Порядок №562 не може застосовуватись.
Разом з тим, слід вказати, що сторонами не заперечується факт того, що ОСОБА_1 та ОСОБА_4 є внутрішньо переміщеними особами, що підтверджується довідкою від 20.10.2014 №1809000153 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб", встановлено гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб.
Слід вказати, що на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем було надано копію акту обстеження матеріально-побутових умов підопічного з якого вбачається, що кімната у якій проживають позивач та його неповнолітня підопічна є площею 7 м.кв.
Статтею 11 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" визначено повноваження центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, зокрема і передбачено повноваження органів місцевого самоврядування щодо забезпечення зарахування внутрішньо переміщених дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа на облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб.
Позивачем не надано доказів того, що нею порушувалось питання щодо забезпечення зарахування її підопічної, як дитини, позбавленої батьківського піклування та її, як осіб, які потребують поліпшення житлових умов, і соціальний квартирний облік за місцем їх обліку як внутрішньо переміщених осіб.
Зважаючи на встановлені у ході судового розгляду обставини суд дійшов висновку, що позивач звертався із заявами у яких порушувались питання, які не відносяться до компетенції відповідачів, оскільки їх юрисдикція не поширюється на події, що стались на території м.Донецька, то у відповідачів були відсутні підстави для винесення поданих позивачем заяв на розгляд відповідних комісій та виконавчого комітету.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що відповідачі діяли у спосіб та у межах повноважень наданих їх чинним законодавством, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_3 12505) в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 до Коростишівської районної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 04053524, вул. Дарбіняна, 11, м. Коростишів, Житомирська область, 12501) та Коростишівської міської ради (код ЄДРПОУ 04053660, вул. Володимирська,1, м. Коростишів, Житомирська область, 12501) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.С. Токарева
Повне судове рішення складене 14 серпня 2018 року