07 серпня 2018 року Справа № 808/2171/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Садового І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи
за позовною заявою: ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)
до: Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд.2-б, код ЄДРПОУ 41248629)
про: визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
11.06.2018 ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перерахунку та виплаті пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям;
- зобов'язати відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 70 відсотків від заробітної плати з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого судді, здійснити перерахунок та виплату призначеної позивачу 13.10.2014 пенсії державного службовця (працюючого судді), у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати (суддівської винагороди працюючого судді), виходячи з окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (сплачувалась з розрахунку мінімальної заробітної плати 1600 грн.), 30 відсотків вислуги років та суми з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування державного службовця (працюючого судді), у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям з моменту нарахування пенсії 13.10.2014, починаючи виплату перерахованої пенсії з 01.02.2018.
Ухвалою суду від 14.06.2018 відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 02.07.2018 з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи відкладався на 07.08.2018.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, про час і дату судового засідання був повідомлений належним чином. Позиція позивача викладена в позовній заяві від 06.06.2018. Зокрема зазначено, що з 2014 року позивач отримує пенсію за віком призначену у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058 від 09.07.2003. На час призначення пенсії, позивач працювала на посаді судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя. Наказом Голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 52-ос від 20.12.2017 з 21.12.2017 позивача звільнено з посади судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя за власним бажанням. В січні 2018 року позивач звернулася до Центрального ОУПФУ м.Запоріжжя із заявою про відновлення виплати пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу" з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації та матеріальної допомоги. Проте, відповідачем було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії в зв'язку з тим, що для включення до складових заробітної плати для обчислення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, немає законних підстав, оскільки відповідний розрахунок чинним законодавством не передбачено. Позивач такі дії відповідача щодо відмови в нарахуванні розміру пенсії державного службовця без врахування розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально - побутові питання та суми індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування протиправними, оскільки, в результаті зазначених дій відповідача заробітна плата, з якої обрахована сума пенсії в односторонньому порядку зменшена відповідачем за рахунок неврахування у складі заробітної плати інших вищевказаних позивачем виплат.
Від представника відповідача надійшла заява від 07.08.2018 про розгляд справи за його відсутності, проти задоволення позовних вимог заперечує. Позиція відповідача викладена у відзиві на адміністративний позов від 27.06.2018. Зокрема зазначено, що вимоги щодо визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови позивачу у проведені перерахунку та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перерахунку та виплаті пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям є необґрунтованими, оскільки враховуючи, положення ст. 33 Закону України "Про державну службу", вказані виплати не входять до складу заробітної плати державного службовця та є разовими. Відповідно до п. 5 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 №213, слідує, що у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", "Про статус народного депутата України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про судову експертизу", "Про Національний банк України", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про дипломатичну службу", Податкового та Митного кодексів України, Положення про помічника- консультанта народного депутата України. Отже, з 1 червня 2015 року пенсії в порядку та на умовах, визначених вищезазначеними законами, не призначаються, раніше призначені пенсії не перераховуються. Стосовно відмови в перерахунку пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати, повідомлено, що чинним законодавством регламентовано лише питання щодо упорядкування структури заробітної плати та її індексації працюючим державним службовцям і не передбачено перерахунку пенсії державного службовця, у зв'язку зі зміною розміру заробітної плати. З огляду на викладене просить у позові відмовити у повному обсязі.
Відповідно до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
У зв'язку з розглядом справи у порядку письмового провадження, відповідно до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, якими обґрунтовуються позовні вимоги, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1, перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя та отримувала пенсію за віком з 13.10.2014, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-1У від 09.07.2003.
Пенсію було призначено у відповідності до Закону України "Про державну службу" у розмірі 9490 грн., з урахуванням обмежень відповідно до цього Закону, які діяли на час нарахування та призначення пенсії.
На час призначення пенсії ОСОБА_1 перебувала на посаді судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя.
Наказом Голови Комунарського районного суду м. Запоріжжя № 52-ос від 20.12.2017 з 21.12.2017 ОСОБА_1 звільнено з посади судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя за власним бажанням (відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 14.12.2017 № 40840/0/15-17).
02.01.2018 позивач звернулася з письмовою заявою до відповідача про відновлення виплати пенсії державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу".
За заявою позивача від 02.01.2018 про відновлення виплати пенсії державного службовця, позивачу призначена пенсія державного службовця, розмір якої станом на 01.01.2018 складає 11685 грн.23 коп.
При нарахуванні розміру пенсії державного службовця у жовтні 2014 року позивачу було нараховано пенсію у розмірі 70% від заробітної плати (з урахуванням встановлених Законом обмежень у розмірі 9490грн.), проте, без врахування розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та суми індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
19.01.2018 позивач звернулася до відповідача з письмовим зверненням, у якому просила:
- повідомити у якому відсотковому розмірі від заробітної плати позивачу призначено пенсію 13.10.2014 відповідно до Закону України "Про державну службу" та у якому розмірі призначено пенсію державного службовця без урахування обмеження у 9490 грн.00 коп., яке існувало на жовтень 2014 року;
- здійснити перерахунок та виплату їй пенсії державного службовця з дня звернення, з урахуванням у складі заробітної плати розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально-побутові питання та суми індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- здійснити перерахунок пенсії за три роки, починаючи з 21.12.2014 по 31.12.2017 на підставі Закону України "Про державну службу", в редакції на час призначення пенсії державного службовця.
Відповідач листом від 02.02.2018 №58/б-9 повідомив, що пенсію розраховано у відповідності до вимог чинного законодавства, підстав для перерахунку не має, у зв'язку тим, що включення будь-яких інших виплат, а саме матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, чинним законодавством не передбачено.
Вважаючи відмову відповідача в нарахуванні розміру пенсії державного службовця без врахування розміру матеріальної допомоги на оздоровлення та соціально- побутові питання та суми індексації заробітної плати, на які нараховувалися страхові внески на загально-обов'язкове державне пенсійне страхування, неправомірною, позивач звернулася із даним позовом до суду.
Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані позивачем та відповідачем докази, суд приходить до наступних висновків.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів ч.2 ст.2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла станом на час призначення пенсії позивачу), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 70 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно із ч. 1 ст. 1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці", до структури заробітної плати входять основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Відповідно до ст.33 Закону України "Про державну службу" заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також індексація входила до системи оплати праці державного службовця.
Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Зі змісту ст.40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати повинні бути сплачені страхові внески.
До складу заробітної плати відносяться також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.
Матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати та грошова винагорода за сумлінну безперервну працю згідно постанови КМУ від 24.02.2003 року № 212 є складовою заробітної плати. На суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань та грошової винагороди за сумлінну безперервну працю нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Аналогічна позиція міститься в постановах Верховного Суду України від 20.02.2012 року у справі № 21-430а11 та від 04.03.2014 року у справі № 21-3а14.
У вказаних правових висновках Верховного Суду України зазначено, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема премії, надбавки, матеріальна допомога на оздоровлення та допомога на вирішення соціально-побутових питань, сума індексації заробітної плати, включаються до складу заробітної плати державного службовця та враховуються при обчисленні розміру її пенсії.
Відмовляючи позивачу у здійсненні перерахунку пенсії, відповідач посилався на те, що з 01.06.2015 згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VII раніше призначені пенсії на умовах Закону України "Про державну службу", не перераховується.
З цього приводу суд зазначає наступне.
Як свідчать матеріали справи, пенсію державного службовця ОСОБА_1 було призначено 13.10.2014, тобто, до прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 № 213-VІІ.
Ця норма стосується тільки новопризначених пенсій з 01.06.2015.
Згідно зі ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", умови та порядок перерахунку пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України
Постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 скасовано пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 31.03.2000 щодо порядку перерахунку пенсії, проте вказана постанова не має зворотної дії та не може відміняти законодавчу дію прямої дії ст. 37-1 Закону України "Про державну службу", діючого на час призначення пенсії позивачу.
Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла станом на 01.05.2014, тобто на час призначення пенсії позивачу), до набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VІІІ від 28.12.2014, передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Тобто, особа не може бути в подальшому позбавлена вже досягнутих нею прав у зв'язку з прийняттям нових законів, якими звужуються чи взагалі скасовуються такі права.
Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VI11 від 28.12.2014, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.
Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України "Про державну службу", а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.
Таким чином, змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців, починаючи з 01 січня 2015 року.
Згідно пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 "Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії" (далі - Постанова №865) у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом України "Про державну службу", визначається в такому порядку:
пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію. - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку;
іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок.
Отже, вказана норма права передбачала проведення перерахунку пенсій, призначених державним службовцям, у зв'язку з підвищенням розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.
Однак, Постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року №1013 "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" до Постанови №865 внесено зміни, які застосовуються з 01 грудня 2015 року та якими, зокрема, виключено пункт 4.
01 травня 2016 року набрав чинності Закон України "Про державну службу" №889-VІІ1 від 10 грудня 2015 року.
Відповідно до ст. 90 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 №889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 889-УІІІ втратив чинність Закон України "Про державну службу", крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI Закону №889-VIII.
Згідно п.12 ч.3 ст.3 Закону України "Про державну службу" від 10.12.2015 за № 889-VІІІ, норми зазначеного закону не поширюються на суддів.
Питання заробітної плати (суддівської винагороди) суддів регулюється нормами діючого закону "Про судоустрій і статус суддів" і виходять за межі повноважень Кабінету Міністрів України в цій частині, у тому числі в частині перерахунку пенсії суддів пенсіонерів, які набули зазначений статус до 01.05.2016.
Закон України за № 889-VІІІ від 10.12.2015 набрав чинності з 01.05.2016, тобто поширюється на осіб, які вийшли та вийдуть на пенсію після 01.05.2016 і не містить норм, які прямо вказують на поширення закону на осіб, які вийшли на пенсію до 01.05.2016, за винятком наявності та не бажання самого пенсіонера.
Отже, питання гарантій, передбачених попереднім Законом України № 3723-XII та прав, набутих позивачем на підставі зазначеного закону не врегульовав і не вирішено відповідно до норм ст. 22 Конституції України, у зв'язку з чим позивач має право на відповідний захист в суді на підставі Конституції України.
Суд вважає, що зміни у законодавстві про скасування порядку і умов перерахунку пенсії державного службовця є обмеженням, гарантованих Основним Законом України прав.
У такому випадку слід зазначати, що відповідно до частин першої, другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі "Суханов та Ільченко проти України" (заяви №№ 68385/10 та 71378/10) від 26.09.2014 відмова у перерахунку пенсії через невстановлення Урядом певного порядку була кваліфікована Європейським судом з прав людини, як порушення майнового інтересу заявника, що передбачено у статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 51-56). За правовою позицією Суду у цій справі, за певних обставин "законне сподівання" на отримання "активу" також може захищатися статтею 1 Першого протоколу. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має "законне сподівання", якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя - наприклад, коли є усталена практика національних Судів, якою підтверджується його існування.
Тобто, бездіяльність держави щодо прийняття нормативного акту, який визначає механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах, тримання громадян у невизначеності є невиправданим втручанням у права, передбачені статтею 1 Першого протоколу.
Аналогічну правову позицію Європейського суду з прав людини викладено у рішенні по справі "Будченко проти України" (заява №38677/06) від 24.07.2014. Суть цієї справи полягала у тому, що Кабінет Міністрів України повинен був запровадити правові механізми, необхідні для реалізації прав громадян на соціальні пільги, на які мав право заявник. Проте такий механізм був запроваджений лише через декілька років після набрання Законом чинності. Наведений стан був визнаний Європейським судом з прав людини таким, що порушив майновий інтерес заявника, тривале незапровадження відповідного механізму було втручанням у право заявника мирно володіти своїм майном, передбачене статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграф 39 у справі "Будченко проти України").
Виходячи з викладеного, суд вважає, що право позивача на перерахунок пенсії є безперечним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державою зобов'язань.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду належних, допустимих доказів та не доведено правомірність його дій, суд доходить висновку, що вимоги позивача повністю доведені матеріалами справи, а відтак, наявні підстави для захисту прав в судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає дії відповідача щодо неврахування при розрахунку пенсії позивачу матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації, на які нараховувались і сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, протиправними, а вимоги позивача в зазначеній частині є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково в межах строку звернення до пенсійного органу.
Відповідно до частини 4 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок пенсії проводиться у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву подано пенсіонером до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо відповідну заяву подано пенсіонером після 15 числа.
Враховуючи, що за перерахунком позивач звернулася із заявою 19.01.2018, є підстави для здійснення перерахунку з 01.02.2018.
За таких обставин позов в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме з 01.02.2018, а за період з 13.10.2014 по 31.01.2018 в позові слід відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Матеріалами справи встановлено факт сплати судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 05.06.2018 №0.0.1052939446.1.
Таким чином, судові витрати у розмірі 704,80грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок суб'єкта владних повноважень.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 (69035, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд.2-б, код ЄДРПОУ 41248629) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні перерахунку та виплаті пенсії державного службовця з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та перерахунку та виплаті пенсії у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям.
Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії державного службовця у розмірі 70 відсотків від заробітної плати з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого судді, здійснити перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_1 13.10.2014 пенсії державного службовця (працюючого судді), у розмірі 70 відсотків суми заробітної плати (суддівської винагороди працюючого судді), виходячи з окладу у розмірі 10 мінімальних заробітних плат (сплачувалась з розрахунку мінімальної заробітної плати 1600 грн.), 30 відсотків вислуги років та суми з урахуванням у складі заробітної плати сум індексації заробітної плати та матеріальної допомоги, на які нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування державного службовця (працюючого судді), у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям з 01.02.2018.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69057, м. Запоріжжя, вул. Гагаріна, буд.2-б, код ЄДРПОУ 41248629).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Перехідних положень КАС України рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі та підписано 13.08.2018.
Суддя І.В.Садовий