Справа № 500/4047/18
Провадження № 2/500/2534/18
09 серпня 2018 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
в складі: головуючого судді - Бурнусуса О.О.,
при секретарі - Петровій В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла в загальному порядку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, яким просила визнати за нею в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП «8 Березня» с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,87 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 16.02.1996 року Ізмаїльською райдержадміністрацією Одеської області, зареєстрований 07.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 24, мотивуючи тим, що державним нотаріусом Ізмаїльської державної нотаріальної контори Одеської області їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку із тим, що відсутній оригінал документа, що посвідчує право спадкодавця ОСОБА_3 на спадкову земельну частику (пай) - зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів за № 24 від 07.10.1996 року на підставі розпорядження Ізмаїльської районної державної адміністрації Одеської області № 54/96 від 16.02.1996 року № 54/96, сертифікат на право на земельну частку (пай) серії НОМЕР_2.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, представник позивача надала суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, якою позовні вимоги підтримують в повному обсязі та просять позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справ повідомлявся належним чином, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, якою позовні вимоги визнає в повному обсязі та не заперечує проти задоволення позову.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, необхідно задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 ст. 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 належало право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП «8 Березня» с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області, розміром 3,87 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 16.02.1996 року Ізмаїльською райдержадміністрацією Одеської області, зареєстрований 07.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 24.
Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 06.06.2002 року, виданого Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
За загальним правилом дії законів та інших нормативно-правових актів у часі (ч.1 ст. 58 Конституції України) ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності, тобто з 1 січня 2004 року. Пленум Верховного Суду України у п.1 постанови «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинний на той час закон, зокрема, відповідні правила ЦК Української РСР 1963 року, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом. У разі, коли спадщина, яка відкрилася до набрання чинності ЦК України і строк на її прийняття не закінчився до 1 січня 2004 року, спадкові відносини регулюються цим кодексом.
Після смерті ОСОБА_3 згідно ст. 525 ЦК УРСР (1963 року) відкрилася спадщина на спадкове майно, до якої входить право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП «8 Березня» с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,87 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 16.02.1996 року Ізмаїльською райдержадміністрацією Одеської області, зареєстрований 07.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 24.
Відповідно до ч. 2 ст. 524 ЦК УРСР (1963 року) спадкоємство за законом має місце, коли і оскільки воно не змінено заповітом.
Згідно Витягу зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № 52219620 від 08.06.2018 року, інформація про заповіт складений та посвідчений від імені ОСОБА_3 відсутня.
Згідно із ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого.
Спадкоємцями за законом першої черги відповідно до ст. 529 ЦК УРСР (1963 року) після смерті ОСОБА_3 є:
- син ОСОБА_2, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 19.01.1972 року, виданого Новонекрасівської сільським бюро РАЦСу Одеської області4
- донька ОСОБА_1, що підтверджено свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 14.06.1978 року, виданого виконавчим комітетом Новонекрасівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області та свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_6 від 05.2000 року, виданого Ларжанською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, згідно якого ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».
Згідно ч. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року) визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.
Як було встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на час відкриття спадщини проживала разом із спадкодавцем ОСОБА_3, що підтверджено довідкою наданою виконавчим комітетом Ларжанської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області від 31.05.2018 року за № 441, тому вважається такою, що фактично прийняла спадщину відповідно до вимог ч.1 п. 1 ст. 549 ЦК УРСР (1963 року).
Частиною 1 ст. 553 ЦК України (1963 року) передбачено, що спадкоємець за законом або за заповітом вправі відмовитись від спадщини протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. При цьому він може заявити, що відмовляється від спадщини на користь кого-небудь з інших спадкоємців, закликаних до спадкоємства за законом або за заповітом, а також на користь держави або окремих державних, кооперативних або інших громадських організацій. Наступне скасування спадкоємцем такої заяви не допускається.
В свою чергу відповідач будучи спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_3 від прийняття спадщини відмовляється на користь позивача ОСОБА_1.
Відповідно до п. 3.1 роз'яснення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
В свою чергу відповідно до п. 3.5 роз'яснення Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у разі втрати, пошкодження сертифіката про право на земельну частку (пай) аналогічного порядку видачі нового сертифікату на ім'я спадкодавця спадкоємцям особи, яка мала право на земельну частку (пай), не передбачено. Отже, належним способом захисту прав спадкоємців у разі відмови нотаріуса видати свідоцтво право на спадщину на земельну частку (пай) є звернення спадкоємців з вимогами про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування.
Згідно із п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про встановлення факту та визнання права власності на спадкове майно судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.
Враховуючи викладене, іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв'язку з чим задовольняє позов.
Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_7, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 01.03.2001 року, РНОКПП - НОМЕР_1, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1) до ОСОБА_2 (паспорти серії НОМЕР_8, виданий Ізмаїльським РВ УМВС України в Одеській області від 21.02.2000 року, місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1) про визнання права власності на спадкове майно.
Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 право на земельну частку (пай) із земель, яка перебуває у колективній власності КСП «8 Березня» с. Ларжанка Ізмаїльського району Одеської області розміром 3,87 умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості), згідно сертифікату серії НОМЕР_2, виданого 16.02.1996 року Ізмаїльською райдержадміністрацією Одеської області, зареєстрований 07.10.1996 року в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 24.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2018 року.
Суддя: О.О.Бурнусус