Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
14 серпня 2018 р. Справа №0540/6903/18-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1, місце проживання: 86134, АДРЕСА_1
до відповідача: Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Обручева, буд. 17
про: визнання протиправними дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року включно, скасування розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.03.2017 року щодо припинення виплати пенсії до з'ясування по пенсійній справі № 818180 ОСОБА_1, зобов'язання Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити заборгованість ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року включно.
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року включно, скасування розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.03.2017 року щодо припинення виплати пенсії до з'ясування по пенсійній справі № 818180 ОСОБА_1, зобов'язання Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити заборгованість ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року включно.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Також ч. 6 ст. 160 КАС України встановлено, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
Відповідно до частини 1 статті 57 Кодексу адміністративного судочинства України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України, обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері.
Документами, що підтверджують повноваження адвоката відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України є: ордер, довіреність. Суд зазначає, що представництво - правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана, або має право, вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закону) представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю, про що свідчить ч. 1 ст. 244 Цивільного кодексу України.
Діяльність адвоката регламентується імперативним Законом, а саме Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність". Договір про надання правої допомоги відповідно до ч. 1 ст. 27 цього Закону має укладатися у простій письмовій формі, а його зміст згідно ч. 5 ст. 27 Закону не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.
Згідно зі статтею 20 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об'єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами; складати заяви, скарги, клопотання, інші правові документи та подавати їх у встановленому законом порядку.
Частиною першою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Отже, подання адвокатом позовної заяви є професійним правом адвоката, у зв'язку із наданням правової допомоги на підставі договору про надання правової допомоги.
Згідно зі статтею 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.
Таким чином, суд зазначає, що у договорі про надання правої допомоги, адвокат з клієнтом вправі визначити повноваження адвоката на ведення справи, а сам договір і буде тією належною формою довіреності, на яку посилається законодавець частині 4 статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що надана позовна заява підписана представником позивача - адвокатом ОСОБА_3
Суд наголошує, що право підпису позовної заяви є виключним правом позивача яке делегується шляхом окремого визначення даної дії у договорі, ордері або довіреності.
З огляду на викладене, суд приходить висновку, що представник позивача зобов'язаний долучити до матеріалів справи договір про надання правової допомоги, який би визначав право адвоката ОСОБА_3 підписувати позовні заяви та представляти інтереси позивача у адміністративних судах.
Крім того, до матеріалів позовної заяви представником позивача - адвокатом ОСОБА_3 долучено копію ордера серії ДН № ООО,40 на надання правової допомоги.
Суд зазначає, що ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об'єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера (частина друга статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Частиною третьою статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що повноваження адвоката як захисника або представника в господарському, цивільному, адміністративному судочинстві, кримінальному провадженні, розгляді справ про адміністративні правопорушення, а також як уповноваженого за дорученням у конституційному судочинстві підтверджуються в порядку, встановленому законом.
Згідно частиною 3 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України повноваження адвоката як представника підтверджується довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді (частини 5 ст. 59 Кодексу адміністративного судочинства України).
З аналізу вищезазначених норм суд приходить до висновку про необхідність надання представником оригіналу ордеру ДН № ООО,40, оскільки належним та допустимим доказом, який засвідчує повноваження представника позивача відповідно до вимог КАС України або є оригінал ордеру або довіреність.
Зазначена права позиція викладена у рішенні Верховного суду від 09.01.2018 року у справі № 826/15167/15.
Згідно з приписами частини четвертої статті 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокат зобов'язаний діяти в межах повноважень, наданих йому клієнтом, у тому числі з урахуванням обмежень щодо вчинення окремих процесуальних дій.
Отже, для представництва особи в адміністративній справі адвокат повинен мати або ордер або довіреність, при цьому, ордер на відміну від довіреності не вказує об'єм повноважень, наданих адвокату.
В зв'язку з вищенаведеним, суд вважає, що позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, місце проживання до Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправними дії Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_2 з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року включно, скасування розпорядження Волноваського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 27.03.2017 року щодо припинення виплати пенсії до з'ясування по пенсійній справі № 818180 ОСОБА_1, зобов'язання Волноваське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області сплатити заборгованість ОСОБА_1 за період з 01 квітня 2017 року по 30 червня 2018 року включно - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали на усунення недоліків шляхом надання суду доказів на підтвердження повноважень представника щодо підписання позовної заяви, а саме договір про надання правової допомоги, оригіналу ордеру серії ДН № ООО,40. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Олішевська В.В.