14.08.2018 року м.Дніпро Справа № 904/7045/17
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Паруснікова Ю.Б., Коваль Л.А.,
при секретарі судового засідання: Саланжій Т.Ю.,
представники сторін:
від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №52-16/16 від 16.01.2018 р., представник;
представник позивача у судове засідання не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року (повний текст складений 03.04.2018р., суддя Рудовська І.А.) у справі № 904/7045/17
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро
до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область
про стягнення 43 578,60 грн.
Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" (далі - відповідач) про стягнення 42 209,64 грн. - плати за користування вагонами, 1368,96 грн. - збору за зберігання вантажу та витрати по сплаті судового збору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року у даній справі позов задоволено.
Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг; код ЄДРПОУ 00191000) на користь Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська, 5; код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (49602, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, 108; код ЄДРПОУ 40081237) 42 209,64 грн. (сорок дві тисячі двісті дев'ять грн. 64 коп.) - плати за користування вагонами, 1368,96 грн. (одна тисяча триста шістдесят вісім грн. 96 коп.) - збору за зберігання вантажу, 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) - судового збору.
Не погодившись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" звернулась із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права господарським судом Дніпропетровської області, просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року у справі №904/7045/17 та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Узагальнені доводи Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" викладені в апеляційній скарзі зводяться до наступного:
- судом першої інстанції були залишені поза увагою аргументи відповідача, про те, що вина відповідача у затримці спірних вагонів відсутня, та те що причини затримки вагонів викладені позивачем у актах загальної форми ГУ-23 не відповідають дійсності і документально не підтверджені. Також звертав увагу суду на той факт, що позивач постійно, без належних на те правових підстав порушує процес відправки до станцій призначення вагонів, які пройшли обробку, що в свою чергу приводе до накопичення цих вагонів на коліях і як наслідок відбувається неправомірне затримання вагонів на станціях підходах;
- позивачем належним чином не доведено правомірність затримки вагонів на станція Мусіївка та Апостолово, оскільки на думку скаржника ці станції не є станціями підходами, про що зазначено у висновку експерта №19993 від 30.11.2017 року;
- в оскаржуваному рішенні відсутній правовий аналіз змісту семантико-текстуальної експертизи писемного мовлення і відсутня будь - яка інформація. Не надано оцінки поясненням сторін за результатами ознайомлення із висновком експерта;
- місцевий суд не прийняв до уваги заперечення відповідача щодо одночасного нарахування збору за зберігання вантажу та плату за користування вагонами, внаслідок чого дійшов помилкового висновку.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення а оскаржуване рішення без змін, оскільки на його думку судом першої інстанції було повно та всебічно встановлено обставини справи, дослідженні докази та пояснення, на підставі чого було прийнято законне та обґрунтоване рішення.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.05.2018 року, у складі колегії суддів головуючого судді Білецької Л.М. (доповідач), суддів Паруснікова Ю.Б. Коваль Л.А., відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року у справі № 904/7045/17 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 24.05.2018 року.
11.05.2018 року розгляд апеляційної скарги було відкладено на 05.06.2018 року у зв'язку з перебуванням судді Білецької Л.М. у відрядженні 24.05.2018 року.
05.06.2018 року у судовому оголошено перерву до 07.06.2018 року.
06.06.2018 року розгляд справи відкладено на 26.06.2018 року у зв'язку з відрядженням судді Паруснікова Ю.Б.
25.06.2018 року провадження у справі зупинено до вирішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду питання про усунення неоднозначного застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі №904/7360/17 та справі №904/7535/17.
31.07.2018 року провадження у справі поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 14.08.2018 року.
14.08.2018 року оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
В судовому засіданні представник відповідача надав пояснення по справі та навів обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про час дату та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року у справі № 904/7045/17 слід залишити без змін з наступних підстав.
Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини справи полягають у тому, що 28.11.2013р. між позивачем (залізниця) та відповідачем (власник колії) укладений Договір №ПР/М-13-2/11-131387НЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці (далі - Договір), відповідно до пункту 1 якого згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів і на умовах цієї угоди експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику, що примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці спареною стрілкою № 2/4 в парній горловині станції; під'їзна колія обслуговується власним локомотивом; межею під'їзної колії є знак "Межа під'їзної колії", який встановлено біля вхідного сигналу Ч станції Допоміжна власника колії на відстані 4779 метрів від стрілки примикання.
Згідно з пунктом 4 Договору, рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України, Інструкції по сигналізації на залізницях України та Інструкції про порядок обслуговування і організації руху на під'їзній колії.
За змістом пункту 11 Договору час перебування вагонів на під'їзній колії обчислюється з моменту закінчення передавальних операцій при передачі вагонів залізницею власнику колії до моменту закінчення цих операцій при поверненні вагонів залізниці.
Відповідно до пункту 15 Договору, власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України; за зберігання вантажів у вагонах - у разі затримки їх з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання, яка сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї) - згідно з Правилами зберігання вантажів.
Згідно пункту 5 Договору, передача (здача) порожніх вагонів під навантаження для під'їзної колії здійснюється через інтервал часу - 1,5 год; повідомлення про подачу вагонів на під'їзну колію передаються старшим прийомоздавальником станції Кривий Ріг по телефону оператору диспетчера зовнішнього транспорту УЗТ не пізніше, ніж за 2,0 години до фактичного подавання вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Пунктом 6 Договору передбачено, що вагони для під'їзної колії подаються локомотивом залізниці на одну з приймально-здавальних колій станції Допоміжна; подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії; здавання вагонів провадиться на одній з приймально-здавальних колій станції Допоміжна.
Згідно з абзацом 1 статті 42 Статуту залізниць України залізниця зобов'язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12-ї години наступного дня.
Відповідно до пункту 8 укладеного між сторонами Договору про готовність вагонів до забирання диспетчер цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв'язку повідомляє старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг; повідомлення передається не пізніше ніж за 2 години до фактичної здачі вагонів з реєстрацією у книзі повідомлень форми ГУ-2.
Залізницею прийнято до перевезення порожні власні вагони на адресу одержувача ПАТ "Південний ГЗК" за накладними. Однак, на шляху прямування ці вагони були затримані через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з несвоєчасним забиранням вантажу відповідачем на свою під'їзну колію.
Відповідно до статті 129 Статуту підставою для матеріальної відповідальності вантажоодержувача засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
За фактом затримки вагонів складено Акти загальної форми ГУ-23а № 7 від 04.01.2017р., № 1 від 05.01.2017р., № 6 від 08.01.2017р., № 2 від 02.01.2017р., № 5 від 03.01.2017р. та Акти загальної форми ГУ-23 № 7 від 04.01.2017р., № 5 від 03.01.2017р., № 2 від 02.01.2017р., № 5002 від 05.01.2017р., № 1251 від 08.01.2017р., № 1252 від 09.01.2017 р. на станціях Мусіївка, Кривий Ріг-Головний, Апостолове згідно наказів № 45 від 04.01.2017 р. , № 68 від 05.01.2017 р., № 101 від 08.01.2017 р., № 8 від 02.01.2017 р., № 34 від 03.01.2017 р. Про прибуття вантажу одержувач був повідомлений, про що свідчить відповідний запис у книгах повідомлень № 3, № 4, № 5 ф. ГУ-2.
За весь час затримки вагонів з вини вантажовласника було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф.ГУ-46 №№ 04029133, 22019063, 23029081, 22019062, 01029124, 13019031, 07019014, 07019012, 19039231, 07019013, 28019105, 19019059 у розмірі 42 209,64 грн. та збір за зберігання вантажу нарахованого згідно накопичувальних карток за формою ФДУ-92 № 13019008 та № 13019009 у розмірі 1368,96 грн.
Таким чином, предметом спору є вимога ПАТ "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" про стягнення з ПАТ "Південний ГЗК" плати за користування вагонами у розмірі 42 209,64 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 1368,96 грн.
Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України, ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Положеннями абз. 1 ст. 42 Статуту залізниця зобов'язана повідомити одержувача про вантажі, які прибули на його адресу в день прибуття вантажу або до 12-ої години наступного дня.
Статтею 46 Статуту передбачено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу; терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами; вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби; цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача; за зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Статтею 71 Статуту визначено, що взаємовідносини залізниці з підприємством, порядок і умови експлуатації залізничних під'їзних колій визначаються договором. Порядок подачі і забирання вагонів і контейнерів на залізничній під'їзній колії встановлюється договором на експлуатацію залізничної колії (договором на подачу та забирання вагонів).
Згідно ч.ч.1, 2 та 7-9 ст. 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків, зазначених розмірів плати. Порядок розрахунків та перелік операцій з вагонами (контейнерами), за час виконання яких не стягується плата, встановлюється Правилами. У розрахунках затримка до 30 хвилин не враховується, затримка 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Пунктом 6.4. Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділу 1 Тарифного керівництва №1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус “вантажу”, які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом №1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Згідно з п. 8 Правил зберігання вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) після закінчення терміну безоплатного зберігання сплачується незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Відповідно до абз.3 п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції і вантажовласника. Один примірник накопичувальної картки, відомості плати за користування вагонами та контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу надаються вантажовласнику.
За приписами п.3 розділу ІІ Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів ф.ГУ-45, Актів про затримку вагонів ф.ГУ-23а, Актів загальної ф.ГУ-23.
Пунктом 4 розділу ІІ Правил користування передбачено, що відомості плати за користування вагонами (контейнерами) мають підписуватися працівником станції і вантажовласника щоденно або в періоди пред'явлення їх станцією до розрахункового підрозділу, що встановлюються начальником залізниці. У разі непогодження даних, зазначених у відомості, представник вантажовласника зобов'язаний підписати відомість із зауваженнями.
Відповідно до п.6 розділу ІІІ Правил користування час користування обчислюється окремо для кожного вагона і контейнера за його номером. Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
За приписами п.8 розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Відповідно до п.12 розділу ІІІ Правил користування загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно п. 3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002, акти загальної форми складаються (окрім іншого), як у випадку затримки вагонів на станції призначення в очікуванні подачі під вивантаження (перевантаження) з причин, що залежать від одержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства, так і в інших випадках для засвідчення обставин, що виникли в процесі перевезення вантажу і можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, якщо при цьому не потрібне складання комерційного акта.
Станцією призначення були оформлені відповідні документи, у тому числі Акти форми ГУ-23, на підставі яких за час знаходження спірних вагонів на станції, відповідно до Тарифного керівництва №1, нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями форми ф.ГУ-46 №№ 04029133, 22019063, 23029081, 22019062, 01029124, 13019031, 07019014, 07019012, 19039231, 07019013, 28019105, 19019059 у розмірі 42 209,64 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що затримка спірних вагонів на станції призначення була через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг своєчасно неприйнятих відповідачем вагонів, що надійшли на його адресу. Залізниця своєчасно повідомила ПАТ "Південний ГЗК" про свою готовність передати вагони на під'їзну колію Відповідача, щодо яких складено вищевказані Акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника; відповідні записи-повідомлення відображені у Книгах форми ГУ-2 повідомлень про час подавання вагонів під навантаження або вивантаження станції Кривий Ріг.
В силу ст. 614 Цивільного кодексу України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не надав жодного документального доказу в обґрунтування відсутності вини в затримці вагонів на станції та викладених у відомостях форми ГУ-46 зауважень, які не підпадають під жоден з випадків звільнення вантажовласника від плати за користування вагонами, передбачених пунктом 16 Правил користування.
Так, факти скупчення вагонів через несвоєчасне забирання відповідачем з колій станції призначення на свою під'їзну колію вантажів, які прибули на його адресу, підтверджується актами загальної форми ГУ-23 та є порушенням вимог п.33 Правил видачі вантажів та ст.ст.46, 47 Статуту, якими визначено, що одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу, навіть поставка якого йому не передбачена планом, договором, контрактом, замовленням тощо.
Зайнятість приймально-відправних колій на станції призначення згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер залізниці з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку "Укрзалізниці" і власних вагонів з вантажем на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів з відповідачем, обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції.
Підпунктом 14.2.1 пункту 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв'язків України від 31.08.2005 № 507, визначено, що приймання поїздів на станцію має проводитись тільки на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
Наявність тимчасово вільних колій на станції - це звичайний виробничий процес роботи станції, передбачений нормами Статуту.
Отже, на станції призначення, крім зайняття колій під технологічними операціями з вагонами, має бути забезпечено і наявність вільних колій для своєчасного приймання поїздів (також і поїздів відповідача).
Підставою для нарахування плати за користування вагонами та збору за зберігання вантажу є доведений залізницею факт затримки на підходах до станції призначення, порожніх власних вагонів, які прямували на адресу ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" по перевізним документам (п.6.4 Збірника №16 Правил перевезень і тарифів залізничного транспорту України), через скупченість вагонів на зазначеній станції призначення по причині не своєчасного забирання з колій станції одержувачем ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вантажів, які вже прибули на його адресу.
Плата за користування вагонами у розмірі 42 209,64 грн. була нарахована на підставі Актів ф.ГУ-23а, ф.ГУ-23 та відомостей ф.ГУ-46.
Збір за зберігання вантажу нараховано згідно накопичувальних карток за формою ФДУ-92 у розмірі 1368,96 грн.
Акти складені у відповідності до вимог п.8 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, п.3 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08.07.2002р. за №567/6855, містять інформацію про причину затримки вагонів на станції призначення та час початку і закінчення затримки з вини ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат".
Вантажоодержувач повинен надавати суду документально підтверджені відомості про те, з яких причин готові до передавання на під'їзну колію і оброблені порожні власні вагони на його адресу простоювали на станції призначення більше нормативного часу і не забиралися на під'їзну колію.
Порядок нарахування плати за користування вагонами визначений в Правилах користування вагонами і контейнерами, де зазначено: - п.12: Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.; - п.6: Усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам, та орендовані ними, знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
Тобто, вагони, які затримані по наказах на станціях підходу та призначення з вини вантажовласника - знаходяться у користуванні вантажовласника. У такому разі, плата за користування вагонами обчислюється за загальний час (з часу передачі наказу на затримку вагонів до часу закінчення затримки на підході до станції призначення, згідно наказу) + (час від початку затримки до часу закінчення затримки на коліях станції призначення).
Плата за користування вагонами розраховується на підставі вимог ст.ст.119, 125 Статуту залізниць України, п.п.3,4,5,6,8,9,10,12 Правил користування вагонами, затверджених наказом Мінтрансу України від 25.02.1999р. №113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за №165/3458, Розділу V Тарифного керівництва №1, затвердженого наказом Мінтрансу №551 від 15.11.1999р.
Відтак, з урахуванням положень наведених норм та вищезазначених фактичних обставин справи, а саме своєчасного повідомлення відповідача про готовність залізниці подати вагони, які прибули на його адресу, неприйняття цих вагонів відповідачем, що призвело до їх затримки на підходах до станції призначення, суд вважає правомірним нарахування залізницею плати за користування вагонами у розмірі 42 209,64 грн. та збору за зберігання вантажу у розмірі 1368,96 грн.
Стосовно доводу скаржника щодо незаконності одночасного стягнення збору за зберігання вантажу та плату за користування вагонами спростовується пунктом 15 Договору (т.1 а.с.122), яким яким передбачено, що власник колії сплачує залізниці плату за користування вагонами та плату за зберігання вантажів у вагонах - у разі їх затримки з вини одержувача після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї), згідно з Правилами перевезень вантажів залізничним транспортом України та Правилами зберігання вантажів.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.06.2018 у справі № 904/7535/17 прийнята об'єднаною палатою Касаційного господарського суду.
Колегією суддів відхиляється довід скаржника про те, що місцевий господарський суду не надав оцінки висновку експерта семантико - текстуальної експертизи писемного мовлення, оскільки даний висновок експерта не спростовує факту, що затримка вагонів відбулась з вини відповідача.
З огляду на викладене та з урахуванням встановлених обставин справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у розмірі: 42 209,64 грн. - плати за користування вагонами, 1368,96 грн. - збір за зберігання вантажу.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 у справі №904/7045/17 слід залишити без змін, як таке що ухвалене з правильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ПІВДЕННИЙ ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИЙ КОМБІНАТ" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року у справі № 904/7045/17 - залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.03.2018 року у справі № 904/7045/17 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню, крім випадків зазначених у пункті 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складений 15.08.2018року.
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя Ю.Б. Парусніков
Суддя Л.А. Коваль