справа № 520/8073/18
провадження № 2/520/5218/18
про відкладення розгляду справи по суті
та продовження строку вчинення процесуальних дій
м. Одеса
13.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі головуючого судді Літвінової І.А., розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо подальшого провадження у цивільній справі № 520/8073/18 за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1) до ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» (код ЄДРПОУ: 33442139, місцезнаходження: п/і 03680, м. Київ, вул. Анрі Барбюся, 13-Б), ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,
Ухвалою судді від 12.07.2018 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди та відкрите провадження у справі № 520/8073/18.
Розгляд справи призначено провести в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Учасникам справи встановлено строк вчинення процесуальних дій - з 12 липня 2018 року по 12 серпня 2018 року.
Розгляд цивільної справи № 520/6831/18 по суті в порядку спрощеного провадження призначено почати 13 серпня 2018 року без проведення судового засідання без виклику сторін.
Цією ж ухвалою відповідачу встановлено строк для подання до суду відзиву на позов, заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (при наявності), клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (у разі необхідності).
Вищевказану ухвалу та позовну заяву було направлено на адресу відповідачів. Відповідач ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» ухвалу отримав 25.07.2018 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Р 03150 6292256 8). Відповідно - останній день подачі відзиву припадав на 09.08.2018 року.
Відповідач без порушення строків надав відзив та докази його направлення іншим учасникам справи (вхід. № 29407 від 09.08.2018).
При цьому, відзив на ім'я позивача спрямовано за адресою, яка вказана особисто позивачем у позовній заяві місцем його проживання: п/і 65496, АДРЕСА_1.
Однак, 30.07.2018 року позивач через канцелярію суду надав заяву (вхід. №27817 від 30.07.2018), в якій повідомив суд про зміну адреси свого місця проживання на адресу: п/і 67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Окружна, 19 А.
Цей факт, зрозуміло, відповідачу ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» відомим не був.
Враховуючи наведене, суд не може визнати позивача таким, що одержав відзив. Тому доходить висновку про необхідність відкладення розгляду справи по суті та вчинення певних дій щодо направлення відзиву позивачу.
Щодо відповідача ОСОБА_3, то судом встановлено, що ухвалу про відкриття провадження у справі нею одержано 28.07.2018 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (Р 68524 001769 5). Відповідно - останній день для подання відзиву ОСОБА_3 припадає на 13.08.2018 року, який може бути днем здачі відзиву до поштового відділення.
Частиною другою статті 279 ЦПК України встановлено тридцятиденний строк з дня відкриття провадження у справі для початку розгляду справи по суті в порядку спрощеного провадження, якщо судове засідання не проводиться.
Проаналізувавши обставини цивільної справи № 520/8073/18 суд доходить висновку про необхідність здійснення провадження, виходячи із забезпечення сторонам належних умов для реалізації їх процесуальних прав.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК).
Однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є верховенство права.
Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 8 Конституції України встановлено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Не допущення звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів задеклароване статтею 22 Конституції.
Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» Цивільний процесуальний кодекс України набув чинності новою редакцією. Однією з новел Кодексу є можливість розгляду цивільних справ в спрощеному проваджені без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи.
Частиною п'ятою статті 4 цього Кодексу встановлено, що жодна особа не може бути позбавлена права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.
Участь сторін в розгляді справи у випадку спрощеного провадження без проведення судового засідання без повідомлення учасників справи реалізується шляхом заяв по суті справи, до яких відносяться позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву, у яких учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору і в разі необхідності додають докази.
Право учасників справи на подання заяв по суті справи встановлене частиною 4 статті 174 ЦПК України.
Наведене вказує, що через подання вказаних заяв учасники справи реалізують принцип змагальності сторін.
Суд наголошує, що саме засада змагальності опосередковано, через її контролюючу функцію, є гарантом законності, об'єктивності, неупередженості та повноти судового розгляду справи.
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (Рішення у справі «Ruiz-Mateos проти Іспанії», від 23 червня 1993 року, заява № 12952/87, п. 63).
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні - протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав. При цьому, важливим є встановлення оптимального співвідношення активності сторін та активності суду.
В рішеннях де Європейський суд з прав людини дійшов висновку про порушення статті 6 Конвенції, зазначено: Суд відзначає, що одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні п. 1 статті 6 є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх (див., mutatis mutandis, рішення у справах «Лобо Мачадо проти Португалії» (Lobo Machado v. Portugal) і «Фермьойлєн проти Бєльгії» (Vermeulen v. Belgium) від 20 лютого 1996 р., ReportsofJudg mentsand Decisions 1996-I, сс. 206-07, п. 31 і п. 23, п. 33, відповідно, та рішення у справі «Нідерост-Губер проти Швейцарії» (Niderost Huberv. Switzerland) від 18 лютого 1997 р., Reports 1997-I, с. 108, п. 24).
Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає п. 1 статті 6 (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 р., серія A № 140, с. 29, п. 46).
Отже, у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди з урахуванням основних засад національного судочинства та практики Європейського суду з прав людини, суд вважає за необхідне встановити такий порядок судового провадження, який максимально забезпечить реалізацію права сторін на змагальність.
Суд констатує порушення у цивільній справі № 520/8073/18 процесуальних строків, визначених статтею 279 ЦПК України, але визначає пріоритетним встановлення судової процедури у цій справі, яка має на меті сприяння реалізації права сторін на змагальність, рівність перед законом та справедливий суд протягом розумного строку.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції право на справедливий судовий розгляд включає в себе право на доступ до суду та право на доступ до правосуддя в широкому розумінні.
Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у цивільному процесі встановлена законом.
Відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод» від 17.07.1997 р. дана Конвенція та Протоколи до неї № 2,4,7,11 є частиною національного законодавства України.
Згідно з статтею 17 Закону «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
Судове рішення приймається суддею зважаючи на усі обставин справи.
За правилами частини першої статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Керуючись Конституцією України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 1-4, 11, 174, 279 ЦПК України, суд
Прийняти відзив відповідача ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» та долучити відзив до матеріалів цивільної справи № 520/8073/18.
Продовжити строк вчинення процесуальних дій учасниками цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре», ОСОБА_3 про відшкодування шкоди з 13 серпня 2018 року до встановлення судом факту реалізації права позивача - на подання відповіді на відзив, відповідача - заперечень щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення - в порядку і строки, встановлені для подання заяв по суті справи ухвалою по цій справі від 12.07.2018 року.
Запропонувати відповідачу ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» направити відзив на позовну заяву позивачу ОСОБА_1 на адресу: п/і 67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Окружна, 19 А, а докази такого направлення надати суду.
Довести до відома відповідача ОСОБА_3 факт зміни позивачем свого місця проживання та необхідність направлення поштової кореспонденції ОСОБА_1 на адресу: п/і 67661, Одеська область, Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Окружна, 19 А.
Роз'яснити позивачу ОСОБА_1 право ознайомитись з матеріалами справи та одержати копії необхідних документів, в тому числі і відзив ОСОБА_2 з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Київ Ре» на власну позовну заяву ОСОБА_1.
Повторно роз'яснити учасникам справи їх обов'язок виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Розгляд цивільної справи № 520/8073/18 по суті в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання без виклику сторін за наявними у справи матеріалами почати після виконання умов абзацу другого резолютивної частини цієї ухвали.
Додатково роз'яснити сторонам, що позивач має право відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), а відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
До початку розгляду справи по суті сторони можуть звернутися до суду із заявою про застосування процедури врегулювання спору за участю судді у порядку, встановленому статтями 201-205 ЦПК України.
Роз'яснити сторонам, що проведення врегулювання спору за участю судді здійснюється у формі спільних та (або) закритих нарад. Під час проведення спільних нарад суддя зокрема здійснює дії, спрямовані на мирне врегулювання сторонами спору. Суддя може запропонувати сторонам можливий шлях мирного врегулювання спору. Під час закритих нарад суддя має право звертати увагу сторони на судову практику в аналогічних спорах, пропонувати стороні та (або) її представнику можливі шляхи мирного врегулювання спору.
Заяву про врегулювання спору за участю судді повинна відповідати вимогам, встановлених ст. 183 та ч. 1 ст. 201 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили негайно.
Копію ухвали направити сторонам.
Ухвала окремо від рішення суду апеляційному оскарженню не підлягає.
Ухвала надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання. З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: http://ki.od.court.gov.ua.
Суддя
ОСОБА_4