04 липня 2018 року 17:48Справа № 808/1334/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Гавриленко А.О. та представників:
позивача: Ніколаєнка І.Р.,
відповідача: Піддубної О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ АЛЬЯНС»
до Головного управління ДФС у Запорізькій області
про визнання протиправними та скасування податкової вимоги та рішення,
11 квітня 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (далі - позивач або ТОВ «ЕТА») до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач або ГУ ДФС у Запорізькій області), в якому позивач просить суд:
визнати протиправною та скасувати податкову вимогу відповідача від 21.03.2018 №950-49/827;
визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про опис майна у податкову заставу від 23.03.2018 №138.
Ухвалою суду від 16 квітня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі № 808/1334/18, призначено підготовче засідання на 15 травня 2018 року.
Розгляд справи відкладався та оголошувалась перерва.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «ЕТА» своєчасно сплачено грошове зобов'язання з податку на прибуток, визначене відповідачем за 2014 рік податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2018 №0002361406. 31.03.2018 позивач отримав оскаржувану податкову вимогу, якою його повідомлено про податковий борг у розмірі 18 372,87 грн., який складається з пені, нарахованої відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України. Вказує, що у випадках, коли суму грошового зобов'язання визначає контролюючий орган, нарахування пені починається з першого робочого дня після закінчення 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення. За таких обставин, коли зобов'язання за податковим-повідомленням рішенням від 28.02.2018 №0002361406, отриманим 12.03.2018, сплачено своєчасно 16.03.2018, вважає нарахування пені необґрунтованим, оскаржувані вимогу та рішення протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, у своєму відзиві від 14 травня 2018 року (вх. № 14695) зазначає, що заборгованість позивача виникла відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України за наслідками проведення податкової перевірки; нарахування пені розпочалося з 13.03.2015 (граничний день сплати) та закінчилось 15.03.2018. Вказує, що пеня нараховується починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання. Просить відмовити у задоволенні позову.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Акорд».
У судовому засіданні 04 липня 2018 року на підставі ст. 250 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (код ЄДРПОУ 37359296) зареєстроване в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Запорізькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Запорізькій області (відділення у Комунарському районі м. Запоріжжя).
На підставі направлення від 05.02.2018 №204 та наказу від 05.02.2018 №317, виданих ГУ ДФС у Запорізькій області, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ЕТА» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток за 2014 рік при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «ФГ АРУНАЛ», за результатами якої складено акт від 09.02.2018 №74/08-01-14-06/37359296. Перевіркою встановлено порушення позивачем п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, пп. 135.5.4 п. 135.5 ст. 135 Податкового кодексу України, Порядку заповнення декларації, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28.09.2011 №1213, внаслідок чого підприємством занижено податок на прибуток на суму 16 950,00 грн. за 2014 рік.
На підставі акту перевірки від 09.02.2018 №74/08-01-14-06/37359296 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 28.02.2018 №0002361406, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 21 187,50 грн., в т.ч. 16 950,00 грн. - за податковим зобов'язанням, 4 237,50 грн. - за штрафними санкціями.
Вказане податкове повідомлення-рішення направлено на адресу позивача засобами поштового зв'язку та отримано ним 12.03.2018.
Платіжним дорученням від 12.03.2018 №719 грошове зобов'язання за податковим повідомленням-рішенням від 28.02.2018 №0002361406 сплачено позивачем.
21.03.2018 відповідачем сформовано податкову вимогу №950-49/827, відповідно до якої станом на 20.03.2018 за позивачем обліковується податковий борг з податку на прибуток у розмірі 18 372,87 грн., який складається з пені.
Крім того, відповідачем винесено рішення від 23.03.2018 №138 про опис майна ТОВ «ЕТА» у податкову заставу.
Не погоджуючись з фактом нарахуванням пені, а відтак з податковою вимогою та рішенням про опис майна, ТОВ «ЕТА» звернулось до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 21.12.2016 № 1797-VIII ) нарахування пені розпочинається: при нарахуванні суми грошового зобов'язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов'язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов'язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.
Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до пп. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Тобто, пеня нараховується на суму коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір, але не сплатив у встановлені законодавством строки, та/або на суму штрафної (фінансової) санкції чи санкцій за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не сплачених платником у встановлені законодавством строки.
Пунктом 1 гл.7 р.ІІІ Порядку ведення органами Державної фіскальної служби України оперативного обліку податків і зборів, митних та інших платежів до бюджетів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07 квітня 2016 року №422, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 травня 2016 року за №751/28881, передбачено, що нарахування пені розпочинається, зокрема, у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом при проведенні перевірки встановлено заниження позивачем податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 16 950,00 грн.
Відтак, нарахування пені за правилами підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України здійснюється не з моменту узгодження податкового зобов'язання, а саме з дня настання граничного строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження), що свідчить про помилковість доводів позивача відносно відсутності підстав для нарахування пені, зважаючи на своєчасність сплати суми грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням.
За визначенням пп. 14.1.153 п. 14 ст. 14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
За правилами п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Відтак, викладене свідчить про наявність у контролюючого органу підстав для нарахування пені та для винесення податкової вимоги.
Скасовуючи податкову вимогу в частині на суму 6 962,69 грн., суд виходить із приписів п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України (в редакції Закону від 21.12.2016 № 1797-VIII ), відповідно до якого на суми грошового зобов'язання, визначеного підпунктами 129.1.1 та 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені), та в інших випадках визначення пені відповідно до вимог цього Кодексу, коли її розмір не встановлений, нараховується пеня за кожний календарний день прострочення сплати грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на кожний такий день.
З наданого відповідачем розрахунку пені встановлено, що пеню нараховано з 13.03.2015 по 15.03.2018 за 1099 календарних днів за обліковою ставкою НБУ 30% (ставка діяла на граничний день сплати).
04.07.2018 відповідачем до матеріалів справи надано пояснення (вх. №20828) та розрахунок пені до податкового повідомлення-рішення від 28.02.2018 №0002361406 із зазначенням пені з розрахунку 120% річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний день прострочення сплати зобов'язання.
З наданого розрахунку вбачається, що розмір пені, обчисленої таким способом, становить 11 410,18 грн., отже податкова вимога в частині на суму 6 962,69 грн. є протиправною та підлягає скасуванню.
За змістом пунктів 88.1, 88.2 ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов'язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.
Відповідно до пп. 89.1.2 п. 89.1, п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.
Зважаючи на наявність у позивача податкового боргу, визначеного в податковій вимозі від 21.03.2018 №950-49/827, наявне і право податкової застави, що свідчить про правомірність винесення рішення від 23.03.2018 №138.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною першою ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини третьої ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ АЛЬЯНС» задовольнити частково.
2. Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДФС у Запорізькій області форми «Ю» від 21.03.2018 №950-49/827 в частині на суму 6 962 (шість тисяч дев'ятсот шістдесят дві) гривні 69 копійок.
3. В іншій частині адміністративного позову відмовити.
4. Судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 669 (шістсот шістдесят дев'ять) гривень 56 копійок присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛЕКТРОТЕХНІЧНИЙ АЛЬЯНС» (вул. Степова, буд. 5-А, м. Запоріжжя, 69027, код ЄДРПОУ 37359296) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 166, м. Запоріжжя, 69107; код ЄДРПОУ 39396146).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 16.07.2018.
Суддя Ю.П. Бойченко