07 серпня 2018 року Справа № 808/2367/17 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, слідчий слідчого відділу Кам'янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити дії,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУНП в Запорізькій області), треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, слідчий слідчого відділу Кам'янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 (далі - третя особа 1, слідчий ОСОБА_2), ОСОБА_3 (далі - третя особа 2, ОСОБА_3), в якому, з урахуванням уточнень, просив суд визнати перевірку відповідача по заявам ОСОБА_1 від 25.02.2017 та 03.06.2017 незаконною та зобов'язати відповідача своїм наказом звільнити з лав поліції ОСОБА_2.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 25 лютого 2017 року та 03.06.2017 він звернувся з заявою-скаргою до ГУНП в Запорізькій області з вимогою призначення службової перевірки злочинної діяльності слідчого ОСОБА_2 і своїм наказом звільнити з посади зазначеного слідчого за порушення законів України, професійних обов'язків та зловживань у кримінальному провадженню №12017080260000169. Зазначає, що за результатами проведеної перевірки позивачем від ГУНП в Запорізькій області отримано відповідь, в якій повідомлено про те, що службова перевірка виконана і за її результатами не знайдено фактів втрати слідчим ОСОБА_2 документів кримінального провадження та фальсифікацій огляду місця події. Разом з тим, позивач зазначає, що він паралельно звернувся і до прокуратури з заявою на незаконні дії слідчого ОСОБА_2 у кримінальному провадженні №12017080260000169 та прокурором за результатами розгляду звернення було встановлено, що в матеріалах кримінального провадження дійсно відсутня частина клопотань про проведення процесуальних дій.
Також, позивач послався на те, що слідчий ОСОБА_2 належним чином не виконав свої посадові обов'язки і під час вчинення невідомими особами правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.3 ст.355 Кримінального кодексу України, а саме не вчинив жодних дій спрямованих на затримання та встановлення осіб, які відкрито погрожували клієнтам адвоката ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Крім того, позивач посилався на те, що слідчим ОСОБА_2 також не виконувались і вимоги суду в частині надання до суду матеріалів кримінального провадження. Зазначає, що згідно супровідного листа від 25.05.2017 в.о. заступника начальника СВ Кам'янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції в суд направлено кримінальне провадження №12017080260000169 на 238 аркушах, а в дійсності направлено лише 136 аркушів, тобто слідчим ОСОБА_2 було приховано від слідчого судді 102 аркуші справи.
Також, позивач зазначав про те, що слідчий ОСОБА_2 знаходячись старшим слідчим в оперативній групі, яка прибула в с. Дніпровку на місце ДТП в результаті якого пошкоджені транспортні засоби в тому числі і під керуванням позивача відкрито не виконував свої обов'язки та фальсифікував обставини місця ДТП (на дорозі складав умисно сфальсифіковані документи). Крім того, слідчим ОСОБА_2 під час прибуття на місце ДТП не було дотримано вимог Інструкції та покрокові дії поліцейського при ДТП, яка затверджена наказом міністра внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395.
Вважає, що відповідачем під час проведення службової перевірки не було належним чином надано оцінку діям слідчого ОСОБА_2, у зв'язку з чим така перевірка є не повною. Крім того, позивач вважає, що з урахуванням явних фактів порушень слідчим ОСОБА_2 вимог чинного законодавства України наявні підстави для зобов'язання ГУНП в Запорізькій області прийняти наказ про звільнення слідчого ОСОБА_2 з посади та лав Національної поліції в цілому.
В судове засідання позивач не з'явився, просив розглядати адміністративну справу без його участі.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив. В обґрунтування заперечень послався на те, що вичерпний перелік підстав для звільнення поліцейського зі служби в поліції визначено статтею 77 Закону України «Про Національну поліцію», разом з тим, позивачем не наведено наявності підстав з якими чинне законодавство України пов'язує звільнення поліцейського зі служби в поліції. Також, відповідач вказав, що на момент проведення службового розслідування за зверненням ОСОБА_1 жодних порушень вимог Кримінального процесуального кодексу України слідчим ОСОБА_2 встановлено не було, що зумовило надання позивачу відповіді про не підтвердження порушень на які посилався позивач. В подальшому від керівника Енергодарської місцевої прокуратури Запорізької області до ГУНП в Запорізькій області надійшов лист, в якому прокурором було вказано на недодержання співробітниками слідчого відділу Кам'янсько-Дніпровського відділення поліції вимог кримінально-процесуального законодавства України. Зазначає, що за результатами розгляду листа прокурора Енергодарської місцевої прокуратури було проведено повторне службове розслідування за результатами якого дійсно було встановлено недотримання співробітниками СВ Кам'янсько-Дніпровського ВП вимог чинного законодавства України в межах кримінального провадження №12017080260000169.
Зазначає, що виявленні порушення вимог чинного законодавства України було вирішено притягнути до відповідальності колишнього начальника СВ К.-Дніпровського ВП, а слідчому ОСОБА_2 було суворо вказано на виявлені недоліки в роботі.
Вважає, що відповідачем було належним чином розглянуто питання дотримання співробітниками СВ Кам'янсько-Дніпровського ВП, в тому числі в слідчим ОСОБА_2, вимог чинного законодавства України та вирішено питання про притягнення винних осіб до відповідальності. Зазначає, що ступінь дисциплінарного впливу на поліцейського є дискреційним повноваженням відповідача, а тому суд не уповноважений приймати рішення про звільнення поліцейського з займаної посади. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Треті особи в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи повідомлені належним чином.
Суд, повно та всебічно встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши надані докази у їх сукупності та взаємозв'язку, вважає за необхідне зазначити наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 не погодившись з правомірністю дій слідчого СВ Кам'янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2 звернувся зі скаргою на неналежне розслідування кримінального провадження №12017080260000169 до ГУНП в Запорізькій області.
27 вересня 2017 року заступником начальника ГУНП в Запорізькій області - начальником слідчого управління затверджено Висновок за результатами розгляду звернення ОСОБА_1, відповідно до висновків якого дії працівників СВ К.-Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області під час розслідування кримінального провадження №12017080260000169 за фактом ДТП, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, вирішено вважати такими, що суперечать вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України (а.с.143-146).
Позивач, не погодившись з висновками службового розслідування та вважаючи, що наявні підстави для звільнення слідчого ОСОБА_2 зі служби в поліції, звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України, визначаються Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580).
Відповідно до частини 1 статті 1 Закону №580 Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно ч.1 ст.8 Закону №580 поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 17 Закону №580 визначено, що поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Відповідно до ч.1 ст.18 Закону №580 поліцейський зобов'язаний: 1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; 2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; 3) поважати і не порушувати прав і свобод людини; 4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я; 5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків; 6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
Згідно ч.1 ст.19 Закону №580 у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Суд зазначає, що на момент виникнення спірних правовідносин сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України (далі - особи рядового і начальницького складу) стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень регулювався Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, який затверджено Законом України від 22 лютого 2006 року №3460-IV (далі - Дисциплінарний статут).
Який поширювався на поліцейських Національної поліції, відповідно до приписів пункту 4 Прикінцеві та перехідні положення Закону №580.
Статтею 1 Дисциплінарного статуту визначено, що службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Відповідно до статті 2 Дисциплінарного статуту, дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Згідно ч.1 ст.5 Дисциплінарного статуту, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту визначено, що на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.
Відповідно до ч.1 ст.14 Дисциплінарного статуту, з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
З матеріалів справи судом встановлено, що ОСОБА_1 вважаючи дії слідчого ОСОБА_2 незаконними звернувся до зі скаргою на дії слідчого до слідчого управління ГУНП в Запорізькій області.
За результатами проведеного службового розслідування 27.09.2017 заступником начальника ГУНП в Запорізькій області - начальником слідчого управління затверджено Висновок за результатами розгляду звернення ОСОБА_1, в якому за результатами проведеного службового розслідування відповідач дійшов висновку про те, що дії працівників СВ К.-Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області під час розслідування кримінального провадження №12017080260000169 за фактом ДТП, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України не суперечать вимогам чинного кримінального процесуального законодавства України.
Позивач вважає, що вказаний висновок є не повним та таким, що не має належної реакції на незаконні дії слідчого ОСОБА_2, проте, суд не може погодитись з таким твердження з огляду на наступне.
Дійсно, у висновку службового розслідування затвердженому 27.09.2017 не встановлено порушень вимог чинного законодавства співробітниками СВ К.-Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області.
Разом з тим, з матеріалів справи встановлено, що Енергодарською місцевою прокуратурою на адресу слідчого управління ГУНП в Запорізькій області було направлено лист в якому повідомлялось про встановлення порушення співробітниками СВ К.-Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області вимог КПК України під час розслідування кримінального провадження №12017080260000169.
28 липня 2017 року заступником начальника ГУНП в Запорізькій області - начальником слідчого управління затверджено висновок за результатами розгляду листа Енергодарської міської прокуратури Запорізької області, в якому за результатами службового розслідування вирішено факти викладені в листі Енергодарської місцевої прокуратури вважати такими, що знайшли свої підтвердження.
Крім того, за порушення вимог статті 220 КПК України під час розгляду клопотань ОСОБА_1 в межах кримінального провадження №12017080260000169 за ч.1 ст.286 КК України:
оголошено догану колишньому в.о. начальника СВ К.-Дніпровського ВП Енергодарського ВП підполковнику поліції ОСОБА_6;
встановлено, що підлягає дисциплінарній відповідальності колишній в.о. начальника СВ К.-Дніпровського ВП Енергодарського ВП майор поліції ОСОБА_7, але приймаючи до уваги, що останнього з займаної посади усунуто вирішено обмежитись цим;
суворо вказано на виявлені недоліки в.о. начальника СВ К.-Дніпровського ВП Енергодарського ВП капітану поліції ОСОБА_2
Тобто, за результатами розгляду листа Енергодарської місцевої прокуратури було прийнято рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності, зокрема і слідчого ОСОБА_2, з питань викладених у зверненні ОСОБА_1
Відповідно до ч.1 ст.8 Дисциплінарного статуту, начальник несе персональну відповідальність за стан службової дисципліни і повинен постійно його контролювати. Начальник зобов'язаний бути прикладом у дотриманні законності, службової дисципліни, бездоганному виконанні вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів, наказів, норм моралі, професійної та службової етики, розвивати і підтримувати в підлеглих свідоме ставлення до виконання службових обов'язків, честь і гідність, заохочувати розумну ініціативу, самостійність, старанність у службі, уміло застосовувати заходи дисциплінарного впливу.
Судом встановлено, що колишньому начальнику СВ К.-Дніпровського ВП Енергодарського ВП за порушення ст.220 КПК України в частині неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 оголошено догану.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідачем було належним чином прийнято рішення по суті порушених позивачем у скарзі питань та притягнуто винних осіб до дисциплінарної відповідальності.
Щодо твердження ОСОБА_1 про те, що застосований захід дисциплінарного впливу на слідчого ОСОБА_2 є недостатнім, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту, Міністрові внутрішніх справ України належить право накладати дисциплінарні стягнення, передбачені цим Статутом, на всіх осіб рядового і начальницького складу. Інші начальники накладають дисциплінарні стягнення в межах прав, наданих їм міністром внутрішніх справ України. Начальник, який не наділений правом накладання дисциплінарних стягнень, має право порушити перед старшим прямим начальником клопотання про притягнення особи рядового або начальницького складу до дисциплінарної відповідальності. Правом накладання дисциплінарних стягнень користуються тільки прямі начальники. Начальник, який перевищив надане йому право накладати дисциплінарні стягнення, несе відповідальність за цим Статутом. Дисциплінарне стягнення, накладене з порушенням вимог цього Статуту, скасовується начальником, який його наклав, або старшим прямим начальником. Старший прямий начальник має право протягом одного місяця з дня оголошення особі рядового або начальницького складу наказу про накладення дисциплінарного стягнення посилити, а протягом року - пом'якшити чи скасувати дисциплінарне стягнення, накладене підлеглим йому начальником, якщо встановлено, що воно не відповідає тяжкості вчиненого проступку. Такі дисциплінарні стягнення, як звільнення з органів внутрішніх справ, звільнення з посади, пониження в спеціальному званні на один ступінь, накладаються начальниками, яким надано право прийняття на службу до органів внутрішніх справ, призначення на посаду, присвоєння спеціального звання.
Тобто, визначення ступеня дисциплінарного впливу на поліцейського визначається керівником, якому надано право накладати на поліцейського дисциплінарне стягнення, суд в свою чергу не має повноважень втручатися у вільний розсуд керівника в питання застосування до поліцейського заходів дисциплінарного впливу.
Щодо твердження позивача про вчинення слідчим ОСОБА_2 злочинних дій та злочинного невиконання службових обов'язків, суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на справи: що мають вирішуватися в порядку кримінального судочинства.
Згідно п.2 ч.1 ст.131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: організацію і процесуальне керівництво досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляд за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку.
За таких обставин, у разі якщо позивач вважає, що слідчим ОСОБА_2 або іншою посадовою особою СВ К.-Дніпровського ВП Енергодарського ВП вчиняються злочинні дії, то має право звернутися до органів прокуратури України з відповідною заявою, яка повинна розглядатися в рамках кримінального судочинства.
В свою чергу, п.10 ч.1 ст.77 Закону №580 передбачено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється: у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
За таких обставин, вчинення поліцейським кримінального правопорушення є підставою для його звільнення зі служби в поліції, проте така обставина повинна бути встановлена та закріплена обвинувальним вироком суду.
Адміністративний суд не наділений повноваженнями давати оцінку наявності/відсутності в діях особи ознак кримінального правопорушення, зокрема відповідальність за яке передбачена статтею 367 КК України.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 78, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, слідчий слідчого відділу Кам'янсько-Дніпровського відділення поліції Енергодарського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області ОСОБА_2, ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити дії - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 13.08.2018.
Суддя М.С. Лазаренко