36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
14.08.2018 Справа № 917/565/18
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., при секретарі судового засідання Сілаєвій О. Ф., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
позовною заявою Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Україна"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент
про стягнення 557915, 89 грн.
За участю представника позивача: ОСОБА_2
від відповідача: не з'явився
встановив:
До господарського суду Полтавської області надійшов позов Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" про стягнення 557915, 89 грн., у тому числі 500116, 08 грн. - основного боргу за товар, поставлений згідно договору поставки ЖК № 2897 07/05/13/РА від 07.05.2013 року, 44202,00 грн. - штрафних санкцій за простій автотранспорту, 13597, 81 грн. - пені.
В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідач не виконав грошове зобов'язання за договором щодо оплати отриманого товару та санкцій за простій автотранспорту.
Відповідач відзив на позов суду не надав.
Інші заяви по суті справи сторони суду не подавали.
У даній справі були вчинені наступні процесуальні дії.
За даним позовом ухвалою Господарського суду Полтавської області від 25.05.2018 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в підготовче засідання, та встановлено сторонами строки для подання заяв по суті справи.
За ухвалою від 14.06.2018р. суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відклав розгляд справи на 19.07.2018р. (а.с.99).
За ухвалою від 19.07.2018р. суд постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.08.2018р. (а.с.121).
Ухвали суду від 14.06.2018р., від 12.07.2018р., від 19.07.2018р. надіслані відповідачу на адресу: вул. Конституції, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014, повернулися до суду з відміткою поштового відділення про закінчення терміну зберігання (а.с.100-102, 112-114, 123-125).
За даними витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 23.05.2018р. Товариство з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" зареєстроване за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.95). На дату цього судового засідання ці дані не змінилися.
Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) ухвали суду вважаються врученими відповідачу.
Отже, відповідач належно повідомлений про час та місце розгляду справи.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази та пояснення, що містяться в матеріалах справи.
В судовому засіданні 14.08.2018р. судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши всі наявні у справі докази та письмові пояснення, суд встановив наступне.
Між Публічним акціонерним товариством “ОСОБА_1 Україна” (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю “УПСК Діамент” (відповідачем) укладено договір поставки ЖК № 2897 07/05/13/РА від 07.05.2013 року (далі - Договір); (а.с.19-22).
Відповідно до п. 1.1. Договору позивач, як постачальник, зобов'язується протягом строку дії цього договору поставляти продукцію, зазначену в специфікації (п. 1.2. цього договору) і заявках покупця, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати продукцію.
В Додатковій угоді № 1 від 29.04.2013р. до Договору сторони внесли зміни в специфікацію та узгодили найменування, кількість та вартість товару, що підлягає постачанню (азот рідкий технічний (&lД;99,6%), ДСТУ ГОСТ 9293:2009, ціна за 1 тонну без ПДВ 1600,00 грн., вартість доставки однієї тонни без урахування ПДВ 150,00 грн.); (а.с.23).
В Додатковій угоді № 3 від 21.06.2016р. до Договору сторони внесли зміни в специфікацію та узгодили найменування, кількість та вартість товару, що підлягає постачанню (азот рідкий технічний (&? ;99,6%), ДСТУ ГОСТ 9293:2009, ціна за 1 тонну без урахування ПДВ з доставкою 2000,00 грн. (а.с.24).
В Додатковій угоді № 4 від 24.10.2016р. до Договору сторони узгодили найменування, кількість та вартість товару, що підлягає постачанню (азот рідкий технічний 1 сорт, ДСТУ ГОСТ 9293:2009, ціна за 1 тонну без урахування ПДВ з доставкою 2350,00 грн. за напрямком: Харківська обл. та Полтавська обл.; та ціна за 1 тонну без урахування ПДВ з доставкою 2650,00 грн. за напрямком: с. Лохвиця (а.с.25).
За додатковою угодою № 5 від 18.05.2017р. та № 6 від 20.06.2017р. сторони внесли зміни в преамбулу договору та змінили реквізити (а.с.26-27).
В Додатковій угоді № 7 від 24.10.2016р. до Договору сторони узгодили найменування, кількість та вартість товару, що підлягає постачанню (азот рідкий технічний 1,2 сорт, ДСТУ ГОСТ 9293:2009, 60 тон в місяць, ціна за 1 тонну без урахування ПДВ 2150,00 грн.; ціна за доставку (ходку) з врахуванням ПДВ 11600,00 грн./ходка за напрямком: південний захід Харківської, південний схід Полтавської обл., Полтава; за доставку (ходку) з врахуванням ПДВ 16500,00 грн./ходка за напрямком: центральна та північна частина Полтавської, Луганська, центральна і північна частина Харківської, західно-південна частина Сумської, південна частина Чернігівської обл. (а.с.28).
Згідно п.3.1. Договору вартість партії продукції визначається за ціною продукції і вартістю доставки, зазначених у специфікації. Якщо покупець приймає продукцію в кількості меншій, ніж вказано в заявці, це не звільняє його від зобов'язання сплатити доставку. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на підставі виставленого рахунку.
Згідно п.3.4. Договору оплата продукції і вартість поставки повинна бути здійснена не пізніше 7 календарних днів з моменту поставки на основі виставленого постачальником рахунку.
За п. 7.1 Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 26.10.2017р.) договір діє до 31.12.2018р. і продовжується автоматично на наступні 12 місяців щороку, якщо за шість місяців до дати закінчення договору жодна із сторін не повідомила письмово про намір припинити дію договору.
На виконання умов договору та специфікацій позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 530116,08 грн.. В підтвердження вказаного позивач надав суду видаткові накладні № 000601828 від 01.12.2017 року на суму 67 014,00 грн. в тому числі ПДВ; № 000603221 від 01.12.2017 року на суму 68 345,28 грн. в тому числі ПДВ; № 000601960 від 02.12.2017 року на суму 65 724,00 грн. в тому числі ПДВ; № 000602136 від 05.12.2017 року на суму 66 756,00 грн. в тому числі ПДВ; № 000602352 від 06.12.2017 року на суму 66 807,60 грн. в тому числі ПДВ; № 000602508 від 07.12.2017 року на суму 64 743,60 грн. в тому числі ПДВ; № 000602733 від 09.12.2017 року на суму 66 085,20 грн. в тому числі ПДВ; № 000602734 від 09.12.2017 року на суму 64 640,40 грн. в тому числі ПДВ. та акти здачі-приймання наданих послуг (а.с.29-36, 37-43). Дані документи двостороннє підписані сторонами та посвідчені печатками.
На оплату вказаних послуг позивач виписав відповідачу відповідні рахунки (а.с.44-59).
Відповідач 22.12.2017р. сплатив позивачу 30000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1725 від 22.12.2017 (а.с.60).
Залишок вартості товару на суму 500116,08 грн. відповідач позивачу не відшкодував.
Позивач 17.01.2018 року направив відповідачу претензію - вимогу про сплату боргу за товар (а.с.62-64). В підтвердження цього позивач надав поштову квитанцію (фіскальний чек) від 19.01.2018 року, опис вкладення у цінний лист та витяг з веб-сторінки УДППЗ “Укрпошта” щодо відстеження поштових відправлень (а.с.65-69).
Відповідач оплати не здійснив.
Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного чи інших заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
За ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК україни) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).
Статтею 712 ЦК України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
За п.3.4. Договору оплата продукції і вартість поставки повинна бути здійснена не пізніше 7 календарних днів з моменту поставки.
В порушення своїх зобов'язань за Договором заборгованість за отриманий товар в сумі 500116,08 грн. відповідачем не сплачена.
Отже, позовні вимоги про стягнення 500116,08 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
В п.4.5 договору вказано, що час зливу продукції на складі покупця не повинен перевищувати 10 годин.
Відповідно до п. 5.5 Договору (в редакції додаткової угоди № 7 від 26.10.2017р.) при перевищенні часу зливу продукції на складі покупця (більш ніж 4 години), покупець сплачує постачальнику штраф у розмірі 350,00 грн./година без врахування ПДВ за кожну одиницю транспорту та 530 грн./година відповідно в разі простою автотранспорту більш ніж 24 години.
Згідно п. 5.5 Договору в підтвердження кількості годин простою автотранспорту сторони підписали акти здачі-приймання наданих послуг № 000602880 від 01.12.2017 року на суму 12 624,00 грн. (з ПДВ), № 000603224 від 01.12.2017 року на суму 18 348,00 грн. (з ПДВ), № 000602708 від 02.12.2017 року на суму 3150,00 грн. (з ПДВ), № 000602713 від 05.12.2017 року на суму 2730,00 грн. (з ПДВ), № 000603944 від 06.12.2017 року на суму 3 360,00 грн. (з ПДВ), № 000603946 від 07.12.2017 року на суму 2100,00 грн. (з ПДВ), № 000603948 від 09.12.2017 року на суму 1 890,00 грн. (з ПДВ); (а.с.37-43).
Загальна сума штрафних санкцій за простій автотранспорту становить 44202,00 грн.
Доказів сплати цієї суми відповідач суду не надав.
Отже, позовні вимоги про стягнення 44202,00 грн. штрафу на підставі п. 5.5 договору є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
В п. 5.3 Договору, сторони встановили, що покупець при порушені термінів оплати відповідно до умов договору, сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми боргу за кожний день прострочення
Позивачем заявлено вимоги про стягнення 13597,81 грн. пені за порушення строків оплати товару за період 09.12.2017р. - 12.01.2018 поетапно (а.с.61).
При цьому, як свідчить доданий до позову розрахунок, позивач нарахував пеню на суму неоплаченого товару та на суму штрафу, застосованого згідно п.5.5 договору (а.с.61).
За ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Нарахування пені на штрафні санкції не передбачено законодавством. Отже, відсутні підстави для нарахування пені на суму штрафних санкцій, застосованих за п. 5.5 договору.
Після перевірки правильності розрахунку пені за прострочення зобов'язання з оплати товару, судом встановлено наступне.
Відповідно до ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
За ч. 5 ст. 254 ЦК України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.
Визначений договором строк оплати за накладними від 02.12.2017р. та від 16.12.2017р. закінчується відповідно 09.12.2017р. та 16.12.2017р., які є суботами, отже останніми днями строку платежу є відповідно 11.12.2017р. та 18.12.2017р. (понеділки), а прострочення зобов'язання за цими накладними починається відповідно 12.12.2017р. та 19.12.2017р.
З врахуванням викладеного належна до стягнення сума пені становить 11717,73 грн. (розрахунки суду залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є правомірними. Вимоги в частині стягнення 1880,08грн. пені слід відхилити за їх безпідставністю.
Позивач у позові прохає також покласти на відповідача судові витрати понесені ним у даній справі.
До початку підготовчого засідання у даній справі позивачем у позовній заяві наведено орієнтовний розрахунок судових витрат, згідно якого він планував понести 12368,74 грн. судових витрат, у тому числі 8368,74 грн. - витрат на сплату судового збору та 4000,00 грн. - витрат на вартість квитків на авто/жд -транспорт, які позивач понесене у зв”язку з відрядженням своїх представників до м.Полтави з м.Дніпра. (а.с.6).
Згідно з ч. 3 ст. 124 ГПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
За ч.1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Суд встановив, що при подачі даного позову позивачем сплачено 8368,74 грн. судового збору за платіжним дорученням від 04.04.2018р. № 275 (а.с.18).
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (у розмірі 8340,53 грн.).
Понесення позивачем судових витрат у сумі 4000,00 грн. вартості квитків документально позивачем не підтверджено, тому ці витрати відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" (вул. Конституції, буд. 13, м. Полтава, Полтавська область, 36014; ідентифікаційний код 37710195) на користь Приватного акціонерного товариства "ОСОБА_1 Україна" (вул. Киснева, буд. 1, м. Дніпро, Дніпропетровська обл., 49074 ідентифікаційний код 05761850) 500116грн. 08 коп. - основного богу за товар, 44202грн. 00 коп. - штрафу, 11717грн. 73 коп. - пені, 8340грн. 53 коп. витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення: 15.08.2018р.
Суддя Т. М. Безрук