26 липня 2018 року м.Житомир справа № 295/5863/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Токаревої М.С.,
секретар судового засідання Мельниченко О.В.,
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання не чинним та скасування розпорядження, зобов"язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернулась до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання не чинним та скасування розпорядження, зобов'язання вчинити певні дії. В обґрунтування позову позивач зазначила, що з 01.02.2007 вона отримувала пенсію за віком, як особа, що працювала в районах Крайньої Півночі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". З отриманого у вересні 2017 року повідомлення про здійснення перерахунку призначеної пенсії їй стало відомо, що розмір пенсії з 01.10.2017 становить 5941,18 грн. щомісячно. В січні 2018 розмір призначеної їй пенсії було зменшено до 1655,54 грн. У квітні 2018 року відповідачем було надано копію розпорядження 803363 від 22.01.2018, яким з 01.02.2018 їй встановлено менший розмір пенсії. Позивач вважає, що відповідач протиправно зменшив розмір призначеної їй пенсії, а тому просить:
- визнати таким, що не відповідає Конституції України та скасувати розпорядження 803363 від 22.01.2018 Житомирського об'єднаного управління пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення їй розміру пенсії з 01.02.2018 з 5941,18 грн. щомісячно до 1655,54 грн. щомісячно;
- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату їй пенсії з 01.02.2018 у розмірі 5941,18 грн.;
- зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити їй різницю між призначеною з 1 жовтня 2017 року та фактично виплаченою пенсією, починаючи з 1 лютого 2018 року.
У судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав викладених у позовній заяві та просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у останнє судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, щодо причин неявки суд не повідомляв. За змістом направленого на адресу суду відзиву відповідач просив відмовити у задоволенні позову.
Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково з огляду на наступне.
У ході судового розгляду справи було встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Житомирському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.02.2007 вона отримувала пенсію за віком, як особа, що працювала в районах Крайньої Півночі відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка з 01.10.2017 становила 5941,18 грн.
16.01.2018 ОСОБА_1 до Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області було подано заяву про перерахунок пенсії по стажу.
Розпорядженням відповідача 803363 від 22.01.2018 було проведено перерахунок пенсії та з 01.02.2018 позивачу встановлено пенсію у розмірі 1655,54 грн.
Позивач вважає, що такі дії відповідача є протиправними, а тому звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" обчислення страхового стажу за період до впровадження системи персоніфікованого обліку здійснюється на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло раніше. Перелік районів Крайньої Півночі та місцевостей, які прирівнюються до них, робота в яких дає право на пільгове обчислення стажу відповідно до Указів Президії Верховної Ради СРСР від 10.02.1960 та від 26.09.1967, затверджений постановою Ради Міністрів СРСР 10.11.1967 № 1029.
Згідно з статтею 41 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" до заробітної плати для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5.6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Частиною першою статті 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що перерахунок пенсії за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюються за нормами цього Закону на підставі документів, про вік, страховий стаж, заробітну плату (доходів) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
Відповідно до п.4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій затвердженого постановою Пенсійного фонду України, від 25.11.2005 № 22-1 ( надалі Порядок №22-1).
При прийманні документів орган, що призначає пенсію:
1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж;
2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;
3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі;
4) видає пам'ятку пенсіонеру, копія якої зберігається у пенсійній справі.
За нормами п.4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз наведеної норми свідчить, що саме при призначенні пенсії орган Пенсійного фонду, що її призначає перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів і лише після такої перевірки та всебічного, повного і об'єктивного розгляду призначає пенсію.
А тому, на думку суду, оцінка та перевірка можлива виключно при призначенні пенсії. При проведенні перерахунку пенсії здійснюється перевірка документів наданих пенсіонером для проведення перерахунку, а не всіх документів наявних у пенсійній справі.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем без законних правових підстав винесено розпорядження 803363 від 22 січня 2018 року Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, а тому воно є протиправними та його слід скасувати.
Зважаючи на те, у ході судового розгляду було встановлено, що розпорядження 803363 від 22 січня 2018 року на підставі якого відбулося зменшення розміру пенсії позивача то належним способом захисту порушеного права позивача є зобов'язання Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 5941,18 грн. та виплатити різницю між призначеною з 1 жовтня 2017 року та фактично виплаченою пенсією, починаючи з 1 лютого 2018 року.
Водночас, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині визнання розпорядження 803363 від 22 січня 2018 року Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області таким, що не відповідає Конституції України з огляду на наступне.
Відповідно до ч.4 ст.7 КАС України якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії. У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
Аналіз наведеної норми свідчить, що місцевий суд не наділений правом визнавати чи відповідає правовий акта Конституції України, а тому позовні вимоги у цій частині є не обґрунтованими та у їх задоволенні слід відмовити.
Керуючись статтями 9, 77, 90, 242-246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України,
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним розпорядження 803363 від 22 січня 2018 року Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та скасувати його.
Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області поновити виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 5941,18 грн.
Зобов'язати Житомирське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області виплатити різницю між призначеною з 1 жовтня 2017 року та фактично виплаченою пенсією, починаючи з 1 лютого 2018 року.
В частині визнання розпорядження 803363 від 22 січня 2018 року Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області таким, що не відповідає Конституції України відмовити.
Стягнути Житомирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в сумі 704,80 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя М.С. Токарева
Повне судове рішення складене 15 липня 2018 року