33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А
06 серпня 2018 р. Справа № 918/99/18
Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р., при секретарі судового засідання Вюненко І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп"
до відповідача ОСОБА_2 товариства Тодіні Кострукціоні ОСОБА_3П.А. в особі представництва "Тодіні Кострукціоні ОСОБА_3П.А."
про стягнення заборгованості в сумі 268 385 грн. 31 коп.
В засіданні приймали участь:
Від позивача: ОСОБА_4 (довіреність № б/н від 05.09.17 р.);
Від відповідача: ОСОБА_5 (дов.№ 65 від 24.02.15 р.).
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача
26.02.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ОСОБА_1 Груп" звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом до ОСОБА_2 товариства Тодіні Кострукціоні ОСОБА_3П.А. в особі представництва "Тодіні Кострукціоні ОСОБА_3П.А." про стягнення заборгованості в сумі 268 385 грн. 31 коп.
В обґрунтування своїх вимог Товариство посилалося на те, що у січні 2013 року між ОСОБА_6 агентством автомобільних доріг України та ОСОБА_2 товариством "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." були укладені контракти підряду, за якими відповідач зобов'язався здійснити капітальний ремонт автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський (контракти 2.1 та 2.2, Лоти 2.1-2.6). Зазначеним основним контрактом також було передбачено, що до виконання вказаних робіт відповідач має право залучати інших осіб на умовах субпідряду. З огляду на наведені договірні положення 12 липня 2013 року на підставі укладеного між відповідачем та третьою особою Основного контракту між ОСОБА_2 товариством "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." та Товариством було укладено Контракт субпідряду на виконання ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (нанесення дорожньої розмітки холодним пластиком). Згідно статті 17 цього контракту субпідряду погодження та оплата робіт, які виконувалися позивачем за вказаним контрактом, здійснювались на підставі проміжних платіжних сертифікатів. Відповідно до статей 23.9, 23.10 Контракту субпідряду з кожного проміжного платіжного сертифікату, відповідач утримав 10% суми платежу як гарантію виконання. Вказана сума гарантії підлягає поверненню. Так, утримані суми повертаються в наступному порядку: 50% - при підписанні Сертифікату передачі за весь об'єм робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому Основним контрактом. Водночас 23 серпня 2016 року Основний контракт між Укравтодором та відповідачем було розірвано у зв'язку з систематичним невиконанням та грубим порушенням відповідачем умов контракту. У зв'язку з розірванням Основного контракту 23 серпня 2016 року на підставі пункту 24.2 був розірваний і Контракт субпідряду, укладений між сторонами. При цьому, станом на дату розірвання Контракту позивачем були виконані роботи, які відповідачем не прийняті та не оплачені на суму 268 385 грн. 31 коп. (в тому числі 38 901 грн. 93 коп. - 10 процентів суми повернення гарантії). Враховуючи наведене, Товариство, посилаючись на статті 525, 526, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просило суд стягнути з відповідача вищенаведену суму заборгованості.
Присутній у судовому засіданні 06 серпня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов з підстав, наведених у позовній заяві та письмових поясненнях.
22 березня 2018 року через відділ канцелярії суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому останній заперечив проти задоволення вимог Товариства з огляду на відсутність підписаного ОСОБА_6 агентством автомобільних доріг України Сертифікату передачі робіт в рамках Контракту, що у свою чергу свідчить про те, що встановлений Контрактом субпідряду річний гарантійний строк на час звернення позивача до суду з даним позовом не сплив. Крім того, наголошував на відсутності на момент вирішення цього господарського спору підписаного між сторонами Сертифікату про завершення робіт, а відтак доказів виконання робіт матеріали справи не містять, тому підстав для стягнення спірних сум немає.
У судовому засіданні 06 серпня 2018 року представник відповідача наполягав на безпідставності позову, просив суд в його задоволенні відмовити.
Заяви та клопотання у справі
26 лютого 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла позовна заява, в якій останній зазначає як третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача ОСОБА_6 агентство автомобільних доріг України. Відповідно до частини 3 статті 50 ГПК України у заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Суд констатує, що в позовній заяві та в подальших поданих позивачем документах не зазначається, за яких обставин необхідно залучити третю особу, у зв'язку з чим суд відмовляє в залученні третьої особи.
27 лютого 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшло клопотання про об'єднання позовних вимог, зокрема справи № 918/99/18 (ОСОБА_7Р.), № 918/100/18 (ОСОБА_8Ф.), № 918/102/18 (ОСОБА_9А.). Згідно частини 3 статті 173 ГПК України об'єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ. Разом з тим, у клопотанні позивача про об'єднання справ в одне провадження не зазначено жодних обставин, які слугують підставою для об'єднання таких справ у одне провадження, також не зазначено на якій стадії розгляду перебувають інші справи. Враховуючи зазначене вище, суд в клопотанні відмовляє в повному обсязі.
27 лютого 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає про безпідставність тверджень відповідача у відзиві на позовну заяву, наполягає на ґрунтовності позову та наведених тверджень у позовній заяві, просить суд позов задовольнити в повному обсязі.
11 травня 2018 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від представника відповідача надійшло клопотання в додатках до якого останній долучив докази, які на переконання відповідача спростовують твердження позивача про те, що остаточного вирішення питання щодо розірвання Основного контракту ще не вирішено, а отже гарантійний строк ще не закінчився.
Процесуальні дії у справі
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27 лютого 2018 року відкрито провадження у справі 918/99/18, визначено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 26 березня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 26 березня 2018 року відкладено підготовче засідання на 11 квітня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11 квітня 2018 року відкладено підготовче засідання на 03 травня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03 травня 2018 року продовжено підготовче провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 18 червня 2018 року.
У зв'язку із відпусткою судді Войтюка В.Р. розгляд справи, призначений на 18 червня 2018 року не відбувся, про що в матеріалах справи наявна відповідна довідка.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 липня 2018 року справу призначено до розгляду на 23 липня 2018 року.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 23 липня 2018 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 06 серпня 2018 року.
Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин
04 січня 2013 року між ОСОБА_2 товариством "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." та ОСОБА_6 агентством автомобільних доріг України (Укравтодором) був укладений Контракт № 1754/2/9-13 щодо виконання Підрядником (відповідачем) капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський (далі - Основний Контракт, а.с. 20 - 82).
12 липня 2013 року ОСОБА_2 товариством "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." в особі Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." було укладено з Товариством з обмеженою відповідльністю "ОСОБА_1 Груп" Контракт субпідряду (далі - Контракт) на виконання ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (Контракт 2.1. км 210+000-275+000, Контракт 2.2. км 282+000-333+250 (а.с. 83 - 96).
Відповідно до частини 1 Контракту виконання, термін дії і початок виконанню цього контракту ґрунтуються на схваленні Інженера (пункт 4.4) і засноване на ввірені робіт субпідряднику. Жодна дія, жоден вид робіт, що відноситься до даного контракту, не може бути виконаний субпідрядником, якщо не буде отримано відповідний дозвіл, в іншому випадку за всі витрати і збитки буде відповідальним він сам.
Підрядник передає на субпідряд, а Субпідрядник бере на себе зобов'язання по виконанню робіт, усунення будь-яких виявлених дефектів і недоліків у відповідності з Технічними Специфікаціями в об'ємах і видах робіт згідно з доданою ВОР, відповідно до проекту по ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський (стаття 1 цього Контракту).
Субпідрядник гарантує якість і належне виконання робіт, при цьому дає 1 рік гарантії на основні роботи з моменту їх завершення на будмайданчику і підписанням з боку основного Замовника Сертифіката Передачі робіт, складених відповідно до статті 18 (пункт 6.1 Контракту).
Субпідрядник зобов'язується виконати доручені йому роботи, вказані в поданій Відомості обсягів робіт. Відомість обсягів робіт (далі - ВОР) становить невід'ємну частину цього Контракту (пункти 8.1, 8.2).
Відповідно до пункту 12.1 Контракту субпідряду крім того, що Субпідрядник зобов'язаний забезпечити необхідну кількість трудових ресурсів, матеріали, необхідні робочі засоби і механізми, він повинен сам керувати ними з метою здачі виконуваних робіт. При цьому Підрядник не несе відповідальність за простій обладнання Субпідрядника, у зв'язку з чим ніякі фінансові компенсації даним договором не передбачені.
Згідно пункту b статті 12.2 Контракту субпідряду Субпідрядник зобов'язується також забезпечити: поставку всіх матеріалів і устаткування, необхідних для належного виконання робіт у строки, за винятком поставок, що здійснюються Підрядником.
Схвалення робіт, виконуваних за цим Контрактом, здійснюється Підрядником і Інженером за допомогою інспекції, складання та підписання відповідного ОСОБА_10 Платіжного Сертифікату. ОСОБА_10 Сертифікат складається і надається Сторонами Інженеру згідно обговореної ними схеми і містить письмовий та аналітичний опис робіт, виконаних за цим Контрактом і додатками, з докладним посиланням на позиції ВОР по кожному розділу. ОСОБА_10 Платіжний Сертифікат оформляється щомісяця на суму виконаних робіт (стаття 17 Контракту субпідряду).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами було підписано ОСОБА_10 платіжні сертифікати від 22 грудня 2014 року № 1 на суму 293 448 грн. 51 коп. з ПДВ (виконано робіт на загальну суму 266 807 грн. 73 коп.) та від 22 грудня 2015 року № 2 на суму 134 432 грн. 76 коп. з ПДВ (виконано робіт на загальну суму 122 211 грн. 60 коп).
Згідно статті 18.1 Контракту при завершенні робіт за цим Контрактом буде складено Остаточний Сертифікат, котрий повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований Підрядником і Інженером.
Сума, яку Підрядник зобов'язаний оплатити субпідряднику за виконані роботи на умовах даного контракту субпідряду визначається відомостями фактично виконаних робіт на основі затверджених розцінок в гривнях без НДС. Загальна сума до оплати визначається на основі підписаного ОСОБА_10 Платіжного сертифікату за виконані роботи, включаючи НДС. (пункт 22.1 Контракту).
Підрядник перераховує Субпідряднику аванс у розмірі 10% від загальної Договірної ціни робіт на розрахунковий рахунок Субпідрядника протягом 5 робочих днів після отримання авансового платежу від Основного Замовника. Підрядник буде утримувати з вартості робіт вартість поставлених Підрядником обладнання, матеріалів, оренди машини механізмів Підрядника. Підрядник буде утримувати з вартості робіт вартість поставлених Підрядником обладнання, матеріалів, оренди машин і механізмів Підрядника (пункт 23.1 Контракту).
За пунктом 23.2 Контракту субпідряду не пізніше 25 числа кожного місяця Субпідрядник повинен подати Підряднику Форми замірів фактично виконаних робіт відповідно до статті 17 даного Контракту та умовам Основного Контракту; згодом Субпідрядник і Підрядник на цій основі складають і підписують ОСОБА_10 Платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт.
На основі ОСОБА_10 Платіжних сертифікатів, підписаних і погоджених сторонами, субпідрядник виставляє відповідний рахунок-фактуру на оплату виконаних робіт (пункт 23.5 Контракту)
За змістом пунктів 23.9, 23.10 Контракту субпідряду з кожного ОСОБА_10 Платіжного Сертифікату Підрядник буде утримувати 10% суми платежу, як гарантію виконання. Утримані суми повертаються в наступному порядку: 50% - при підписанні Сертифікату Передачі на весь обсяг робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому Основним Контрактом.
Зі змісту наявних у матеріалах справи ОСОБА_10 платіжних сертифікатів від 22 грудня 2014 року № 1 та від 22 грудня 2015 року № 2 (а.с. 98, 102) вбачається, що згідно вказаних документів загальна сума гарантійних утримань становить 38 901 грн. 93 коп.
Відповідно до пункту a статті 24.1 Контракту субпідряду останній вважається розірваним в правовому порядку, зокрема: у випадку розірвання Основного Контракту.
У випадку розірвання даного контракту з причин розірвання основного Контракту, Підрядник відшкодовує субпідряднику всі понесені витрати по виконанню зобов'язань даного контракту і оплачує виконану роботу до моменту розірвання даного контракту впродовж 10 календарних днів з моменту розірвання даного контракту в порядку передбаченому Основним Контрактом (п. 24.2 Контракту).
Також судом враховано твердження позивача, що 23 серпня 2016 року Основний контракт між Укравтодором та Відповідачем було розірвано у зв'язку з систематичним невиконанням та грубим порушенням відповідачем умов контракту, а у відповідності до ст. 24 Контракту субпідряду останній вважається також розірваний в правовому порядку.
Питання щодо проведення взаєморозрахунків між позивачем та третьою особою є предметом розгляду Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати (Париж, Франція)".
Зазначені вище факти підтвердили представники позивача та відповідача у судовому засіданні, також відповідачем надано повідомлення про намір укласти договір під час застосування переговорної процедури Міністерством юстиції України (т. 2 а.с. 12).
Разом з тим, як зазначає позивач після підписання ППС № 2 з 22 грудня 2015 року та до розірвання Основного контракту (і відповідно Контракту субпідряду) до 23 серпня 2016 року, позивачем були виконані роботи, які відповідачем не прийняті та не оплачені, при цьому вказані роботи були прийняті у підрядника службою Інженера за Контрактом. Даний факт підтверджується листом Укравтодору від 07.12.2017 року № 5985/3/9-1-10-2733/10.
Згідно розрахунку позивача, сума виконаних але не оплачених робіт становить 229 483 грн. 38 коп.
Враховуючи розірвання основного контракту, 22 серпня 2017 року позивач направив відповідачу для підписання остаточний сертифікат до контракту субпідряду від 22 серпня 2017 року № 3 з додатком та відомість об'ємів робіт, акт № 3 про витрату давальницьких матеріалів від 22 серпня 2017 року в 3 екземплярах (а.с. 121 - 125).
У той же час з матеріалів справи вбачається, що остаточного сертифікату за укладеним між сторонами контрактом субпідряду від 12 липня 2013 року підписано не було.
Зазначені вище обставини підтверджуються Основним контрактом від 04 січня 2013 року № 1754/2/9-13 укладеним між відповідачем та Укравтодором щодо виконання Підрядником капітального ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський (а.с. 20 - 82), Контрактом субпідряду від 12 липня 2013 року укладеним між відповідачем та позивачем на виконання ремонту автомобільної дороги М03 Київ-Харків-Довжанський в Україні (а.с. 83 - 96), ОСОБА_10 платіжний сертифікат від 22 грудня 2014 року № 1 (а.с. 98) та від 22 грудня 2015 року № 2 (а.с. 102), лист Укравтодору від 07.12.2017 року № 5985/3/9-1-10-2733/10 (а.с. 112 - 115), розрахунок позивача, щодо неоплаченої суми (не підписаний відповідачем ОСОБА_10 платіжний сертифікат від 22 серпня 2017 року № 3 (а.с. 121).
З зазначених вище обставин справи які стверджені відповідними доказами, суд вбачає, що змістом спірних правовідносин є договірні відносини (субпідряд) між позивачем та відповідачем які базуються на Контракті субпідряду, згідно якого позивач зобов'язався виконати роботи і у відповідності до контракту здати такі роботи, а відповідач прийняти такі роботи та оплатити їх вартість. Спірність позову в даному випадку у несплаті відповідачем виконаних позивачем робіт та у неповерненні гарантійних платежів.
Докази відхилені судом
Докази надані сторонами для суду не відхилялися.
Оцінка аргументів сторін і висновок суду
Позивач, як на підставу позову вказував на ту обставину, що оскільки Контракт субпідряду розірваний у зв'язку з розірванням Основного контракту, відтак відповідач не має правових підстав на утримання гарантійних платежів в сумі 38 901 грн. 93 коп., які були утримані з ППС № 1 від 22.12.2014 року та ППС № 2 від 22.12.2015 року.
Суд не погоджується з такими твердженнями відповідача з огляду на наступне. Як було зазначено вище, за замістом статей 23.9, 23.10 Контракту субпідряду з кожного проміжного платіжного сертифікату, відповідач утримав 10% суми платежу як гарантію виконання. Вказана сума гарантії підлягає поверненню. Так, утримані суми повертаються в наступному порядку: 50% - при підписанні Сертифікату передачі за весь об'єм робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому Основним контрактом
Слід зазначити, що відповідно до статті 1 Контракту субпідряду від 12 липня 2013 року підрядник передав на субпідряд, а Субпідрядник взяв на себе зобов'язання, зокрема, по усуненню будь-яких виявлених дефектів і недоліків у відповідності з Технічними Специфікаціями в об'ємах і видах робіт згідно з доданою ВОР, відповідно до проекту по ремонту автодороги М03 Київ-Харків-Довжанський.
Відповідно до пункту 6.1 Контракту субпідряду Субпідрядник гарантує якість і належне виконання робіт, при цьому дає 1 рік гарантії на основні роботи з моменту їх завершення на будмайданчику і підписанням з боку основного Замовника Сертифіката Передачі робіт, складених відповідно до статті 18.
Судом встановлено, що Остаточного Сертифікату за укладеним між сторонами Контрактом Субпідряду від 12 липня 2013 року підписано не було.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що на час вирішення даного спору передбачений положеннями вищевикладеної угоди гарантійний строк не сплинув, у зв'язку з чим не настав і строк розрахунків, передбачений пунктом 23.10 Контракту субпідряду, за якою утримані суми гарантійних платежів підлягають поверненню в наступному порядку: 50% - при підписанні Сертифікату передачі за весь об'єм робіт або частину постійних робіт, решта 50% - в порядку, передбаченому Основним контрактом.
Аналогічний порядок сплати утриманих сум у повній мірі відповідає порядку сплати утримань, визначеному Основним Контрактом, укладеним між відповідачем та Укравтодором.
Суд також звертає увагу на те, що за змістом пункту 11.9 Основного Контакту обов'язки підрядника не вважаються виконаними до тих пір, поки Інженер не видасть Підряднику Сертифікат про завершення робіт із зазначенням дати, на яку Підрядник виконав свої зобов'язання у відповідності з Контрактом. Інженер видає Сертифікат про завершення робіт протягом 28 днів після завершення дати останнього періоду відповідальності за дефекти, або після надання Підрядником усієї документації підрядника та завершення проведення випробувань всіх робіт, включаючи усунення дефектів. Тільки Сертифікат про завершення робіт вважається прийняттям робіт.
Враховуючи те, що позивачем не долучено до матеріалів справи доказів, які б вказували на те, що гарантійний строк закінчений, як то передбачає Контрак субпідряду та Основний Контракт, відтак і підстав для повернення відповідачем таких платежів позивачу немає.
Крім того, позивач у позовній заяві зазначає про те, що оскільки зобов'язання сторін припинилися за Контрактом субпідряду до закінчення робіт внаслідок розірвання Основного контракту то відповідно весь обсяг робіт за вказаним контрактом не може бути прийнятий шляхом оформлення Остаточного сертифікату на весь обсяг робіт, і тому зобов'язання сторін припинено з підстав незалежних від позивача, а тому у відповідача відсутні підстави для утримання гарантійних платежів.
У той же час позивачем не було у встановленому законом порядку доведено належними та допустимими доказами юридичного факту розірвання вищенаведених договірних відносин з огляду, зокрема, на те, що питання щодо проведення взаєморозрахунків між відповідачем та третьою особою, а також питання щодо факту розірвання укладеного між ними Контракту, на даний час є предметом розгляду Міжнародного арбітражного суду Міжнародної торгової палати (Париж, Франція), що як зазначалося вище, підтверджено матеріалами справи.
Також суд зазначає, що у своїй позовній заяві Товариство в якості нормативно-правового обґрунтування своїх вимог посилалося на статті 525, 526, 629 ЦК України, які регулюють загальні положення про зобов'язання і його виконання, а також загальні положення про договір. У той же час у судових засіданням представник позивача обґрунтовував вимоги Товариства на підставі статті 1212 ЦК України. Слід зазначити, що позивач просив суд стягнути з відповідача спірну суму грошових коштів як заборгованість, в той час як положеннями статті 1212 ЦК України регулюється не стягнення заборгованості, а підстави повернення майна, набутого чи збереженого особою за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.
Згідно приписів статті 884 ЦК України підрядник гарантує досягнення об'єктом будівництва визначених у проектно-кошторисній документації показників і можливість експлуатації об'єкта відповідно до договору протягом гарантійного строку, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду.
Договором будівельного підряду може бути встановлено право замовника сплатити передбачену договором частину ціни робіт, визначеної у кошторисі, після закінчення гарантійного строку (частина 5 цієї статті), про що і було домовлено сторонами у пункті 23.10 укладеного між сторонами Контракту субпідряду.
Враховуючи вищезазначену умову Контракту субпідряду та положення ЦК України суд зазначає, що гарантійні утримання, які були включені до умов цього Контракту, за своєю природою є забезпеченням виконання умов Контракту щодо належної якості фактично виконаних робіт, тобто частини виконаного зобов'язання за договором.
Положеннями статті 653 ЦК України визначені правові наслідки зміни або розірвання договору.
Так, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
За загальним правилом розірвання договору припиняє його дію на майбутнє, але не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання, а також залишає в дії окремі його умови щодо зобов'язань сторін, спеціально передбачених для застосування на випадок порушення зобов'язань і після розірвання договору, з огляду на характер цього договору, за яким відповідач виконує умови договору до його розірвання щодо оплати за виконані роботи, а позивач, виконавши такі роботи, несе відповідальність за їх якість.
Розірвання договору не виключає проведення між сторонами розрахунків за зобов'язаннями, що виникли до розірвання угоди, у тому числі застосування заходів майнової відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань з урахуванням умов договору та структури забезпечення якості робіт.
Отже, аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що припинення зобов'язання можливе за умови його належного виконання, яке проведено належним чином, а розірвання договору не є підставою для припинення гарантійних утримань, якими забезпечується якість виконання зобов'язання, що виникло до розірвання договору.
Таким чином, якщо презумпція правомірності договору не спростована, усі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Аналогічні по суті правові висновки щодо наслідків розірвання договору викладені у постановах Верховного Суду України у справах № 3-136гс11, 6-213цс15, 6-639цс15, 6-495цс15, 6-939цс15, 6-1562цс15.
Також, позивач вказував на те, що відповідачем не оплачені виконані роботи за період з 22 грудня 2015 року по 23 серпня 2016 року на суму 229 483 грн. 38 коп.
З приводу зазначених тверджень суд зазначає наступне. У відповідності до пункту 5.2 контракту, як тільки ввірені роботи будуть виконані, субпідрядник повинен одразу ж письмово повідомити про це підрядника. Не пізніше 2-х днів з моменту отримання повідомлення про закінчення робіт підрядник разом з субпідрядником повинен провести перевірку належного та повного виконання і після цього скласти відповідний акт.
За статтею 18 контракту при завершенні робіт за цим контрактом буде складено остаточний сертифікат, який повинен бути схвалений, підписаний і сертифікований підрядником.
Із зазначених пунктів контракту суд вбачає, що обов'язок відносно складення остаточного сертифіката покладено на сторін контракту в рівній мірі, однак за змістом статті 18 на відповідача прямо покладається лише обов'язок схвалити, підписати і сертифікувати такий сертифікат.
Крім того, за загальним правилом та звичаями ділового обороту саме виконавцем робіт складається документ (акт виконаних робіт, довідка про вартість, сертифікат тощо), що підтверджує їх виконання. Так, саме виконавець робіт у першу чергу зацікавлений у швидшому їх прийнятті замовником для прискорення отримання оплати за їх виконання.
Згідно пункту 11.9 основного контракту зобов'язання підрядника не вважаються виконаними до того часу, поки інженер не видасть підряднику сертифікат про завершення робіт, із зазначенням дати, на яку підрядник виконав свої зобов'язання у відповідності з контрактом.
Позивач, як на підставу позову вказує, що роботи виконані останнім були прийняті у підрядника службою інженера за Основним контрактом, що підтверджується листом Укравтодору від 07 грудня 2017 року № 5985/3/91-10-2733/10.
Водночас, суд наголошує на тому, що матеріали справи не містять згаданого оформленого у встановленому порядку сертифікату про завершення робіт, як того вимагає пункт 11.9 основного контракту.
Згідно пункту 22.1 контракту субпідряду сума, яку підрядник повинен оплатити субпідряднику за виконані роботи по умовам даного договору субпідряду, визначається відомістю фактично виконаних робіт на основі погоджених розцінок у гривні без ПДВ. Загальна сума до оплати визначається на основі підписаного проміжного платіжного сертифікату за виконані роботи, включаючи ПДВ.
Не пізніше 25 числа кожного місяця субпідрядник повинен подати підряднику протокол оцінки виконаних робіт відповідно до статті 17 даного контракту та умов основного контракту; згодом субпідрядник і підрядник на цій основі складають і підписують проміжний платіжний сертифікат на оплату виконаних робіт (пункт 23.2 контракту).
Згідно пункту 23.6. контракту субпідряду підрядник зобов'язується оплатити вартість виконаних робіт відповідно до виставлених фактур протягом 7 робочих днів з моменту отримання оплати на свій рахунок з боку основного замовника. Строки оплати замовником - у відповідності з основним контрактом.
Так, позивач наголошує, що ним були виконані роботи згідно контракту у період з 22 грудня 2015 року та по 23 серпня 2016 року, які відповідачем належним чином не прийняті та не оплачені. Загальна сума заборгованості, за твердженням позивача, складає 229 483 грн. 38 коп.
Як свідчать матеріали справи, листом від 22 серпня 2017 року № 1165 позивач звернувся до Представництва "Тодіні Коструціоні ОСОБА_3П.А." з проханням підписати остаточний сертифікат до Контракту субпідряду від 12 липня 2013 року.
Суд констатує, матеріали справи не містять доказів надіслання та доказів отримання відповідачем зазначених вище листа та остаточного сертифіката.
Отже, матеріали справи не містять підписаного між сторонами Остаточного сертифікату.
Також вбачається, що 24 жовтня 2017 року Товариство звернулося до відповідача із претензією № 1 (вих. № 1292) про сплату заборгованості за договором субпідряду від 12 липня 2013 року на суму 268 385 грн. 31 коп. Згідно копії поштового повідомлення претензія отримана відповідачем 26 жовтня 2017 року.
Як було зазначено вище, пунктом 5.2 контракту встановлено, що як тільки ввірені роботи будуть виконані, субпідрядник повинен одразу ж письмово повідомити про це підрядника. Не пізніше 2-х днів з моменту отримання повідомлення про закінчення робіт підрядник разом з субпідрядником повинен провести перевірку належного та повного виконання і після цього скласти відповідний акт, а за змістом пункту 23.3 контракту проміжний платіжний сертифікат повинен містити кількість та вартість виконаних робіт та інші витрати, вказані у відомості об'ємів робіт.
У той же час у матеріалах справи відсутні документи, які підтверджують виконання Товариством свого обов'язку щодо складення та направлення підряднику відповідної письмової документації щодо виконання зазначених у позовній заяві робіт у спірний період.
При дослідженні матеріалів справи судом було встановлено факт відсутності належних доказів виконання позивачем зазначених ним робіт у згаданий період, як те передбачають зазначені вище умови Контракту субпідряду.
Щодо наданого позивачем листа Укравтодор, як підстави стягнення основної суми боргу, у зв'язку із здачею та прийняттям таких робіт замовником, суд зазначає наступне.
Зі змісту вказаного листа вбачається, що Укравтодором була надана інформація про повністю весь обсяг виконаних підрядником робіт за вищенаведеним контрактом.
Суд констатує той факт, що наданий доказ (відповідь Укравтодору), не дає можливості встановити, ким саме були виконані роботи, чи зазначені позивачем роботи виконувалися саме останнім.
Також, позивачем не надано жодного іншого доказу, який би вказував на виконання ним робіт у зазначений спірний період.
Отже, посилання Товариства на те, що факт виконання позивачем неоплачених відповідачем робіт за контрактом субпідряду підтверджується змістом листа Укравтодору від 07 грудня 2017 року № 5985/3/91-10-2733/10, не беруться судом до уваги з огляду на те, що вказаний лист містить інформацію лише про загальний обсяг виконаних робіт підрядником, проте не містить відомостей про обсяги виконаних робіт Товариством.
Враховуючи усе вищевикладене, суд дійшов висновку про недоведеність вимог Товариства про стягнення з відповідача заявленої суми вартості робіт за період з 22 грудня 2015 року по 23 серпня 2016 року на суму 229 483 грн. 38 коп., у зв'язку з чим у задоволення позову в даній частині суд відмовляє.
Враховуючи викладене, а також зважаючи на те, що у матеріалах справи відсутні докази виконання Товариством спірних робіт, а також відсутності підстав для повернення гарантійних платежів, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь Товариства 268 385 грн. 31 коп., а тому суд в задоволенні позову відмовляє.
Джерела права й акти їх застосування
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 7 ЦК України цивільні відносини можуть регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту. Звичаєм є правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин.
Згідно частини 1 статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Частиною 1 статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до частини 1 статті 193 ГК України, статті 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом статей 837, 875 ЦК України та статті 318 ГК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Згідно частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (стаття 77 ГПК України).
Порушені права та інтереси позивача
Відповідно до п.2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Судом встановлено, що позивач визначив вірно юрисдикцію суду та спосіб захисту своїх порушених прав та інтересів у даній справі.
Судові витрати
Відповідно до статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі, витрати зі сплати судового збору в розмірі 4 030 грн. 00 коп. покладаються на відповідача.
Враховуючи вище викладене та керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 15 серпня 2018 року.
Суддя Войтюк В.Р.